Порівняно з аналогічним періодом минулого року, калуські підприємства змогли розширити ринки збуту своєї продукції — товарообіг зріс на $24,4 млн. і становив $250 млн. Нині нашу продукцію експортують до 34 країн світу.
Розвиток підприємництва також вселяє певний оптимізм: в місті працює 3780 підприємців і 749 юридичних осіб. З них 596 — підприємства малого та середнього бізнесу. Відповідно зросла до 25% частка малого та середнього бізнесу в бюджетних надходженнях (торік було 17-18%).
Калушани у першому півріччі мали середню зарплату 537 гривень (головним чином, за рахунок промисловості). Радісну картину економічного зростання затьмарюють тільки 2,5 млн. гривень боргів по зарплаті. Всього заборгованість перед працюючими мають 16 підприємств. Яким чином цю заборгованість ліквідувати? — міська влада на це питання відповіді поки що не знайшла, хоча до 1 жовтня залишилося всього два місяці (саме до цієї дати Кабмін пообіцяв повернути всі борги по зарплаті). Ще одна проблема нашого міста — 38 підприємств є збитковими. Отож, зважаючи на усі проблеми, Калушу, на думку міського голови, немає чого пишатися тим, що його частка у промисловому виробництва Івано-Франківщини становить 25%.
Зростання економіки, схоже, на наповнення місцевої казни впливає мало. Запланували, що в І півріччі надійде майже 14,5 млн. гривень, а надійшло трохи менше 12 млн. Це навіть менше, ніж за такий самий період минулого року. Констатація причин недостатнього наповнення бюджету, на жаль, вже стала традиційною, і практично без змін повторюється чи не на кожній сесії. Це і зниження до 13% податку на прибуток, і перереєстрація районного управління освіти. Менше надійшло плати за землю і орендної плати за землю (89% від очікуваного). Ще гірше з ринковим збором: незважаючи на те, що ринки сьогодні бурхливо розвиваються, ринкового збору до міського бюджету надійшло тільки 63% від планованого.
Калуш сьогодні живе в стані постійної заборгованості: від нового року міська влада вже взяла три позички в Держказначейства; останню треба повернути до 16 серпня.
Тому, за словами начальника фінуправління Марії Семенюк, міський бюджет може повністю покривати тільки захищені статті видатків (зарплата бюджетникам та соціальний захист). На решта витрат розподіляють те, що залишилося. Наприклад, борги бюджету комунальним підприємствам становлять близько 277 тис. гривень, а закладено тільки 200 тисяч, на перевезення пільговиків виділили 30 тис. (менше половини від потрібного), а на кредитування молодіжного житлового будівництва замість 504 тис. спромоглися запланувати тільки 217 тис. гривень.
У другому півріччі прогнозується загострення бюджетної ситуації: з 1 вересня мінімальна зарплата вже становитиме 237 гривень, тому бюджетні видатки ще більше зростуть.
Ватикан: коли час зупинився