Пивоваріння в Калуші останнім часом перебувало не в найкращому стані: якщо за ціною наше пиво є більш-менш конкурентноздатним, то цього, на жаль, не можна сказати про якість. І як наслідок — „Калуський бровар” збанкрутував і тепер перебуває в стані ліквідації. Вже можна говорити, що попри проблеми, пивоваріння в Калуші вдасться зберегти — новий власник викупив цілісний майновий комплекс і обіцяє, що завод не зупиниться ні на мить.
Призначена 2 березня директором Надія Старцун (до речі, відомий депутат міської ради) про останні зміни на пивзаводі розповіла таке:
— ВАТ „Калуський бровар” перебуває в стані банкрутства. Наразі вже наближається до завершення процес ліквідації товариства. Тепер його майно (цілісний комплекс) взяло в довготривалу оренду ТзОВ „Карпати+ 2004”, зареєстроване в Калуші в листопаді минулого року. Це місцеве підприємство і займатиметься воно пивоварінням. Власником же пивзаводу є ТзОВ „Боссем” (Київ), яке викупило майно „Калуського бровара”. Я є керівником „Карпати+2004” і призначена новим власником на посаду директора.
Попри значні борги, підприємство не зупинялося і не буде зупинятися ні на день. Так само працює і весь колектив. А це трохи менше як півтори сотні людей.
Сьогодні головне питання в тому, аби не загубити традиції калуського пивоваріння. Треба нарощувати обсяги виробництва, адже вже за кілька місяців, влітку, почнеться сезон максимальних продажів, який пивзавод має використати з якомога більшою ефективністю.
Загалом для пивоваріння в Калуші те, що в особі „Боссема” знайшовся покупець на збанкрутіле підприємство, є дуже доброю новиною. Проводився аукціон, але на цілісний майновий комплекс заводу претендентів більше не знайшлося. Якби не нагодилася київська фірма, пивзавод довелося б продавати частинами, тобто, фактично, на брухт.
Має новий власник і плани на найближче майбутнє. По закінченні літнього сезону, на пивзаводі планується здійснити капітальний ремонт. Можливо, вже незабаром проведемо масштабнішу реконструкцію. Маю на увазі встановлення нових технологічних ліній і, відповідно, розширення асортименту та обсягів випуску готової продукції. Багато питань є і до якості. Прикро, але попри понад 400-річну історію та традиції, калуське пиво в останні роки поступово втратило позиції на ринку. Пригадайте: ще на початку 90-х років наше пиво було не гірше (якщо не краще) за львівське. Тепер, ніде правди діти, доводиться стверджувати, що якість нашого пива бажає кращого. Тут, на мою думку, є кілька причин, які привели до погіршення ситуації. Головна з них — вода, яку використовують у пивоварінні. Загальновідомо, що саме вода є головним компонентом і умовою отримання доброго продукту. А останнім часом на калуському пивзаводі використовували… звичайну водопровідну воду. В той час, як треба, якщо не артезіанську, то хоча б джерельну. То ж працювати нам є над чим. І перше завдання вже визначене — знайти джерело чистої води.
До речі, наш пивзавод є єдиним таким підприємством в області. Не рахуючи малих приватних пивоварень. Тому і перспективи його — чималі. Ще одна зміна стосується місця реєстрації заводу: раніше ВАТ „Калуський бровар” було зареєстроване в Калуському районі. З листопада (як того вимагає і закон) пивзавод вже цілковито належить до Калуша.
Сьогодні на калуському пивзаводі панує двовладдя (точніше, тривладдя). Ще не керує, принаймні, як це би мало бути, Надія Старцун. Ще перебуває на робочому місці колишній керівник, виконуючий обов’язки директора ВАТ-банкрута Любов Шинкар. Остання нібито хотіла залишитися на знайомій їй посаді і при нових власниках. Але ті найняли незалежну аудиторську компанію і, отримавши висновки детальної перевірки фінансової діяльності підприємства, пропозиції працевлаштування пані Шинкар так і не зробили. Хто у ці дні є повноправним господарем на пивзаводі, то це державний ліквідатор. На цій посаді працює Микола Саєвич який повідомив цікаві деталі щодо своєї місії:
— Проблем немає жодних. Усе відбувається, як і належиться, по закону.
Нагадаю, що процедура банкрутства ВАТ „Калуський бровар” розпочалася наприкінці 2002 року. Через неплатоспроможність підприємства. Так, на той час ВАТ мало величезну кредиторську заборгованість: дві неповернуті банківські позички плюс невиконані зобов’язання перед податковою та Пенсійним фондом.
Тоді ж було розроблено цілісний план санації, тобто оздоровлення підприємства. Протягом 2003 року тут працював санатор — людина, яка забезпечувала виконання цього плану. Але, в кінцевому результаті, санація виявилася неуспішною: за рік борги товариства не те, що не зменшилися, а ще більше зросли.
Тому в 2004 році вже було запущено процес ліквідації і пивзавод оголосили банкрутом. Згодом — продали. Це відбувалося так: спочатку комплекс пивзаводу розбили на основні засоби і обладнання та на технічну частину (автопарк тощо). І те, і те потрапило в одні руки, що дає надію на ефективну роботу підприємства в подальшому.
На сьогодні повністю погашено обидва банківські кредити і ліквідовано заборгованість по зарплаті, яка становила 360-380 тисяч гривень, що еквівалентно 3-4-місячній затримці виплат.
Що змінилося в організації пивзаводу? Якщо говорити про форму власності, то зміни є докорінними. Тепер це не товариство акціонерів, а приватна фірма. А щодо звичайних працівників, то вони будуть затребуваними і у нового власника, який збирається продовжувати традиції калуського пивоваріння. Ще одна деталь — нові господарі заводу мають програму ефективного менеджменту і розвитку підприємства загалом.
Остаточно процедура ліквідації завершиться 19 березня. Саме на цей день призначено судове засідання. А доти основною роботою (яка проходить у ці дні) є повна інвентаризація та власне передача майна.
Зміни фактично вже відбулися. Але люди, які працюють на пивзаводі, далі побоюються, що будуть непотрібними новим власникам. Це проявляється певним супротивом новій владі.
Колишній директор Любов Шинкар від будь-яких коментарів з приводу ситуації на підприємстві відмовилася. Зате напруженість на заводі прокоментував представник „Ва-Банку” Георгій Богданов. Саме цей банк, який свого часу позичав гроші ВАТ „Калуський бровар”, тепер є фактичним власником пивзаводу. До слова: „Ва-Банк” входить до чільної двадцятки найпотужніших українських банків. В Калуші пан Богданов виконує незвичні для загалу функції кризового менеджера.
— Наш банк кредитує ВАТ „Калуський бровар” з 2001 року. Ми переконані, що підприємство здатне на регіональному рівні забезпечити усіх дешевим, оригінальним пивом.
Так, в Україні є серйозна конкуренція між виробниками пива вищого і середнього цінового сегменту, а виробників дешевого, загальнодоступного і водночас якісного пива — мало. Тому у калуських пивоварів є перспектива розширення ринку збуту своєї продукції та серйозного збільшення об’ємів продаж.
Є у нас і інвестиційна програма. Зараз ми на порозі сезону. Влітку вивчатимемо попит, обрахуємо ефективність. На все мають бути точні розрахунки. Вже нині відомо, що особливу увагу треба приділити модному сьогодні так званому „живому”, не пастеризованому пиву.
Для чого на пивзаводі кризовий менеджер? Пояснення просте: у момент будь-яких змін (зміни керівництва заводу зокрема) у людей виникає певна напруга, стрес, пов’язаний зі страхом перед цими змінами. Моє завдання — пояснити людям у колективах чи окремо, що головне зараз — виробництво. А щодо їхніх побоювань, то вони безпричинні. Нікого, за винятком працівників, які недобросовісно виконували свої обов’язки, були помічені у нетверезому вигляді чи не справлялися з роботою, звільняти не будемо. Усіх чекає нова, перспективна робота.
Ще людей лякає сама процедура переоформлення. Я їм пояснюю, що є два шляхи: звільнитися і через Центр зайнятості влаштуватися вже у нову фірму. Це вигідно, бо при звільненні кожен працівник фактично отримує ще одну, додаткову зарплату. У кого ж страх перед звільненням переважає матеріальні резони (чи просто є бажання зберегти право на відпустку), той може працевлаштуватися за переводом.
Але у щоденній, звичній роботі нічого не зміниться. Звичайно, буде і стрес, пов’язаний з новою керівною командою. Але це неминуче. Старі зв’язки всередині колективу мають змінитися на нові. І агресія тут ні до чого: зміни треба просто прийняти, від цього нікуди не подінешся.
Щодо заробітної плати, то нижчою за ту, яка була досі, вона вже точно не буде. Навпаки, залежно від ефективності роботи, може суттєво зростати. До речі, мене найбільше здивували саме зарплати на ВАТ „Калуський бровар”. Зокрема, у керівництва. Так, на аналогічних підприємствах східної України вони значно менші. І це при тому, що працюють вони успішно, а Калуський пивзавод вже кілька років як банкрут.
Скільки людей може поповнити лави безробітних? Новопризначений директор Надія Старцун запевнила, що звільнення будуть фрагментарними, і тільки 10-15% тих, хто працював на ВАТ „Калуський бровар”, ймовірно, втратять роботу.
Начальник цеху розливу Оксана Москвіна з приводу зміни влади на пивзаводі висловилася так: „Як працювали досі, так і працюємо тепер. Зарплату платять вчасно”. А поки що це — головне.
Ватикан: коли час зупинився