Квартплату поки що не чіпатимуть

Як і обіцяв заступник міського голови з комунальних питань Степан Різник, на сесію Калуської міської ради винесли питання щодо ситуації у міських ЖЕО та варіанти виходу з фінансової кризи.
Переглядів: 361

Реалії у викладі Степана Різника є невтішними: середньомісячне нарахування квартирної плати у місті становить 334 тис. гривень. А на виплату тільки заробітної плати працівникам ЖЕО, виходячи з нинішнього розміру мінімальної заробітної плати, потрібно 335 тис. гривень щомісяця. Тобто квартплати не вистачатиме навіть на зарплату комунальників. І це при тому, що кадрами міські житлово-експлуатаційні об’єднання укомплектовані на 50%. То для чого тоді ЖЕО, якщо вони не зможуть нічого придбати і нічого зробити?
Очевидно, Степан Васильович вже стомився доводити свою думку про те, що розмір квартплати у Калуші треба збільшувати. Останній, найменш болісний для мешканців міста варіант полягав у тому, щоб збільшити розмір дотації з міського бюджету на 50 тис. гривень щомісяця, що  дозволило б ЖЕО вийти на „0” і забезпечити виплату зарплати та інші обов’язкові видатки (вивіз сміття, утримання ліфтів, розрахунки за електроенергію, тепло і воду та утримання диспетчерських служб). А для того, аби комунальники могли виконувати ремонтні роботи та готувати житловий фонд до зими, розмір квартплати слід підвищити на 40% (30% на ремонт і 10% на підготовку до зими). 
Схоже, головний комунальник міста мало вірив, що сесія дасть добро на збільшення тарифу, бо відразу запропонував два альтернативні варіанти: збільшити дотацію з міського бюджету на покриття необхідних видатків або перераховувати 75% орендної плати від нерухомого майна його балансоутримувачам, тобто міським ЖЕО. Ці кошти мають йти виключно на ремонтні роботи та підготовку до зими.
Ще Степан Різник виступив з ідеєю щодо реорганізації міських житлово-експлуатаційних об’єднань і утворення на місці шести — чотирьох ЖЕО. Це дозволило б зменшити витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу. Проте додало б клопоту калушанам (можна уявити, які б тут були черги). Тому від реорганізації наразі відмовилися.
Обговорення ініціативи з перегляду тарифів було недовгим і думка більшості виступаючих зводилася до того, що розмір квартплати змінювати не тільки не потрібно, але навіть шкідливо.
Так, депутат обласної ради Ігор Гаврилюк зауважив, що допоки не буде нормальних послуг, люди квартплату просто не платитимуть. А міський голова Ігор Насалик однозначно висловився проти підняття тарифу. З одного боку, на ділі підвищення розміру квартплати призведе до того, що люди перестануть платити, і реально на рахунок ЖЕО надходитиме менше коштів, ніж було досі. З іншого — спочатку комунальникам слід показати якусь роботу, аби було зрозуміло, за що платити. Адже сьогодні житлово-експлуатаційні об’єднання працюють у замкненому колі: роботи не ведуться, бо немає за що, а гроші від населення вимагають. Щоправда, зрушення, за словами Ігоря Насалика, вже є. Так, з міського бюджету виділено 1 млн. гривень на реконструкцію покрівель, у дворах ремонтують дороги. Тобто калушани вже можуть побачити — роботи ведуться. Але піднімати тариф на 40% — поганий варіант. Значно кращий — 75% орендної плати перераховувати ЖЕО. За це депутати і проголосували.
А тарифи, сказав міський голова, будемо переглядати, коли вичерпаємо усі інші можливі ресурси. І то не на 40% відразу, а поступово.

Чи врятують 75% міські ЖЕО?
Що означає рішення міської ради, пояснив голова Фонду комунальної власності територіальної громади м. Калуша Іван Ткачик.
Так, згідно із законодавством, яке діяло до липня минулого року, методика розрахунку та порядок використання орендної плати для об’єктів, що перебувають у комунальній власності, визначається органом місцевого самоврядування. Тобто сесією міської ради.
В останні півтора року усі кошти, отримані від оренди комунального майна, поповнювали міський бюджет. 
Але торік законодавство змінилося і повноваження міської ради зросли. Тепер не тільки методика розрахунку орендної плати, порядок її використання, але й „пропозиції розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцями і балансоутримувачами” визначається органом міського самоврядування. Тобто, сесія реалізувала своє право визначатися щодо розподілу коштів, отриманих від оренди.
За словами Івана Ткачика, у Калуші є три орендодавці. Це Фонд комунального майна (100% отриманих коштів перераховує до міського бюджету), управління освіти та управління культури міської ради (усі отримані кошти залишаються у їхньому розпорядженні). Щодо балансоутримувачів, то ними є міські ЖЕО. Оскільки з’явилася можливість розщеплення коштів, то 75% повертатимуть балансоутримувачу. Це цілком законно, проте від такої ініціативи втрачатиме міський бюджет.

Що це означає для бюджету?
На 2006 рік від оренди комунального майна Фонд планував отримати 700 тис. гривень. Станом на середину серпня надійшла 448 тис. 851 гривня, або 64% до плану. Після розщеплення і перерахування коштів ЖЕО, виконати цей план проблематично. Щоправда, може виручити затвердження сесією міськради нової методики обрахунку орендної плати (відповідне рішення депутати вже прийняли). Іван Ткачик прогнозує, що після перерахунку надходження від орендної плати у місті зростуть на 40-50%. Тобто бюджет свої 700 тис. гривень цього року таки отримає.
Що отримають ЖЕО? Тут потрібно озброїтися калькулятором і підрахувати. Так, беручи до уваги збільшення розміру орендної плати і припускаючи, що кількість нерухомого майна громади, яке здаватиметься в оренду наступного року не зміниться, можна очікувати, що вдасться зібрати 1 млн. — 1,1 млн. гривень. Після розщеплення ЖЕО отримають 75% або до 800 тис. гривень. Якщо поділити на 12 місяців — вийде близько 65 тис. гривень. Не так вже й багато, враховуючи, що Степан Різник просив додати 50 тис. гривень на місяць самої лише бюджетної дотації. Але було ще й наполягання підвищити тариф на 40%. Тоді б в ідеалі на місяць усі міські ЖЕО збирали на 133 тис. гривень більше (замість 334 тис. гривень — 467 тис. гривень квартплати).  Виходить, хотіли комунальники додаткових близько 180 тис. гривень на місяць, а рішення сесії дозволить взяти від орендної плати тільки 65 тис. гривень. Згадаємо також, що кошти від оренди мають чітке цільове призначення — на ремонт і підготовку до зими. А де додаткові 50 тис. гривень для забезпечення основних видатків? І риторичне — чи здатне таке рішення сесії врятувати міські ЖЕО?
До слова, кошти від оренди комунального майна ЖЕО отримуватимуть не через  управління ЖКГ, а від Фонду комунальної власності. Тобто, якщо на території певного ЖЕО майна орендується більше, то і грошей сюди надходитиме відповідно більше.

Степан Різник задоволений наполовину
У коментарі „Вікнам” заступник міського голови з комунальних питань Степан Різник висловив задоволення від прийнятого рішення. І нагадав, що до 2002 року 100% орендної плати надходило безпосередньо на рахунок балансоутримувачів майна, тобто міських ЖЕО.  З іншого боку, після обрахунків виходить, що на місяць одне житлово-експлуатаційне об’єднання отримуватиме близько 10 тис. гривень. Ясно, що за такі кошти мова про капітальний ремонт покрівлі чи інші масштабні роботи з підготовки до зими йти не може. Тому, в принципі, це рішення проблемам комунальників не зарадить, і Степан Різник висловив незадоволення від того, що депутати не захотіли нарешті переглянути розмір квартирної плати.
Отож, тепер начальники усіх  ЖЕО мають скласти реєстри з даними про всі об’єкти, що здаються в оренду на території їхніх ЖЕО, порахувати розмір орендної плати і визначити, скільки належить отримати кожному окремому ЖЕО.
То ж рецепт тимчасового подолання фінансової скрути міським ЖЕО віднайдено. Але це у жодному випадку не панацея і докорінних змін не буде. Так що загроза перегляду тарифів зберігається. А оскільки підвищення розміру квартплати збираються запровадити поступово, судячи з усього, до першої хвилі подорожчання залишилося чекати недовго.