Ще донедавна більшість українців були впевненими, що до президентських виборів вже не буде ніяких цінових „скачків”, бо це неминуче приведе до зниження статків населення і може звести шанси прем’єра Януковича на президентство до нуля. А ті кілька десятків (чи просто кілька) гривень, які уряд додав до пенсій, зарплат та різних соціальних виплат і якими нині модно ілюструвати зростання добробуту українців та економіки держави в цілому, інфляція швидко „з’їсть” і ми житимемо навіть гірше, ніж до цих підвищень.
Вже тиждень, як в Україні різко подорожчало пальне. В середньому на 30-40 відсотків. Цьому посприяли: рекордний ріст цін на нафту в світі, підвищення ввізного мита на нафтопродукти з Росії, зростання сезонного попиту та дефіцит пального на внутрішньому ринку, викликаний зупинкою на ремонт двох з шести нафтопереробних заводів — Лисичанського та Херсонського.
“Високі світові ціни на нафту, ріст сезонного попиту і підвищення мита — головні причини”, — відзначив директор енергетичних програм аналітичного Центра ім. Разумкова Володимир Саприкін. На його думку, ці ж фактори привели до подорожчання нафтопродуктів з початку квітня 2004 року.
На думку позафракційного народного депутата Ігоря Насалика, голови підкомітету з нафти, нафтопереробки та продуктозабезпечення Верховної Ради України, „стрибок” цін на світлі нафтопродукти, який відбувся в Україні минулої п’ятниці, спричинений підняттям цін на нафту на світовому ринку. Якщо раніше ціна 1 тонни нафти коштувала 150-160 доларів, то нині — 280. Саме ці фактори, а не внутрішні чинники, вплинули, за словами народного депутата, на кон’юнктуру українського ринку.
— В деяких регіонах ціни на пальне зросли навіть на 70%! — додав Ігор Насалик. — Важко доведеться ЗАТ „ЛУКОР”, виробництво якого на 90% залежить від дизельного палива. А значить все позначиться на калушанах, які тут працюють. Якщо дане підвищення цін на пальне є „результатом” ратифікованої Україною Договору про ЄЕП, то про який розвиток України в рамках цього союзу можна говорити? Буде тільки стагнація нашої держави.
Зрозуміло, що транспортні витрати є складовою вартості фактично усіх товарів та послуг. Отож вже незабаром слід очікувати загального зростання цін. А найперше мали б відреагувати транспортні підприємства, бо подорожчання пального відразу різко знижує їхню рентабельність. До слова, у вівторок на 10 копійок подорожчав міський транспорт в Луцьку, найближчим часом таким же шляхом збираються піти транспортники Львова. В Калуші поки що без змін. Але чи надовго?
Говорить Василь Мазур, заступник начальника ВАТ „Калуське АТП” з пасажирських перевезень (підприємство здійснює близько 35% міських пасажирських перевезень): „Через подорожчання пального витрати підприємства різко зростають. Якщо бензин не подешевшає, то вартість проїзду в міському транспорті має зрости щонайменше на 10 копійок. Ще одна проблема — субвенції з бюджету за перевезення пільгових категорій громадян. Вже сьогодні місто нам боргує за чотири місяці (заплатили тільки за січень), а що буде, якщо вартість проїзду зросте? Ясно, що посадовці, з тим, аби збільшити розмір компенсації за перевезення пільговиків, поточний бюджет переглядати не будуть.
Поки що вартість проїзду в міському транспорті залишається на старому рівні, ми почекаємо ще тиждень-два, поки ціна на пальне остаточно не стабілізується і вже потім разом з міською владою визначатимемося з ціновою політикою”.
В свою чергу заступник міського голови з економіки Мирослав Баран повідомив таке: „Зрозуміло, що перевізники незадоволені тим, що тарифи на проїзд залишаються на попередньому рівні. Але на сьогодні (вівторок) жодного звернення щодо їхнього перегляду до управління не надходило. Ми вирішили ще трохи зачекати. Принаймні, подивимося, яке рішення приймуть на урядовому рівні в Києві, обласна влада в Івано-Франківську тощо. Взагалі ж, „скачок” вартості пального виявився повною несподіванкою, можливо, ціну вдасться трохи знизити. Щодо компенсацій за перевезення пільгових категорій громадян, то (у випадку підвищення тарифів) вони можуть стати великим тягарем для міського бюджету. Судіть самі: для того, аби розрахуватися по зарплаті з освітянами та медиками, місто вже взяло 2 мільйони 400 тисяч гривень позики. Її треба буде повернути, а грошей в міській казні замало навіть без врахування зростання витрат через подорожчання пального”.
Отож, ще тиждень-два калушани мали б платити за транспорт по-старому. До слова, як повідомили „Вікнам” в службі таксі „Економ-клас”, вони також ще не прийняли рішення про подорожчання своїх послуг і чекають стабілізації ціни на пальне.
А поки що уряд намагається вплинути на вартість пального. Так, вирішено тимчасово припинити експорт нафтопродуктів, на кілька тижнів раніше запустити в дію Лисичанський нафтопереробний завод, знизити до 7 відсотків рентабельність підприємств галузі. Урядовці прогнозують, що таким чином можна буде знизити ціну на пальне десь на 10 відсотків. Проте ці відчайдушні спроби уряду втримати ситуацію під контролем виглядають непереконливо, а ефект від них, як і буде, то тільки короткочасним. Якщо, звичайно, не знизяться ціни на нафту на світовому ринку і не вдасться домовитися з Росією про зниження ввізного мита на нафтопродукти. Поки ж ціни на пальне не знижуються, вони зросли практично всюди. Але для людей з рівнем доходів, як в нашій державі, наслідки від цього можуть перевершити найпесимістичніші прогнози.
P.S. За словами народного депутата, члена фракції „Наша Україна” Олекси Гудими, “через те, що уряд не відреагував на початок невиправданої кризи нафтопродуктів в Україні, зараз може готуватися указ про звільнення Януковича із займаної ним посади прем’єр-міністра за створення економічної кризи”. “Якби Путін хотів підтримати Януковича як кандидатуру, яка повністю відповідає інтересам Росії, він би через свої важелі впливу ніколи б не допустив того, що сьогодні сталося з цінами на бензин, бо це негативно вплинуло б на імідж Януковича перед президентськими виборами”, — вважає нардеп.
Ватикан: коли час зупинився