загрузка...

Незалежна експертиза і референдум. Калушани висловилися щодо нової хімічної установки

Серед пропозицій громадських слухань також — провести незалежну експертизу проєкту будівництва нової установки і навіть — референдум | Фото: Оля Ярема


Незалежна експертиза і референдум. Калушани висловилися щодо нової хімічної установки

Дата публікації: 2019.10.22 | Коментарів: 1 | Переглядів: 0

У понеділок, 21 жовтня, в Калуші відбулися громадські слухання в рамках громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля будівництва нової установки ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ». Організатором слухань виступив Національний екологічний центр України. На участь у слуханнях зареєструвалися 50 осіб.

Усі пропозиції та зауваження до обговорюваного документу передадуть профільному Міністерству, яке має їх розглянути та надати (або ж відмовити у наданні) свій висновок до Звіту впливу на довкілля. Висновок є дозвільним документом і необхідною передумовою для будівництва нової установки калуського нафтохімічного підприємства.

Громадське обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля відбувається вже вдруге. Повідомлення про намір збудувати нове виробництво ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» оприлюднило ще на початку року. Перший Звіт з оцінки впливу на довкілля було опубліковано у травні. Тоді громадське обговорення відбулося на початку червня — в актовому залі ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ». Проте, в липні департамент екологічної безпеки та дозвільно-ліцензійної діяльності Міністерства екології надав свою оцінку документу. До нього було висловлено ряд серйозних зауважень і Мінприроди відмовило «КАРПАТНАФТОХІМу» у видачі документа дозвільного характеру — висновку з оцінки впливу на довкілля. А підприємство було змушене розпочати процедуру з початку. 

До речі, як зазначив Валерій Паньків — представник ініціативної групи села Кропивник, на громадські слухання в червні на підприємство допустили не всіх бажаючих. Тож, саме під тиском активної громадськості місцем проведення других слухань обрали палац культури «Мінерал».

Що планує ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ»

Розпочалися слухання з презентації звіту оцінки впливу на довкілля. Представник ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» Володимир Крикливий розповів, що планують збудувати установку з виробництва оксиду пропілену потужністю 2700 тонн на рік. Виробництво здійснюватиметься шляхом епоксидування пропілену перекисом водню в водному розчині ацетонітрилу на каталізаторі. Установка є пілотною, її потужність — відносно мізерна. Сировина — пропілен, який вже виробляють на підприємстві — постачатимуть з цеху піролізу трубопроводом, та перекис водню, який доставлятимуть сюди автоцистернами.

Оксид пропілену — безбарвна прозора рідина з ефірним запахом. Здебільшого використовується як сировина для виробництва поліуретанових пластмас та пропіленгліколю.

Присутні в президії запевняли, що технологія нова і всі вимоги витримані

Щодо технології, то вона є новою. Її розробник і власник — ТОВ «Виробнича група «Техінсервіс». Так, у світі будуть установки синтезу оксиду пропілену з пропілену і перекису водню, де розчинником виступає метанол. Технологія, розроблена «Техносервісом», дає можливість використати менш токсичний ацетонітрил. Технологія, як ішлося на слуханнях, має всі необхідні патенти і випробувана в лабораторних умовах. Так що фактично в Калуші її вперше апробують в умовах виробництва. 

Будівництво установки з виробництва оксиду пропілену планується здійснювати на території ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» в межах орендованої земельної ділянки, на площі близько 1500 кв. метрів. Загальна площа забудови установки становить близько 177 кв. метрів, її висота — близько 36 метрів. Склад перекису водню передбачено розмістити на незабудованій ділянці, поряд з існуючим складом їдкого натру. Його максимальна ємність — 240 куб. метрів. Перекис водню зберігатимуть у трьох наземних резервуарах по 80 куб. метрів кожен, один із яких — аварійний.

Склад оксиду пропілену матиме максимальну проєктну ємність — 320 куб. метрів. Готова продукція буде зберігатися в чотирьох наземних резервуарах по 80 куб. метрів кожен. Відвантаження оксиду пропілену заплановано в залізничних цистернах. Для цього тут встановлять нові насоси.

Потреба у сировині — 2 000 тонн на рік пропілену і майже 3 000 тонн на рік 60-відсоткового розчину перекису водню.

Санітарно-захисна зона нового виробництва розташована в межах санітарно-захисної зони промислового майданчика «КАРПАТНАФТОХІМу», тож, проєкт не потребує додаткового відведення землі.

Потенційні загрози нового виробництва пов’язані з хімічними речовинами, які тут будуть використовувати на синтезувати. Так, оксид пропілену є отруйною речовиною 2-го класу небезпеки, має цитотоксичну і мутагенну дію. Токсичною речовиною 3-го класу небезпеки є і ацетонітрил. Небезпеку становить і концентрований перекис водню. Окрім того, ці речовини є вибухо- і пожежонебезпечними. Як запевнив представник нафтохімічного підприємства, на виробництві  буде запроваджено повний контроль та системи захисту. У випадку виникнення будь-якої загрози робота установки буде припинена. Сама установка має 12 технологічних блоків, будь-який із них можна швидко ізолювати. А окрім того, на підприємстві функціонує система автоматично виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення, автоматична пожежна сигналізація та система автоматичного пожежогасінння.

Щодо впливу на навколишнє середовище, то, як випливає з презентації, — це викиди в атмосферне повітря (в межах гранично допустимих концентрацій), вплив на стічні та поверхневі води (стоки очищатимуть на очисних спорудах підприємства). Усі решта впливи — позитивні. Зокрема, на соціальне середовище (за рахунок створення нових робочих місць) та додаткові надходження до бюджет.

Плюси і мінуси

Якщо для ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» нова установка — це розвиток, освоєння нового виду продукції і нових ринків збуту, то для калушан — це нові додаткові загрози і ризики, які будуть компенсовані дуже скромно. Так, тут буде створено всього 19 робочих місць. А збільшення надходжень до місцевого бюджету відбудеться лише за рахунок податку з доходів фізичних осіб цих 19-ти працівників. Оскільки будівництво планується на вже орендованій землі, то місто не отримає збільшення податку на землю, а внесок у розвиток інфраструктури, як відомо, скасований на рівні держави.

Зате, як впливає з оприлюдненого Звіту з оцінки впливу на довкілля, під час роботи технологічного обладнання установки з виробництва оксиду пропілену в атмосферу на рік буде викидатися майже тонна перекису водню, понад 27 тонн пропілену, 9,5 тонн оксиду пропілену і понад 21 тонна ацетонітрилу та інші небезпечні речовини. Загалом щороку в атмосферу потраплятиме близько 1243 тонни забруднюючих речовин — майже півтонни на тонну готової продукції. Щоправда, основна маса викидів — вуглекислий газ.

На великі обсяги планованих викидів та їхній склад під час громадських слухань вказували колишні депутати міської ради Володимир Козловський (який зокрема зазначив, що склад на 320 тонн оксиду пропілену є «бомбою» для Калуша), Василь Гордій, Михайло Довбенчук, викладач Калуського політехнічного коледжу Василь Гекало, голова Спілки учасників АТО Калущини Олександр Соколовський, член виконавчого комітету міської ради Андрій Дрань, калушани Леся Мироненко, Володимир Микитин, Валерій Паньків з Кропивника та інші учасники слухань.

Пряма мова з громадських слухань — у відео "Вікон":

Головні питання: чи дійсно технологія є безпечною, адже досвіду її використання у промислових масштабах немає, чи гарантує підприємство захист калушан і чи відповідає економічний ефект усім ризикам і загрозам.  

Як пояснив представник ТОВ «Виробнича група «Техінсервіс» і водночас радник з технічних питань ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» Олег Галузинський, «Техінсервіс» з 1991 року займається розробкою виробничих технологій і на його рахунку сотні успішно реалізованих проектів. Стандартне обладнання для калуської установки (агрегати, насоси тощо) планують закупити в європейських виробників, нестандартне — замовлять на Гребінківському машинобудівному заводі.  За його словами, кошторис проєкту — близько 260 млн гривень. До того ж, економічний ефект некоректно визначати моментально. Прибутковість уже існуючих виробництв зменшується, тож, калуське нафтохімічне підприємство для того, щоб виживати на ринку, мусить освоювати виробництво нових видів продукції.  У даному випадку — це перший крок розвитку підприємства. Якщо пілотна установка себе виправдає, то плануватимуть будівництво потужнішої. Однак, у такому разі, підприємство знову буде проходити усю процедуру погодження: буде новий Звіт з оцінки впливу на довкілля та його громадське обговорення.

Володимир Козловський зазначив, що склад на 320 тонн оксиду пропілену є «бомбою» для Калуша

Моніторинг і зворотній зв'язок

Калуш є промисловим містом, історично — містом нафтохіміків. Як наслідок — забруднення повітря, в тому числі токсичними речовинами органічної хімії. За обсягами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами Калуш посідає друге місце в області, поступаючись лише Бурштину (там розташований головний забруднювач атмосфери області — Бурштинська ТЕС). Торік у розрахунку на квадратний кілометр території  міста Калуш викинули 299 тонн забруднюючих речовин, в розрахунку на одного мешканця — 293 кг. Це дані офіційної статистки. Крім ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ», у Калуші розташовані й інші великі забруднювачі повітря: Калуська ТЕЦ та хімічні підприємства. Усе це створює серйозний екологічний тиск на громаду, і, у випадку реалізації нових інвестиційний проєктів навіть за сучасними і безпечними технологіями, він тільки посилюватиметься. Як зростатиме й вірогідність виникнення надзвичайних ситуацій та загроза для здоров’я людей. 

