Все ж учасники зібрання, які згодом назвали страйк попереджувальним мітингом, прийняли 22 лютого Звернення до Президента України, Прем’єр-міністра та депутатів Верховної Ради Ігоря Насалика та Євгена Гірника. У Зверненні йдеться:
„Ми, представники трудових колективів ЗАТ „ЛУКОР”, стурбовані ситуацією, що склалася на нашому підприємстві. У 2000 році на базі ВАТ „Оріана”, основного наповнювача бюджету Івано-Франківської області, створено ЗАТ „ЛУКОР”. Це створення уже само по собі було напівзаконним. Адже було виділено лише прибуткові підприємства по переробці нафтопродуктів, а старі виробництва, зокрема єдиний на Україні завод калійних добрив, залишені напризволяще. Такий переділ відбувся за сприяння тодішнього керівництва держави та області. По суті, Кучма просто подарував високоліквідні нафтохімічні підприємства російському „Лукойлу”, залишивши без вирішення основні економічні, екологічні та соціальні проблеми регіону. Як не дивно, високоліквідне перспективне виробництво, продукція якого користується попитом на світовому ринку і яке працює на повну потужність, на сьогодні є збитковим. В результаті середня заробітна плата на підприємстві становить 750 грн. Це для робітників, що працюють по 12 годин в особливо шкідливих умовах виробництва. Такі умови праці та заробітки не задовольняють нас. Багаторазові переговори з правлінням ЗАТ „ЛУКОР” і з директором Чмихаловим С.В. із приводу підняття заробітної плати закінчились безрезультатно. З 1 березня 2005 р. у разі невиконання наших вимог ми розпочинаємо підготовку до загального страйку”.
Звернення підписали 8 представників 6 виробництв ЗАТ „ЛУКОР”. Звертаючись до Президента, уряду та народних депутатів, підписанти просять включити „ЛУКОР” і „Оріану” у перелік підприємств, приватизація яких підлягає перегляду. Також мітингуючі звернулися з проханням провести незалежний аудит фінансової та господарської діяльності зазначених підприємств за останні 4 роки для вирішення питання підняття заробітної плати. Ще один пункт вимог — провести комплексну незалежну екологічну експертизу ЗАТ „ЛУКОР”.
Як відомо, керівництво ЗАТ „ЛУКОР” вже пообіцяло підвищити рівень зарплати у 2005 році на 30%, піднявши середню зарплату протягом року до 1050 грн. у грудні. Крім того, згідно з Положенням про преміювання працівників ЗАТ „ЛУКОР” за виробничі результати і на основі виробничих та економічних показників, досягнутих у січні, було вирішено виплатити місячну премію у розмірі 20%. За підсумками ж діяльності підприємства у 2004 році, працівникам „ЛУКОРу” буде виплачена „тринадцята” зарплата з розрахунку 74% від встановленої місячної тарифної ставки, яка діяла станом на 1 грудня 2004 року, для основних підрозділів та 63,9% — для допоміжних підрозділів.
Також у зв’язку з підняттям цін на продукти, днями було проведено засідання комісії з питання підвищення вартості талонів на лікувально-профілактичне харчування, молоко та молочні продукти. За результатами засідання цієї комісії керівництво ЗАТ “ЛУКОР” прийняло рішення про збільшення вартості талонів. Витрати на лікувально-профілактичне харчування в ЗАТ „ЛУКОР” зростуть на 760 тис. грн. і складуть у 2005 році більше 4 млн. гривень.
Дієвим, на думку керівництва нафтохімічного підприємства, для уникнення конфліктів та непорозумінь, буде створення 5 мобільних інформаційних груп, в які увійдуть керівники, головні спеціалісти товариства і члени профкому. Групи будуть систематично зустрічатися із працівниками виробництв та доводити інформацію про прийняті рішення, економічну ситуацію на підприємстві. Адже останні події засвідчили, що чимало працівників „ЛУКОРу” не знають про фінансову політику керівництва ЗАТ, плани щодо модернізації виробництв, підвищення зарплати.
Чим закінчиться конфлікт, поки що невідомо. Калуський міськрайонний суд визнав резонним аргументи керівництва підприємства:
— ініціативна група не має підтвердження власних повноважень як представника колективу;
— порушено порядок формування вимог, тобто — відсутні будь-які підтвердження передбаченого законом порядку (проведення відповідних зборів, конференції, на яких вимоги буди сформовані чи проведення збору підписів на підтримку таких вимог), відсутнє визначення особи (органу), який уповноважений представляти інтереси колективу;
— колективного спору на даний час немає.
Наразі дії керівництва ЗАТ „ЛУКОР” виглядають більш кваліфікованими і зрозумілими. А організаторам стихійних народних коливань треба подбати про своє юридичне забезпечення і дії в рамках законодавства України. Інакше наступного разу люди просто не повірять таким організаторам чи то страйку, чи мітингу. Крім того, без проведення переговорів із керівництвом нафтохімічного підприємства вимоги страйкарів не дадутьт результату.
P.S. Коли матеріал був готовий до друку, стало відомо, що ініціативна група все ж мала зустріч з Сергієм Чмихаловим. За словами Романа Переймибіди, домовитися по жодному з шести пунктів, які висуває ініціативна група, не вдалося.
Ватикан: коли час зупинився