Про можливість виникнення подібної ситуації повідомлялося заздалегідь. Проте спроби врегулювати конфлікт без відключення води так і не принесли успіху.
Так, минулої п’ятниці відбулося термінове засідання міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Комісія прийняла рішення звернутися до ДП „Калуська ТЕЦ”, аби остання призупинала виконання постанови щодо арешту майна комунального підприємства „Водотеплосервіс” до 25 липня. Також пропонувалося, аби на такий же термін переніс відключення електроенергії ВАТ „Прикарпаттяобленерго”. Разом з тим прийняли рішення звернутися до калушан з закликом погасити борги за послуги „Водотеплосервісу”.
Планувалося, що калушани, зваживши всю серйозність і непередбачуваність наслідків від припинення водопостачання, почнуть нарешті розраховуватися за комунальні послуги. І до 25 липня КП „Водотеплосервіс” зможе почати погашення своєї заборгованості перед тепловиками та енергетиками.
Проте електроенергію для „Водотеплосервісу відключили 12 липня. Очевидно, ні ДП „Калуська ТЕЦ”, ні ВАТ „Прикарпаттяобленерго” не вірять обіцянкам, що до 25 липня відбудуться якісь позитивні зрушення в сплаті за надані ними послуги.
Наразі калушани боргують „Водотеплосервісу” 3,7 млн. гривень. До речі, городяни до відсутності води відносилися по-філософському: люди не вірили, що воду відключили надовго. Та й сама ситуація, коли по кілька днів помешкання залишалися без води, не нова. І справді: цього ж дня ввечері вода знову потекла у помешкання калушан. Але чи надовго?
Ситуацію коментує гендиректор ДП „Калуська ТЕЦ” Олександр МІНКОВИЧ:
— По місцевому радіо та усіх засобах масової інформації масово проходить однобічна інформація для населення, яка не завжди правдива і коректна по відношенню до ДП „Калуська ТЕЦ”. Це засвідчили і події у понеділок.
КП „Водотеплосервіс” не в змозі було виконати свої зобов’язання перед ВАТ „Прикарпаттяобленерго” щодо оплати поточного споживання електроенергії та боргів за неї, тому у понеділок була припинена подача електроенергії на насосні станції і увесь день місто перебувало без води. Проте ця інформація була потрактована як така, що трапилася мало не з вини ДП „Калуська ТЕЦ”.
— Яке ваше бачення ситуації?
— На сьогодні наше підприємство арештувало рахунки „Водотеплосервісу”, відкрито виконавче провадження, адже Калуська ТЕЦ виграла 2 судові справи на 3,3 млн. грн. та 800 тис. грн. і 1,4 млн. грн. по „Калуштеплокомуненерго”. Загалом „Водотеплосервіс” заборгував нам 5 млн. 700 тис. грн. тільки за минулий опалювальний сезон. Зараз ми не в змозі (та й ніхто нам цього не дозволить) відпускати свою продукцію безкоштовно. Але увесь минулий опалювальний сезон ми віддавали тепло калуським комунальникам у кредит. Грошей, які спромоглося оплатити „Водотеплосервіс”, вистачило тільки для часткової оплати за газ ДК „Газ України”. Тому нині наше підприємство заборгувало „Газу України” 1,7 млн. грн.
Саме через цю заборгованість міста перед Калуською ТЕЦ півтора місяці тому приїжджали представники згаданої державної компанії, аби відключити нас і ЗАТ „ЛУКОР” від газопостачання.
— Що б означало таке вимкнення?
— А воно б спричинило до того, що наше підприємство взагалі б припинило свою діяльність, адже якщо б ТЕЦ зупинилася хоча б на 1 добу, знову запустити її було б неможливо. Якщо ж ми перестанемо подавати пару на ЗАТ „ЛУКОР” хоча б на 1-2 години, то ЗАТ ще не скоро відновить свою діяльність, адже на підприємствах ЗАТ є виробництва з безперервним режимом роботи. Що це означає? А тільки те, що на „ЛУКОРі” без роботи залишилося б 7 000 людей, у нас — 730.
Коли загроза відключення нас від газопостачання стала реальною, втрутився заступник голови ОДА Олександр Турчак і вдалося ситуацію відтягнути. Та ситуація набирає обертів: днями Прикарпаття знову відвідали представники „Газу України” і відбулася нарада за участю першого заступника ради директорів ДК „Газ України” Івана Варги та його заступників, на якій гостро піднімалося питання боргів ТЕЦ за газ. І хоча згідно з підписаним протоколом ми повинні погасити борг до 1 вересня, та днями прийшла факсограма, що весь борг має бути погашений до 1 серпня. Хоча заборгованість утворилася через комунальний газ і ми нині працюємо тільки з промисловим газом, відключення у випадку несплати неминуче. У нас залишилося менше 20 днів.
Хочу зазначити, що ми сплатили все: і транспортування газу, і ПДВ, і податок на прибуток… Зарплату нашим людям ми платили з власних коштів, а не з тої дещиці, яку перераховував нам „Водотеплосервіс”.
— Але ж це підприємство було створено тільки влітку минулого року. Звідки ж понад 5 мільйонів боргів тільки перед ТЕЦ?!
— Ще раз наголошую, що 4,2 млн. грн. боргів вони встигли накопичити тільки за останній опалювальний сезон і 1,5 млн. грн. за попередній. І це не враховуючи того, що за „Калушкомуненерго” залишилося 17,5 млн. грн. боргу! Очевидно, калуські комунальники просто звикли працювати у такому режимі: вони не знають, що таке платити гроші за надані послуги. Вихід із ситуації комунальники спільно з міською владою бачили тільки в одному — будівництві локальних котелень. Але і це не дало позитивного ефекту. Чому? Та тому, що вартість тепла від котелень була дорожчою, ніж від ТЕЦ. І це в той час, коли якість тепла від ТЕЦ була кращою, ніж від локальних котелень. Як результат — минулого опалювального сезону споживачі не мали жодних претензій до нашого підприємства. Навпаки — калуські комунальники постійно зверталися до нас ЗНИЗИТИ температуру! Адже чим краще було для споживача (у квартирах було тепло), тим гірше було для „Водотеплосервісу” (платити треба було більше).
Тільки 24 березня ми вимушено припинили подачу тепла через борги комунальників. З того часу понині надійшло тільки 37 (!) тис. грн. оплати за тепло і це при боргу 5,7 мільйона гривень. Можливо і цих грошей би не було, якщо б не йшла мова про відключення „ЛУКОРу”.
— Саме тому ви звернулися до суду?
— Безумовно, ми вирішили діяти цивілізовано, але жорстко. Адже „Водотеплосервіс” і не думає платити. Незважаючи на наші щотижневі листи і до цієї структури, і до міської влади, і в прокуратуру, і в облдержадміністрацію, ситуація не змінилася. І це тоді, коли „Водотеплосервіс” щомісяця збирав від 400 до 650 тис. грн. з населення. З цих грошей ні копійки не надходило на ТЕЦ. Тільки після приїзду комісії з Києва було оплачено згаданих 37 тис. грн.
Суд виніс рішення на нашу користь 25 червня, зобов’язавши „Водотеплосервіс” сплатити нам 800 тис. грн. Аналогічне рішення суд виніс і на нашу вимогу до комунальників сплатити ТЕЦ 3,3 млн. грн. Але, затягуючи час, „Водотеплосервіс” оскаржив друге рішення до Львівського Апеляційного суду, який все одно виніс рішення на нашу користь (зараз ми чекаємо видачі рішення). За першим рішенням суду виконавча служба відкрила виконавче провадження і арештувала рахунки „Водотеплосервісу”. Аналогічне виконавче провадження буде відкрите і за другим позовом проти „Водотеплосервісу”, як тільки надійде рішення зі Львова.
Здавалося б, склалася загрозлива ситуація. Після цього неодноразово відбувалися наради і в ОДА, і у міського голови Романа Сушка, але вирішення проблеми досі немає.
— Чи бачите вихід з цього тупика?
— Зараз ми вийшли і до влади Калуша, і ОДА з пропозицією: з метою налагодження нормальної роботи щодо збору коштів за тепло, надання послуг населенню (тепла і гарячої води), організації на „Водотеплосервісі” нормального менеджменту — розглянути на сесії міської ради питання про передачу функцій „Водотеплосервісу” Калуській ТЕЦ. Чому?
У нас є більше можливостей — як фінансових, так і матеріальних — і для проведення ремонту, і для виконання усіх робіт в комплексі. Ми розуміємо, що це для нас — великий тягар, адже треба додатково взяти на роботу людей, які працюють в КП, і провести ремонт теплових мереж ще до початку опалювального сезону, і створити розрахунковий центр і т.д. Але для того, щоб нині зняти борг „Водотеплосервісу”, ми запропонували міській владі прийняти рішення про те, що вона виступає майновим поручителем перед банком (ми працюємо з багатьма з них) для взяття нами кредиту. І тоді ми згідні взяти на себе як борги „Водотеплосервісу”, так і відповідальність за опалювальний сезон і збір коштів за тепло.
Адже нині збір коштів у цьому КП становить 40-45% при найвищій у регіоні зарплаті і практично відсутній заборгованості з неї. Чому така ситуація, якщо збір за електроенергію у ВАТ „Прикарпаттяобленерго” становить 103%, за газ — близько 100%? А це тому, що наші дорогенькі комунальні керівники не хочуть і не можуть працювати. І це питання вже давно треба було вирішувати міській владі.
Тому ми і вийшли з письмовими пропозиціями, показали механізм, але, на жаль, висновків не зробили ні комунальники, ні влада. Я вже виступав і на сесії міської ради, і на виконкомі, але відношення було несерйозне, оскільки питання не стояло так гостро, як зараз. Адже ми дійшли до критичної ситуації. Нині „Водотеплосервіс” практично є банкрутом, оскільки тут ніколи серйозно не займалися ні збутом, ні постачанням своєї продукції, ні збором коштів. Якщо б вдалося налагодити хоча б на 80-85% збору коштів від населення, то можна буде не тільки надавати якісні послуги, але навіть частково погашати заборгованість і розпочати наступний опалювальний сезон. Нині ж коштів, зібраних тепловиками, ледь вистачає їм на зарплату. Вони чекають нового опалювального сезону і… виборів. Невже новий президент скасує борги?
Збираючи взимку кошти від населення, „Водотеплосервіс” платив тільки за газ для локальних котелень, „забуваючи” платити нам. І це при тому, що ТЕЦ обігріває 60-65% всього міста.
Крім того, хто таке бачив, щоб 6-7 років, як це в Калуші, люди не бачать гарячої води!? Ми пропонували: „Давайте дамо людям гарячу воду не тільки на Новий рік та Різдво! Ми спочатку дамо, а ви попробуйте збирати гроші”. Але нам вперто твердили: „Ні, бо люди не будуть платити”. Але ж якщо не пробували цього робити, то як можна так стверджувати?
Нині ми гарантуємо у разі прийняття нашої пропозиції і якісну подачу тепла, і гарячої та холодної води. Такий крок, безумовно, відразу б розблокував рахунки „Водотеплосервісу”. Тоді ТЕЦ готова укласти мирові угоди і погодити графіки реструктуризації боргів цього підприємства на 5 років. Ми навіть пропонували взяти на себе і ще одного банкрута — „Міськводоканал”, який має чималі борги перед „Прикарпаттяобленерго”. Ми можемо навіть зменшити вартість води, адже подаватимемо на насосні станції свою електроенергію. Але далі розмов справа не зрушилася.
— Ви готові у разі погодження ваших пропозицій і сплатити борги міської влади за будівництво локальних котелень?
— Ні. Заборгованість є у міської влади, а не у „Водотеплосервісу”, який нині не має нічого свого: всі мережі і котельні перебувають у цього підприємства в управлінні. Вони мають 2,5 місяця заборгованості по зарплаті, 600 тис. грн. боргу за газ, спожитий котельнями, і 1 млн. грн. кредиторської заборгованості (крім 5,7 млн. заборгованості перед ТЕЦ)
Нині міська влада заплатила „Прикарпаттяобленерго” 70 тис. грн., адже у понеділок це ВАТ позбавило місто включно з лікарнями води, не подавши електроенергію на насосні станції „Водотеплосервісу”. До кінця місяця енергетики отримають ще 130 тис. грн. за заборговану комунальниками електроенергію.
— І це в обхід заблокованих вами рахунків „Водотеплосервісу”.
— Так. Але рахунки арештовані. Проте замість того, щоб сідати за стіл переговорів, представники „Водотеплосервісу” і мерії звернулися до суду про відтермінування виконавчого провадження, тому воно наразі припинено. Але рахунки і надалі будуть арештовані. Судове засідання призначено на 20 липня. Проте ми не можемо погодитися на відтермінування виконання виконавчого провадження (простіше — від перенесення терміну сплати нам боргу на пізніший термін), оскільки жодне запропоноване нами питання не було погоджено. Я впевнений, що такий позов спричинений тільки бажанням навмисне відтягнути „час розплати”.
— Тобто, такий посередник, як „Водотеплосервіс”, який стоїть між ТЕЦ і споживачами, сьогодні не справляється зі своїми обов’язками, а тільки заважає як ТЕЦ, так і калушанам?
— Тільки тоді ми будемо бачити перспективу на зниження тарифу. До речі, калушани не знають, що ТЕЦ з 1 січня 2004 року знизили відпускний тариф на тепло, але „Водотеплосервіс” не зменшив його для населення! Ця ситуація дуже незрозуміла. Ми, як і обіцяли, знизили тариф з 44 грн. за 1 Гкал до 41 грн., а комунальники тільки з цього скористалися. Звичайні ж споживачі не відчули змін.
До речі, Прикарпатський аналітичний центр дослідив тарифи та доцільність будівництва у Калуші локальних котелень. Висновок — не на користь комунальних підприємств (детальніше про дослідження — у наступному номері). Маючи таку потужну теплову станцію, як наша, треба було тільки відремонтувати мережі, відрегулювати гідравлічний режим. Зараз таке усвідомлення, здається, прийшло і більше будівництво котелень не планується. Адже навіть минулого опалювального сезону комунальники просили нас під’єднати споживачів двох локальних котелень… до ТЕЦ. І ми це зробили.
Ватикан: коли час зупинився