Водогін у Добровлянах нині треба виловлювати у воді і на березі. Фото Оксани Пілянської Нагадаємо, що більше тижня у Калуші — надзвичайна ситуація із водопостачанням. Власне, у неділю, 18 травня, цю ситуацію у Калуші виявили і зібрали термінові збори комісії із питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Однак, сама аварія на Добровлянському водозаборі сталася ще кілька днів перед тим, 15 травня. І як одну із можливих причин аварій розглядають раптове відкриття шлюзів на Чечвинському водосховищі, через яке «велика вода» зруйнувала частину водопроводу, берегоукріплення, замулило інфільтраційні басейни.
Станом на вчора ще не були пораховані збитки і розроблені лише першочергові заходи щодо ліквідації аварії.
Однак, ситуація із водопостачанням у місті — напружена. І не лише через погану якість води, але й через те, що місту не вистачає води — тієї, яку здатне накачати обладнання, яке нині працює на Добровлянському водозаборі. І це — лише частина проблеми, адже, з кожною повінню річка підбирається все ближче до інфраструктури водозабору, тому існує загроза, що місто узагалі залишиться без води. Інформаційна політика у міської влади, як завжди, не на вищому рівні.
Бо з понеділка, 19 травня, у садки, школи та лікарні уже почали завозити чисту воду, а з вівторка, 20 травня, ДНЗ закрили — знову ж таки, через погану якість води. Але калушанам про небезпеку почали говорити також з понеділка — тоді, коли мешканці міста уже могли вдосталь напитися теоретично небезпечної води. Адже, підвіз питної води для мешканців міста не був забезпечений, як, наприклад, у 2010 році, коли цистерни возили воду на пр. Лесі Українки та вулицю Василя Стуса. За інформацією від управління надзвичайних ситуацій, воду не підвозили через нестачу спеціалізованої техніки. А калушани нібито підвозом води також не цікавилися, отже, мабуть, не потребували. Хоча варто зауважити, що усі ці дні воду посилено хлорували, що, на думку санепідстанції, і допомогло уникнути мікробного та вірусологічного забруднення.
Наразі у місті не має ні міського голови, ні — «комунального заступника». І це нагадує ситуацію 2008 року, коли під час великої повені Ігоря Насалика не було у місті, а усю ситуацію «розгрібав» його заступник Василь Петрів.
Так нині виглядає водозабір, який живить питною водою більшу частину Калуша
САДКИ МАЙЖЕ У НОРМІ
Від сьогодні у Калуші запрацювали садки. За інформацією, яку надала начальник Калуського районного управління держсанепідемслужби Оксана Ананевич, найбільша мутність води у водопровідних кранах у ДНЗ «Струмочок», «Ластівка» та «Чебурашка» (результати станом на середу, 21 травня): там перевищення норми від 7 до 14 разів. У цих дитячих садках учора мали здійснити повторну механічну промивку мережі. Таку ж процедуру мали виконати й у школах, а з сьогоднішнього дня школи — на звичайному режимі роботи. Адже, за словами начальника управління освіти Калуської міської ради Любові Максимович, надходить багато скарг на харчування у режимі «сухпайка».
ПОЗИЦІЯ ЧИ ПОЗА?
Позиція ТОВ «Карпатнафтохім» — незмінна: ні підприємство, ні Чечвинське водосховище не має жодного стосунку до руйнації водопроводу. Про це на засіданні комісії повідомив начальник управління забезпечення виробництв ТОВ «Карпатнафтохім» Василь Оленюк. І наголосив, що звинувачувати без доказів — неетично. Але з реакції залу було видно, що йому — віри не ймуть.
Зокрема, депутат міської ради Микола Найда вказав, що у 2010 році, о 3.30 так само зненацька прибула вода і тоді затопило «усі Підгірки». Причина, вважає Микола Найда, та ж, що й тепер. Також для представника ТОВ «Карпатнафтохім» «не стали говорити про те, як можуть робитися записи у журналі та наскільки насправді були відкриті шлюзи».
Вода вже не вперше змиває руйнує водогін, твердить охоронець
За словами представника управління надзвичайних ситуацій ОДА Івана Дембича, на Чечвинському водосховищі 45 років не змінювався регламент роботи.
— Зараз нема потреби зберігати таку кількість води у водосховищі, оскільки зменшилася кількість виробництв, — вважає Іван Дембич. — Тому виконавчий комітет Калуської міської ради може звернутися до ТОВ «Карпатнафтохім», щоб підприємство змінило регламент роботи водосховища.
За інформацією від представників підприємства, якщо раніше нафтохіміки використовували 6-8 млн. кубометрів води на місяць, то зараз — 0,5 млн. кубометрів. Тож, реально можна ставити питання про зменшення рівня Чечвинського водосховища, але від ТОВ «Карпатнафтохім» запевняють: змінити регламент роботи — дуже дорого. Хоча Василь Оленюк і пообіцяв винести це питання на розгляд керівництва підприємства. Також стояло питання про передачу Чечвинського водосховища КП «Водотеплосервіс». Хоча всерйоз такий варіант не обговорювали.
Наразі правоохоронці міста проводять перевірку за зверненням міської ради про причину різкого підняття рівня води у річці Чечва 15 травня. Хоча «Карпатнафтохім» запевняє про своє непричетність до цього. І це зрозуміло: якщо буде доведена вина підприємства, місто може ставити питання про відшкодування ТОВ «Карпатнафтохім» завданих місту збитків.
ДЕПУТАТАМ НЕЦІКАВО
— За 7 днів жодного офіційного документа, який би підтверджував події у Калуші, в ОДА немає, — заявив Іван Дембич. — Треба пакет документів про відшкодування, отже, треба якнайшвидше провести обстеження та скласти акти. Коли за результатами нанесених збитків буде визначено рівень небезпеки, тоді можна буде просити кошти. Залежно від рівня небезпеки — або в області, або також у держави.
Заступник міського голови Оксана Табачук заперечила: документи до області подавали — протоколи засідань комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Обстеження станом на вчора ще не провели, адже вода ще не спала. Орієнтовно, сьогодні спеціально створена комісія мала провести усі обстеження.
Після засідання у залі на Добровлянський водозабір виїхала комісія, представники ОДА, різних управлінь та служб міста і міські депутати. Щоправда, з останніх поїхали одиниці. Решта «комісії довіряють».
Зрештою, побачили те, про що розповідали перед тим у залі: зруйнований водопровід, замулені інфільтраційні озера, де відстоювалася та очищувалася вода й уже очищеною потрапляла до водопроводу, а звідти — на третю насосну станцію й — «на місто» (зараз вода не фільтрується), зруйноване берегоукріплення. Побачили й те, як руйнується та обвалюється берег — метр за метром. І ці руйнування — все ближче до свердловин і нових вакуумних ліній. Нині Калуш не має резервного джерела водопостачання — його знищила повінь 2008 року. У 2009 році місто планувало будівництво нового водозабору — вище по річці Лімниці. Вартість будівництва — більше $20 млн. Щоб відновити Добровлянський водозабір, треба орієнтовно більше 20 млн. гривень. Зрештою, і одна, й інша сума є дуже великою для міського бюджету.
Можливо, варто вирішити питання раз і надовго, ніж із завмиранням серця очікувати нової повені? Наприклад, на проект безкоштовної медицини, враховуючи цей рік, міський бюджет профінансує 63 млн. гривень — це орієнтовно третина від необхідної для будівництва нового водопроводу суми. Безкоштовна медицина, між тим, не має довготривалих перспектив і ніяк не позначиться на вирішенні проблем міста. А будівництво водопроводу не має такого інформаційно-суспільного резонансу, однак, обіцяє на тривалий час вирішити одну із кількох фундаментальних проблем громадян.
То, може, депутати дарма не поїхали на «екскурсію»?
