загрузка...

З сортуванням сміття без підтримки держави села не впораються

Ілюстрація. У Калуському районі, як повідомив Роман Кравець, сміття на полігон вивозять 10-12 сіл


Помилка в тексті?
Виділіть її мишкою та натисніть

Система Orphus

З сортуванням сміття без підтримки держави села не впораються

Дата публікації: 2018.05.24 | Коментарів: 0 | Переглядів: 1118

Понад 90% населених пунктів області роздільно сміття не збирають. У Калуському районі на полігон вивозять 10-12 сіл. Вони мають угоди з Калуським КП «Екосерсвіс», відповідно – поставили контейнери і збирають побутові відходи. У жодному селі Калущини немає схеми санітарної очистки, зробленої відповідно до законодавства і спеціалізованим інститутом.

У Калуші відбувся семінар на тему «Менше сміття – краще життя». Його організували і провели управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської облдержадміністрації та громадська організація «Громадський центр «Еталон». Проект є просвітницьким, спрямованим на  популяризацію роздільного збору сміття. 

В рамках проекту в області з 11 квітня по 22 травня проходив цикл виїзних семінарів. На першому етапі, як повідомила голова громадської організації, координатор проекту Леся Аронець, відбулося 10 семінарів для учнів навчальних закладів – до них залучили близько 650 осіб. Стільки ж заплановано провести для місцевих органів влади. Калуський семінар якраз провели для влади Калуша, Калуського і Рожнятівського районів. Окрім представників міської і районної влади, участь у семінарі взяли сільські голови, депутати, представники контролюючих органів, а також священики УГКЦ, адже бюро Церкви з питань екології понад 10 років займається пропагуванням роздільного збору сміття та захисту довкілля та бере участь у реалізації проектів з сортування сміття.

Леся Аронець нагадала, що вже цього року сортування сміття буде обов’язковим в Україні. За порушення передбачені санкції, які будуть ставати жорсткішими.

На першому етапі сортування сміття залежить від мешканців. Щодо органів місцевого самоврядування, то на них покладено відповідальність за чистоту території, у тому числі за організацію збирання, вивезення, захоронення відходів та їхнє сортування. В Україні, повідомила Леся Аронець, лише 3% населених пунктів практикують роздільне збирання побутових відходів. А загалом в нашій країні накопичено 55 млн тонн відходів – а це серйозна загроза довкіллю. В Україні переробляється менше 3% відходів, 94%  – захоронюютьбез обробки. Для порівняння, в сусідній Польщі 43% сміття переробляється.

У структурі відходів 22% становлять харчові відходи, 14,5% – поліетилен, майже 10%  – пластикові упаковки, 20% – ПЕТ-пляшка, майже 15% – папір і понад 5%  – скло. Тобто, щонайменше половину побутового сміття становлять ресурси, які можна вилучити і використати. Крім того, пластикові відходи – це серйозна загроза довкіллю.

Тільки пластиковий пакет розкладається від 200 до 1000 років. Деякі країни вже накладають штрафи за використання пластикових пакетів. А такі країни, які розташовані поблизу океанів, бачачи катастрофічне становище, а пораховано, що до 2050 року кульків, пластику в морі буде більше, ніж риби, запроваджують жорсткіше покарання:

"Скажімо, в Індії – три роки, в Шрі-Ланці – два роки ув’язнення, якщо людину вдруге побачать з целофановим кульком. Одноразовий підгузник полегшує життя мамам, але він не переробляється і розкладається 500 років. Пластикова пляшка – 450 років, алюмінієва упаковка – до 500 років. Звичайний недопалок сигарети – від 10-ти до 12-ти років залежно від матеріалу фільтру. Найгірше те, що всі ці речовини утворюють фільтрат. А це отруйна речовина, яка проходить через грунти, води і повертається нам: водою, м’ясом, рослинами. І ми, споживаючи, думаємо, чому такий обезсилений організм, чому настільки ми хворі?".

Понад 90% населених пунктів області роздільно сміття не збирають

За словами начальника відділу економіки природоохоронної діяльності, екологічного моніторингу, зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації обласного управління екології Петра Кульби, в нашій області є 16 полігонів твердих побутових відходів, з них паспортизовані – 8. Офіційні полігони  сумарно займають 83 га території області. Це не рахуючи стихійних сміттєзвалищ. Негативний вплив полігонів на довкілля пов’язаний з фільтратами, які просочуються у водні горизонти і негативно впливають на якість питної води та на здоров’я людей. Лише сім полігонів області, за словами Петра Кульби, відкачують фільтрат. Серед них і калуський. Ще одна небезпека від полігонів пов’язана з утворенням внаслідок розкладу органіки газу метану. Це може привести до загоряння, а продукти горіння є токсичними.Контроль за місцями складування твердих побутових відходів проводить обласний лабораторний центр (колишня санстанція), і за останніх три роки ні в Калуші, ні в Калуському районі випадків перевищення гранично допустимої концентрації забруднюючих речовин не фіксувалося.

Також Петро Кульба розповів про ситуацію із сортуванням сміття в області:

"Місцева влада, як господар населеного пункту, зобов’язана забезпечити людям умови для видалення і сортування твердих побутових відходів. Лише 63 з 804-х населених пунктів області  забезпечили роздільний збір сміття. Це дуже малий відсоток. Лише 12% населених пунктів на сьогодні розробили схеми  очистки території. А з цього треба починати.Не кожен голова поставив собі завдання зустрітися з підприємцями,які займаються збором ресурсно-цінних компонентів. А це є головне,бо підприємець збирає такі відходи і на цьому заробляє, тому можна ставити питання про виділення ним контейнерів для роздільного збору відходів".

Як розповів Петро Кульба, цікавий приклад  – Більшівцівська ОТГ, де голова разом з їхнім священиком попрацювали над тим, щоб не вивозити з громади цінні компоненти побутових відходів. Вони встановили контейнери для роздільного збору сміття і самі збирають папір, ПЕТ-пляшку, скло. За виручені від реалізації кошти купили посадковий матеріал і посадили сад. Далі вони знову зібрали ресурсно-цінні компоненти і зробили дитячий майданчик

Чиновник запевнив: міста і села, які хочуть працювати з сортуванням відходів, отримують підтримку з обласного бюджету. За його словами, обласні рада і адміністрація багато роблять для поліпшення ситуації з побутовими відходами. Якщо в 2012-15 роках з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища було виділено всього 6,8 млн гривень на проекти, пов’язані з відходами, то вже в 2016 році — 16,1 млн гривень, за які придбали десять одиниць спецтехніки і на 1,1 млн гривень – контейнери для побутового сміття, в 2017 році – 25 млн гривень, також на десять одиниць спецтехніки і 7,8 млн гривень – на контейнери. На 2018 рік передбачено майже 18 млн гривень.

Обласний бюджет також виділив 3 млн гривень співфінансування на закупівлю сміттєсортувальної лінії в Івано-Франківську. Робота йде, органи місцевого  самоврядування, які працюють, отримують підтримку, зазначив Петро Кульба.

А що в Калуші і районі?

Однак, як сказала у своєму виступі депутат Калуської міської ради Ольга Єланіна, у Калуші про сортування сміття говорять з 2007 року і ніхто не допомагає: «допомоги області немає». За словам депутата, навіть, якщо люди почнуть сортувати сміття вдома, то далі воно все-одно потрапляє у загальний контейнер. Тому без організаційних заходів на рівні міст і сіл толку не буде. «Документів від вас немає», – відповів на це Петро Кульба.  Втім, запит не є гарантією фінансування. За словами депутата обласної ради Оксани Тебешевської, на цей рік було надано пропозицій на 300 млн гривень, а бюджет фонду охорони навколишнього природного середовища – 80 млн гривень.

На переконання завідуючого сектору екології і цивільного захисту Калуської РДА Романа Кравця, для того, щоб створити у селі умови для сортування сміття, самого бажання сільського голови замало. Потрібна серйозна фінансова підтримка з боку держави. Бо дотаційні села не мають за що розробити базовий документ – схему санітарної очистки території. З 2010 року вимоги до схеми стали жорсткішими і тепер це коштує тисячі гривень,що стало не підйомним для села. І така ситуація не лише в Калуському районі. За його словами, з 60-ти запитів, які подав обласній адміністрацій район, профінансовано лише 3-4. Реалізуються точкові проекти, а потрібен системний підхід. Наприклад, програма з виготовлення схем очистки населених пунктів могла б фінансуватися за рахунок держави або за кошти екологічного фонду обласного бюджету. Тоді можна буде рухатися далі, шукати підприємців, зацікавлених у вторсировині і так далі.

У Калуському районі, як повідомив Роман Кравець, сміття на полігон вивозять 10-12 сіл. Вони мають угоди з Калуським КП «Екосерсвіс», відповідно – поставили контейнери і збирають побутові відходи. У жодному селі Калущини немає схеми санітарної очистки, зробленої відповідно до законодавства і спеціалізованим інститутом. За словами Романа Кравця, на поводження з побутовими відходами Калуський район торік отримав з обласного екологічного фонду 86 тис. гривень. Їх виділили Кадобянській сільській раді, яка зараз вже в Брошнів-Осадській ОТГ, для придбання контейнерів для роздільного сортування сміття. Цього року 500 тис. гривень на вирішення проблеми побутових відходів також отримала Підмихайлівська сільська рада – для закупівлі контейнерів і проведення тендерів на придбання обладнання.

Сортувати сміття не складно, вважає Роман Кравець, однак потрібна техніка, якою його будуть вивозити і якої у районі немає, витрати на пальне, місце – куди вивозити.  Цінні ресурси взагалі не потрібно вивозити, адже на цьому село може заробляти гроші. За словами посадовця, окремі сільські ради вже збирають вторсировину, зокрема,Підмихайлівська – виділила окремі місця і готова виділити окреме приміщення для збору і зберігання цінних компонентів відходів. Зараз напрацьовується питання із Завійською сільською радою: у районі є підприємець, який готовий укласти з сільрадою договір і займатися збором ресурсно-цінних компонентів:

«Я думаю, що спеціалізоване підприємство чи підприємець, який займається вторсировиною має бути зацікавлений облаштувати контейнери для збору скла, пластику, паперу і слідкувати за порядком. Якщо буде вигідно здавати ПЕТ-пляшку, якщо піднімуться ціни на вторсировину і ресурсно-цінні компоненти,то, думаю,що наші люди вичистять все, в тому числі і береги річок та самі будуть здавати відходи. Колись скляна пляшка коштувала як морозиво, тому її ніхто не викидав. Якщо зараз буде так само, то вичистять все».

Богдана ТИМЧИШИН, журналіст

загрузка...
Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: