Відвідавши одне з підприємство склалося враження, що перший млинець, як завжди, виявиться глевким. Власники приватного підприємства, здається, взагалі не розуміли, для чого їм привезли журналістів. Мовляв, їздить вас тут багато, а нам що з того? Ні кредитів, ні інвестицій. Проковтнувши гіркоту від такого „люб’язного” прийому, наполегливі журналісти все ж взялися до виконання свого професійного обов’язку. І от тут з’ясувалося, що вони не можуть отримати відповіді на свої запитання. Ні про розмір інвестицій, які за 10 років вклали власники у розвиток виробництво, ні про обсяги продукції, ні про середню зарплату на виробництві, ні про прибуток за минулий рік. Якщо підприємців ще можна було якось зрозуміти (державна політика щодо малого бізнесу змушує виживати у складних економічних умовах, частково перебуваючи у „тіні”. — Авт.), то організаторів журналістського „десанту” на це приватне підприємство — ні.
Очевидним є той факт, що у місті вистачає підприємств, де не приховують ні доходів, ні розміру зарплат, ні інвестицій, які влада намагається і залучає у розвиток економіки Калуша. Саме їх безкоштовна реклама і має бути завданням таких журналістських виїздів.
Калуська плитка найбільше продається у столиці
Єдине з трьох підприємств, на якому журналісти отримали максимум інформації, стало ТзОВ „Карпатська кераміка”. Його виробничі потужності розташовані у цехах колишнього гіганта з виробництва залізобетону — ЗЗБВіК, яке наказало довго жити. Загальна територія підприємства становить 11 га. 100-відсотково українські інвестиції у розвиток „Карпатської кераміки” вже нині склали більше 1 млн. євро. За словами директора „Карпатської кераміки” Івана Петріва, у найближчих планах — залучення інвестицій розміром 6,5 млн. євро для обладнання цеху, в якому буде замкнутий цикл виробництва керамічної плитки: від виробництва глиняної основи плитки (так званого бісквіту) до нанесення глазурі. Адже нині на калуському підприємстві здійснюють тільки процес нанесення глазурі і її випалення, тобто кінцеву стадію з виробництва плитки. А основу плитки, бісквіт, завозять з Польщі.
Проте, за словами Івана Петріва, процес пошуку інвестицій ускладнюється тим, що в Україні наразі відсутні гарантії стабільності для інвестора. І це при тому, що підприємство є прибутковим. А що казати про так звані ризиковані інвестиції. Тут інвестор не 7, а 107 разів подумає, перш ніж „відрізати” — зробити капіталовкладення.
Незважаючи на реальні проблеми, „Карпатська кераміка” прагне розвитку. Вже найближчим часом запрацюють потужності нової лінії. За попередніми даними, нова лінія дозволить збільшити виробництво плитки з 2400 до 8000 кв. метрів на добу.
Загалом калуське підприємство виробляє 48 видів керамічної плитки двох сортів. Крім того, плитку тут виробляють кількох розмірів.
Солідного інвестора, за допомогою якого вдасться закупити і встановити обладнання для повного циклу з виробництва плитки, на підприємстві очікують знайти протягом 2-3 років. За словами головного технолога „Карпатської кераміки” Ігоря Кендюха, тоді у підприємства відпаде чимало проблем, які нині пов’язані із завезенням заготовок із Польщі: перевезення, розмитнення. Це, безумовно, може здешевити плитку. Проте з’явиться нова проблема — пошук глини, яка стане основою для виробництва плитки. Приміром, у Польщі аналогічне підприємство завозить глину відразу з 5 кар’єрів, а у м.Слов’янську (Донецька обл.) керамічну масу виробляють не з глини, а з прес-порошку.
70% продукції калушани постачають у Київ. Нині тривають переговори про вихід підприємства на міжнародні ринки. Зокрема, калуська плитка може з’явитися у продажу у Молдові та Росії.
Екскурсія екскурсією, а робота роботою
Після „Карпатської кераміки” журналісти мали ще екскурсію на ТзОВ „Вінісін”. Головний технолог Борис Пришляк розповів про історію підприємства, його виробництва, обсяги продукції, плани на майбутнє. Щодо планів, то триває монтаж лінії для виробництва поліпропіленової підкладки для тафтингового покриття та лінолеуму. Адже нині цю підкладку на підприємство завозять з Сербії.
ТзОВ „Вінісін” залишається монополістом з виробництва тафтингу та лінолеуму на ринку України. Усі продукція підприємства має міжнародні сертифікати якості. Має такий сертифікат і саме підприємство.
Щодо обсягу інвестицій цього спільного підприємства та інших показників підприємства, то журналісти знову не змогли отримати відповіді (таку інформацію надав на громадських слуханнях президент ТзОВ. — Авт.).
Заступник міського голови з економіки Мирослав Баран, підбиваючи підсумки візиту журналістів на підприємства міста, пообіцяв, що така зустріч не буде останньою. Надіються на це і журналісти. Проте хотілося б, щоб наступний журналістський „десант” був більш продуманим з боку організаторів та інформаційно насиченішим. Адже загалом ідея міської влади викликала в журналістів інтерес.
Ватикан: коли час зупинився