Помилка в тексті?
Виділіть її мишкою та натисніть

Система Orphus

Сергій Чмихалов: „Працюємо сьогодні завдяки підтримці компанії „ЛУКОЙЛ”

Дата публікації: 2005.06.10 | Коментарів: 0 | Переглядів: 9225

Окрім традиційного підбиття підсумків роботи виробництв у травні, значна увага на останній оперативній нараді у генерального директора товариства „Карпатнафтохім” Сергія Чмихалова була приділена тій непростій економічно-політичній ситуації, в якій опинилося сьогодні наше підприємство.

Зважаючи на різке падіння цін на світовому ринку на продукцію нафтохімічної галузі, наголошував з цього приводу Сергій Вікторович, ми ще досі не можемо визначитися з планами виробництва продукції у червні. Основна проблема полягає у неможливості спрогнозування сировинних та товарних потоків, а праця на склад, як відомо, це ніщо інше, як додаткові збитки. Ситуація особливо ускладнилася після введення в Угорщині нового олефінового виробництва, після чого призупинив свою роботу етиленопровід „Калуш – Тисайварош”.
Аби все-таки систематизувати свої товарно-сировинні потоки, продовжував С.Чмихалов, керівництвом підприємства та його керуючої компанії „ЛУКОЙЛ-Нафтохім” було вирішено збільшити виробництво хлорвінілу, що в свою чергу забезпечувало б роботу на повних навантаженнях і виробництво „Поліолефін”. Але тут виникла нова проблема. Справа в тому, що хлористий вініл – сировинний продукт і в Європі його виробництво збалансоване з виробництвом поліхлорвінілових смол. І якщо сьогодні ще якось вдається продавати наш ВХ, то це у значній мірі завдяки тимчасовій неузгодженості на ринку цих продуктів.
Вищеназваних труднощів, на думку керівника „Карпатнафтохіму”, можна було б уникнути, коли б вчасно розпочалися роботи з впровадження нової інвестпрограми підприємства, згідно з якою передбачено будівництво нових виробництв поліхлорвінілових смол, хлору, власного енергоджерела. Саме ці сучасні підприємства могли б збалансувати роботу усіх нині діючих виробництв і забезпечили належне реагування на постійну зміну цін на ринку нафтохімічної продукції. Адже сьогодні тонна хлористого вінілу коштує 450 євро, що лише на 20 євро більше затрат на сировину. Тобто, склалася ситуація, коли ми вимушені працювати собі на збитки. За підсумками роботи у травні вони склали близько 2,4 млн. доларів. В державах Західної Європи у такій ситуації підприємства зупиняють, а ми працюємо завдяки підтримці і розумінню становища з боку керівництва НК „ЛУКОЙЛ”.
Далі у своєму виступі С.Чмихалов звернув увагу присутніх на ті необґрунтовані і спекулятивні заяви, які останнім часом мають місце у республіканських ЗМІ щодо порушення „ЛУКОЙЛом” своїх зобов’язань на створення ЗАТ „ЛУКОР”. З’явилися з цього приводу навіть неофіційні списки тих підприємств (в т.ч. і ЗАТ „ЛУКОР”), що нібито підлягають реприватизації.
Даючи оцінки цим та іншим подібним явищам, Сергій Чмихалов наголосив, що й справді ні для кого не є секретом те, що окремі бізнесові структури і приватні особи не проти сьогодні якийсь час покерувати „ЛУКОРом”, обіцяючи знайти для цього навіть необхідну сировину. Але те, де вони її візьмуть, при цьому не уточнюється. Однак ж усім нам відомо, що для належної роботи „ЛУКОРу” необхідно 1 млн. тонн нафтосировини в рік, тобто рівно стільки, стільки її сьогодні виробляється в Україні. Але ж хтось готовий таку її кількість, окрім Росії (яка її фірма тепер захоче це зробити?), поставити таку кількість сировини з Європи чи Азії? Такої фірми просто не існує. А це означає, що особи, які обіцяють забезпечити роботу виробництв „ЛУКОРу”, розраховують на тимчасову вигоду, а не поетапне оновлення виробництв, їх реконструкцію і будівництво нових потужностей.
Як далі поінформував присутніх генеральний директор підприємства, протягом кількох останніх місяців відбулося три судових засідання, де було підтверджено правильність дій керуючої компанії „ЛУКОЙЛ-Нафтохім” щодо створення ТзОВ „Карпатнафтохім”, що є ще одним свідченням так званої гри за чесними правилами компанії на ринку України.
Адже теж не секрет, що ведуться розмови, що нібито „ЛУКОЙЛ” веде не чесну гру. Але ж це легко перевірити. Для цього існують біржові ціни на сировину, продукти, є, зрештою, контракти. Де тут можуть бути секрети? Що ж до реальних прибутків, то вони стануть можливими лише після повної реалізації нової інвестиційної програми вартістю понад 250 млн. євро, яку НК „ЛУКОЙЛ” почала уже впроваджувати (будівництво установки з гідрування фракцій С4/С5), незважаючи на невизначеність становища.
Саме у цьому ми пробували переконати і нового губернатора Івано-Франківщини Романа Ткача, який минулого вівторка відвідав наше підприємство і міг на власні очі оцінити те, що компанія „ЛУКОЙЛ” уже зробила на підприємстві і чому наполягає її керівництво на збільшенні частки у його Статутному фонді, аби довести виробництва до рівня європейських стандартів.
З проханням зрозуміти ситуацію, розібратися у ній керівництво і колектив підприємства звернулися до Президента України Віктора Ющенка. У листі ми просимо керівництво держави дати відповідь, чи будуть продаватися  48% акцій підприємства, чи й надалі вони залишаться у власності держави? Якщо так, то у цьому керівництвом „ЛУКОЙЛу” будуть зроблені відповідні висновки, але я не думаю, що це буде правильне і вигідне для обох сторін рішення.
На завершення С.Чмихалов звернувся з проханням до присутніх керівників структурних підрозділів „ЛУКОРу” та „Карпатнафтохіму”, аби вони роз’яснили  дану ситуацію у колективах і щоб кожен з працюючих пройнявся думкою про те, що реальні позитивні зміни на підприємстві криються у його реконструкції та розвитку.

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: