Щоправда, сценарій відкриття був без родзинок, у дещо ностальгічному стилі: хліб-сіль, який піднесли дівчата в народному вбранні, бадьорий марш, великий напис „Повернемо славу магнієвого заводу” над спеціально спорудженим помостом для виступів. А далі екскурсія власне заводом, оптимістичні промови, перерізання стрічки і ура! отримано перший магній. Про те, що надворі все таки 2005 рік, нагадав хіба що декан УГКЦ Михаїл Бігун, який благословив та окропив освяченою водою заново запущене виробництво.
Відкриття ЗАТ „Магній” чекали давно, урочистості запланували ще на 1 жовтня 2004 року. Серед поважних гостей: міський голова Калуша Роман Сушко, депутат Верховної Ради Олег Салмін, генеральний директор ЗАТ „ЛУКОР” Сергій Чмихалов, банкіри, профспілкові лідери, податківці. Сигналом до початку запланованих заходів стало прибуття голови Івано-Франківської облдержадміністрації Романа Ткача.
Про що говорили на відкритті
Першим на мітингу, звісно, виступив губернатор, який, за його ж словами, „щиро радів” запуску магнієвого. Також Роман Ткач заявив, що перший виплавлений в Калуші магній поїде в США. Більше говорив Роман Сушко, нагадавши присутнім, що 12 років тому наш магній розходився по усьому світу. „Пускайте другу чергу і платіть людям зарплату, а місту — податки”, — закликав міський голова.
Екскурс в історію зробив і нардеп Олег Салмін. Про те, яке ж відношення має парламентар до ЗАТ „Магній”, не йшлося. Найзагадковіша постать серед запрошених на відкриття. Пан Салмін, звісно, ніякого стосунку до бізнесу не має. До того, як його було обрано до ВР, Олег Салмін працював головою правління ВАТ „Укрнафта”, з травня 2002 р. він — почесний голова „Укрнафти”. Щоправда, за рік депутатства (в квітні 2003 р.) склав з себе і ці повноваження. Олег Салмін є членом комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Щодо фракційної приналежності, то пройшовши до ВР шляхом самовисування, до червня минулого року нардеп був членом групи „Демократичні ініціативи”, яку покинув у вересні напередодні президентських виборів. В грудні вступив до лав Народної аграрної партії України. Тепер Олег Салмін є членом Народної партії Литвина. Отож, Олег Салмін близький радше до енергетики, ніж до металургії. Цікаво, що 75% акцій ЗАТ „Магній” належать київській компанії „Еско-північ”, яка позиціонує себе як енерго-сервісна компанія. Решта 25% — у руках колишнього власника магнієвого ВАТ „Оріана”.
Олег Салмін повідомив, що знайти покупця для повністю зупиненого і напівзруйнованого магнієвого було нелегко. В 2001 році оголошений тендер виграла київська фірма, яка досі займалася підготовкою до запуску. Наразі, коли магній вже виплавляють, головне — повернути собі світові ринку збуту. За максимальної потужності 20 тисяч тонн на рік, калуський магній може задовольнити 5-7% світової потреби. Окремо нардеп подякував і „Промінвестбанку”, завдяки кредитам якого вдалося здійснити реконструкцію. До слова: для запуску першої черги ЗАТ „Магній” позичив у цьому банку близько 50 млн. гривень. Кредитування триває, і всього планується освоїти близько 20 млн. доларів банківських грошей.
Найконструктивнішим був директор заводу Михайло Петрів, який повідомив, що перший „нормальної якості” магній тут отримали у перший день нового року за старим стилем, 14 січня. До кінця року планується вийти на 50% потужності. Паралельно відбуватиметься підготовка до запуску другої лінії і на кінець 2006 року обіцяють досягнути 100% потужності. Окремо звернувся Михайло Іванович до теми утилізації хлору. Так, магній добуватимуть з його хлориду шляхом електролізу. Головна проблема, яка становить загрозу довкіллю, — куди дівати хлор. Її вирішили таким чином: збудовано хлоропровід, яким левова частка небезпечної речовини поставляється на „ЛУКОР” і там переробляється.
Усі виступаючі загалом дякували інвесторам. Голова обласної профспілки працівників хімічної та нафтохімічної промисловості Степан Білецький висловив сподівання на гідну зарплату для понад 1000 калушан, які працюватимуть на магнієвому, а головний обласний податківець Віктор Рахміль — відповідно, на справну сплату усіх податків.
Про що промовці промовчали
Звичайно, мати свій магній для України важливо. Також це і додаткові валютні надходження (сьогодні вартість 1 тонни магнію на світовому ринку коливається між 2200 та 2500 доларів США). Але є й інший бік цієї, на перший погляд, привабливої „медалі”. Це — неминучість потрапляння хлору у атмосферу та додаткове забруднення в Калуші особливо небезпечними речовинами (хлором та соляною кислотою). Адже жодне обладнання не дає стовідсоткової гарантії від виникнення форс-мажорних обставин.
Чесно кажучи, найбільше здивувала відсутність на місці відкриття мітингувальників з громадських екологічних організації та від Партії зелених, які протягом минулого року активно виступали проти запуску магнієвого. Для них це була ще одна, можливо, вирішальна нагода висловити свою позицію. А так, вийшло, що запуск виробництва на ЗАТ „Магній” — суцільне благо. На жаль, не було екологів і серед виступаючих з нагоди відкриття. А перспектива пристойної зарплати, сплати податків та фінансового благополуччя загалом не може цілком перекрити усі загрози та ризики для калушан. Тим не менше, хоча від моменту останньої зупинки заводу вже і минуло 5 років, останні пам’ятають хлорні тумани та смог, а дачникам період магнієвого виробництва запам’ятався ще й передчасно пожовклими огірками. Як би там не було, але санепідстанція дала добро на запуск магнієвого. Викиди і вміст хлору та соляної кислоти в повітрі перебувають у межах норми і контроль за їхнім вмістом обіцяють здійснювати регулярно.
Запуск виробництва магнію міг би стати радикальним методом вирішення ще однієї, чи не найболючішої, екологічної проблеми Калуша. Йдеться про зберігання розсолів на хвостосховищах та на Домбровському кар’єрі калійного заводу. З року в рік небезпечних розсолів стає все більше і треба шукати шляхи їх переробки. З-поміж іншого є там і хлорид магнію, який потенційно міг би бути сировиною для магнієвого виробництва. Але поки що сировину доправляють з Полтавщини. І про плани щодо використання місцевого резерву не йдеться. Директор калійного заводу Петро Горинь повідомив, що переробляти розсоли у такому вигляді, як вони є, невигідно: концентрація сполук магнію надто мала, тому на першому етапі треба інвестувати значні кошти для їхнього випарювання. Але тим не менше це також перспектива. Щоправда, фінансову допомогу мала б надати держава.
Прикро, але на цю тему, так як і про проблему збереження безпечного довкілля для калушан, ніхто з виступаючих на урочистому відкритті так і не обмовився. А так хотілося, принаймні, від представників влади почути щось не тільки про прибутки та податки, а й інформацію про те, приміром, яким чином калушани знатимуть ситуацію з викидами в атмосферу, скільки ЗАТ „Магній” витрачатиме на природоохоронні заходи тощо.
Ватикан: коли час зупинився