Звіт з оцінки впливу на довкілля зазначає, що «за всіма інгредієнтами і можливим підсумовуючим впливом забруднюючих речовин, при функціонуванні установки з виробництва оксиду пропілену, приземні концентрації на межі нормативної санітарно-захисної зони ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» та на межі житлової забудови не перевищуватимуть значень, що лімітуються». На слуханнях калушан ще раз запевнили, що вміст забруднюючих речовин буде значно нижчИМ, ніж гранично допустимі концентрації, а отже небезпеки для людей не буде.

Заступник голови Ради підприємців міста Володимир Микитин наголосив на низькому економічному ефекті нової установки для громади міста

Проте, окрім запевнень, мешканцям міста потрібна ще й упевненість у достовірності даних. А з цим якраз великі проблеми. Так, у ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» є своя лабораторія. Але це контроль, який проводить саме підприємство, тож, неупередженим його не назвеш. Державний контроль за якістю повітря в Калуші проводить лабораторний центр. Проби повітря відбирають у визначених точках, щоправда, лише раз на місяць. І закономірно, гарантії, що калушани щодня дихають безпечним повітрям, такий аналіз не дає. Під час слухань калушани запропонували «КАРПАТНАФТОХІМу» запровадити автоматичний моніторинг повітря. Підприємство запевнило: пропозицію розгляне. Між тим, це могло і насправді мало б стати однією з основних вимог не лише громадських активістів, але й міської влади до нафтохімічного підприємства. До того ж, такий моніторинг уже запроваджують в інших містах України і всі бажаючі он-лайн можуть отримати інформацію про поточне забруднення повітря.

Запровадити автоматичний моніторинг атмосферного повітря в Калуші можна було б і силами міста. Але, схоже, це питання не є пріоритетним. Поки ми не будемо знати, чим дихаємо, залишатимуться сумніви і підґрунтя для підозр та спекуляцій. Тож, автоматичний моніторинг — в інтересах не лише громади, але й влади та підприємств (особливо, якщо в їхніх намірах — збільшення викидів).  

Ще одна проблема: ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» не демонструє потрібну громаді відкритість у свій діяльності. Як нагадала під час слухань Леся Мироненко, 12 січня цього року на підприємстві була масштабна пожежа. І оперативно не було зроблено жодного кроку, жодної заяви для попередження панічних настроїв серед калушан і мешканців прилеглих сіл. Більше того, за словами Лесі Мироненко, після пожежі люди зверталися на ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» з проханням провести екологічні дослідження за її наслідками, однак стикнулися з повною байдужістю. Інформації про результати таких досліджень (якщо вони, звичайно, були) офіційно не оприлюднювали.

Зважаючи на це, в калушан залишатимуться сумніви щодо діяльності як нових, так і старих виробництв. І не буде довіри до гарних слів і об’ємних звітів з впливу на довкілля, за якими нібито все гаразд, безпечно і загалом позитивно. Серед пропозицій громадських слухань також — провести незалежну експертизу проєкту будівництва нової установки і навіть — референдум. Тоді можна буде з’ясувати, чи підтримують калушани будівництво нової установки.

Богдана ТИМЧИШИН, журналістка

загрузка...
загрузка...
Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.
Петро_22.10.2019 7:59:26

Установка проектна на заводі, де вже відбувся вибух і пожежа з переляком цілої області за наслідки. До пожежної безпеки увага має бути надзвичайною. Водень - паливо для водневої бомби. Перекис водню дуже активний. Чому резервуари з його зберіганням наземні? Як вплине теоретичний вибух на сусідні підприємства? Стогнання про мало грошей і податків, мало пільг і квартир “особливим атовцям”  не спримаю. 19-ть працівників чи 100, а будівницвто з залученням місцевих уже вклало мільйони. І за дозволи чиновникам поплатити мабуть довелось. Крім зарплати кожне велике підприємство витрачає на обслуговування у виді електроенергії, води і іншого. Мало місцевим депутатам у бюджети їх фірм і їх дружин - не означає мало користі державі і регіону загалом. Викиди й безпека - ось дві проблеми на даному етапі. Хто дасть кваліфіковану неупереджену оцінку?

Загрузка...
 

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: