“Калуська нафтохімія отримає друге народження”

Минулої середи керівництво “ЛУКОРу”та “Карпатнафтохіму”продовжило потужну інформаційну кампанію, спрямовану на популяризацію своїх інвестиційних проектів.
Переглядів: 406

Та й чи дивно, адже найближчим часом в оновлення нафтохімічного комплексу нашого міста російський інвестор — компанія “ЛУКОЙЛ-Нафтохім” — вкладе 500 млн. доларів.
В Івано-Франківську відбулася зустріч голови правління ЗАТ “ЛУКОР”, генерального директора ТОВ “Карпатнафтохім” Сергія Чмихалова з представниками місцевих і акредитованих в Івано-Франківську республіканських ЗМІ, приурочена підписанню 21 серпня у Києві контракту з будівництва у Калуші виробництва полівінілхлориду (ПВХ). Цю подію перший керівник нафтохімічних підприємств назвав золотою сторінкою у його розвитку і навіть другим народженням калуської нафтохімії.

Інвестиційна програма далася з “боєм”
Як повідомляли “Вікна”, 21 серпня у присутності Прем’єр-міністра України Віктора Януковича та керівників нафтових компаній і підприємств, які працюють на ринку нафтопродуктів України, Віце-президент ВАТ “ЛУКОЙЛ”, генеральний директор ЗАТ “ЛУКОЙЛ-Нафтохім” Олексій Смірнов і Президент фірми “UNDE” Клаус Шнайдер підписали контракт на будівництво установки з виробництва суспензійного полівінілхлориду (ПВХС) на ТОВ “Карпатнафтохім”.
Нагадаємо, що першим таким об’єктом була установка з гідрування фракції С4/С5 загальною вартістю $15 млн., що була введена у дію у жовтні 2005 року. Нині установка приносить підприємству щомісяця сотні тисяч доларів прибутку.
За словами Сергія Чмихалова, російський інвестор прийшов у Калуш п’ять років тому і перші два роки довелося наводити на підприємстві порядок, виводити виробництво на проектну потужність. Проте згодом сталася іракська криза і вартість нафти продовжує зростати і досі. У той же час вартість продукції не зросла, тому останнім часом діяльність підприємства є збитковою. Щомісяця підприємство отримує від російського інвестора від 100 до 2 млн. доларів.
— З вересня минулого року ми на 2 місяці зупинялися, — зазначив Сергій Чмихалов. — Було вигідніше стояти і платити людям зарплату, ніж працювати. Причина — обладнання старе (понад 30 років), висока собівартість продукції. Тому підприємство розробило програму виходу з кризи.
На першому місці цієї програми — будівництво нового хлорного заводу, на другому — сучасне виробництво ПВХ, завдяки якому завод отримає закритий цикл виробництва і більше не продаватиме сировину, а готову продукцію.
— Ми довго боролися за цю інвестиційну програму, — стверджує Сергій Чмихалов. — Адже прийняття програми означало збільшення частки російського інвестора, і, відповідно, зменшення частки нашого партнера (держави. — Авт.). Проте порозуміння не знайшли, тому довелося створювати “Карпатнафтохім”, куди були передані активи нафтохімічного комплексу. А “ЛУКОР” став сервісним підприємством для забезпечення “Карпатнафтохіму”. Тільки після цього ми змогли приступити до реалізації інвестиційної програми.

“Жертвуючи 473 працівниками, ми рятуємо 5000”
Нині “Карпатнафтохім” приступає до будівництва нового виробництва хлору і каустичної соди, проект якого  розробляли спеціалісти німецької фірми “UNDE”. 1 серпня був зупинений один з двох цехів виробництва хлору. Від старого корпусу залишаться тільки стіни і дах. Буде встановлено повністю нове обладнання (його почнуть завозити вже з вересня. — Авт). Вартість проекту — 130 млн. доларів. 15 млн. доларів уже оплачено.
— Є один сумний момент, який створює чималі проблеми, — не приховував Сергій Чмихалов. — Закриття хлорного цеху призвело до того, що ми попередили 473 працівників про те, що їхні робочі місця щезли. Зараз у двох хлорних цехах працює майже 800 працівників. А коли у грудні (2007 року. — Авт.) ми запустимо нове виробництво, там буде працювати не більше 150 чоловік. Тобто близько 600 людей втратять робочі місця. Спільно з профкомом ми думаємо, як згладити цей процес. Звичайно, стараємося більшість людей працевлаштувати на інших виробництвах. Будемо переучувати на інші спеціальності. Є багато людей пенсійного віку. Головний наголос буде саме на роботі з пенсіонерами. Звичайно, цей процес розлучення з людьми, з якими я багато років працював, дуже складний. Жертвуючи 473 чоловіками, ми рятуємо решту 5000. Щоб люди мали роботу, щоб жив нафтохімічний комплекс, щоб жив Калуш.
Вже у цьому місяці “Карпатнафтохім” оголосить тендери на пошук підрядників з будівництва нового ХіКу. В основному ними стануть будівельники Івано-Франківщини. Отож місцеві будівельні фірми матимуть великий фронт робіт, адже із 130 мільйонів доларів, виділених на об’єкт, майже 50 мільйонів піде на будівельно-монтажні роботи. Пуск нового виробництва планується провести трохи більше, ніж через рік, — у листопаді-грудні 2007-го.
— Я дуже його чекаю! — не стримався Сергій Чмихалов. — Нове хлорне виробництво дасть спокій на всі часи для Калуша і ближніх сіл. Адже при новій технології жодних непередбачуваних зупинок, екологічних катастроф, викидів хлору просто бути не може.
З пуском нового хлорного виробництва ТОВ “Карпатнафтохім” стане єдиним на території пострадянського простору підприємством, на якому буде використовуватися мембранна технологія у процесі виробництва хлору і каустичної соди.
А згодом (у 2008 році) на “Карпатнафтохімі” має постати нове сучасне виробництво полівінілхлориду. Устаткування постачатиме німецька компанія “UNDE”. Вартість будівництва нового заводу складе більше 200 млн. доларів.
Впровадження цих двох проектів забезпечить високорентабельну роботу підприємства і воно стане одним з найбільших нафтохімічних підприємств у Східній Європі — вважає Сергій Чмихалов. Адже сьогодні в Україні ПВХС не випускається, а імпортується з Польщі, Угорщини, Румунії, Кореї і Китаю.
Новий завод з виробництва полівінілхлориду стане першим заводом, що буде випускати цей продукт в Україні. Тим самим на ТОВ “Карпатнафтохім” буде завершено технологічний цикл випуску готової продукції. Адже, до цього виробляючи хлорвініл (сировину для ПВХС) і поставляючи його в Польщу, Угорщину, Румунію та інші держави, Україна купувала у них полівінілхлорид за значно вищими цінами.
У цілому обсяг інвестицій Групи “ЛУКОЙЛ-Нафтохім” на модернізацію і розвиток ТОВ “Карпатнафтохім” за період 2005-2008 років складе біля $500 млн.
На думку Сергія Чмихалова, це є переконливим доказом того, що міжнародна компанія “ЛУКОЙЛ” все робить для довгострокової роботи на ринку України і забезпечить свої виробництва новітніми світовими технологіями.



Уряд дасть “ЛУКОРу” спокій?
Кабінет міністрів направив до Фонду держмайна, Генпрокуратури і МВС лист із вимогою переглянути й, у випадку відсутності достатніх підстав, припинити всі розслідування, пов’язані із законністю приватизації промислових підприємств.
Таким чином, претензії можуть бути зняті як мінімум з 12 промислових підприємств, приватизованих за останні десять років, повідомляє “Комерсант-Україна”.
За словами високопоставленого джерела в апараті уряду, “лист був спрямований ще в суботу”.
Джерело також відзначило, що уряд стурбований можливим погіршенням інвестиційного клімату і має намір узагалі відмовитися від перегляду результатів продажів держпідприємств, проведених за останні десять років.
“Ми знаємо, що звернення такого роду у Фонд держмайна готувалося”, — підтвердили у прес-службі Кабінету міністрів.
За повідомленням “Української правди”, у той же час у Фонді держмайна стверджують, що більше не мають наміру переглядати результати приватизаційних конкурсів: “Ми не плануємо аналізувати законність конкурсів з приватизації промислових підприємств”.
“Але закон України зобов’язує нас контролювати виконання умов договорів купівлі-продажу. І якщо вони не виконуються, то тоді через суд Фонд буде зобов’язаний домагатися розірвання цих договорів”, — повідомила начальник прес-служби ФДМ Ніна Яворська.
Разом з тим, повідомляє видання, ФДМ і Генпрокуратура мають претензії як мінімум до 12 промислових підприємств, найбільші з яких — ВАТ “ЛУКОР”, ВАТ “Черкаське об’єднання “Азот’” і ЗАТ “Укртатнафта”.
Експерти вважають, що ініціатива уряду означає намір домогтися повного припинення реприватизації в Україні.
“Реприватизаційні процеси часто проводилися з метою політичної розправи, як у випадку з “Криворіжсталлю”, або як замовлення компаній-рейдерів, як у випадку з черкаським “Азотом”, — вважає директор Інституту приватизації власності й інвестицій Олександр Рябченко.
“Подібні дії Генпрокуратури і ФДМ не додавали Україні іміджу на Заході і призводили до відтоку інвестицій з України. Не дивно тому, що новий Кабмін вирішив припинити “наїзди” на інвесторів і письмово повідомив про це Генпрокуратуру і ФДМ. По суті, цей лист означає припинення реприватизації в країні”, — додав він.
Як відомо, раніше член Партії регіонів Ринат Ахметов заявив: “Вони (команда Віктора Ющенка і Юлії Тимошенко) виступали за свободу приватної власності, а хіба реприватизація — це повага до права приватної власності?”.