Історія входження Калуша до цього проекту є наступною. В Україні складання стратегічних планів у рамках проекту ЕРУМ стартувало у 2005 році; фінансування по ньому передбачено до 2009 року. Всього заявки на участь у проекті подали 86 міст України. На початку березня минулого року групи фахівців, укомплектовані з представників Агентства США, їздили містами-претендентами і відібрали шістку міст, де до складання стратегічного плану приступили першими. Серед них був і Калуш. А 30 квітня у Києві вже було підписано відповідну угоду. Розробкою стратегічного плану у Калуші займався спеціально створений для цього комітет у складі 43 осіб, більшість у якому становлять представники бізнесу і громадськості. За півроку продукт спільних зусиль — стратегічний план соціально-економічного розвитку міста пройшов громадські слухання і 24 листопада був затверджений сесією міської ради. Увесь час супровід плану і допомогу з його створення надавали іноземці — консультанти проекту. Практичний сенс від такого проектування вбачався у тому, що наявність плану допоможе Калушу активніше залучати інвестиції, відкриє дорогу до сучасних технологій і дешевих кредитів. Тоді передбачали, зо за два-три роки усі калушани відчують позитивний вплив наявності плану, а до 2015 року Калуш стане індустріальним лідером Прикарпаття.
У стратегічному плані виділили кілька основних напрямків: розвиток інфраструктури бізнесу, створення інформаційних систем; залучення інвестицій та розвиток комунальної інфраструктури. Реалізація першого пункту передбачає створення інформаційної бази про бізнес-середовище міста, єдиного реєстру нерухомого майна усіх форм власності та повну інвентаризацію земель (до 2010 року). Також вже у 2006 році влада взяла на себе зобов’язання прискорити процедуру видачі дозволів підприємствам та громадянам, які бажають займатися бізнесом і відкрити „єдине вікно”, де місцеві бізнесмени можуть пройти усю процедуру реєстрації протягом доби.
Для залучення інвестицій у стратегічному плані передбачається поліпшити інформаційну роботу й активно пропагувати місто. Зокрема, створивши каталог земель і споруд, куди можуть „прийти” інвестори.
Щодо розвитку комунальної інфраструктури, то тут у плані передовсім йдеться про поліпшення стану міських доріг та житлово-комунальну реформу.
Минув майже рік, відколи Калуш має свій основний план, і прийшов час владі доповідати щодо того, як він виконується. Звітувати про його виконання у Києві випало заступнику міського голови з економіки і власності Ігореві Очкуру. Як повідомив пан Очкур на прес-конференції, частково, десь на 60%, план вже почав втілюватися у життя. Порівняно з іншими містами, які потрапили до першої шістки, і де стратегічний план з’явився найшвидше, Калуш виглядає дуже добре. Зокрема, поліпшується доступ до інформації, запроваджується „єдине вікно” і уже функціонує дозвільний центр. Крім того, у Калуші завершується процес інвентаризації земельних ресурсів, а на землі, які звільнятиме „ЛУКОР”, готується проект Технопарку.
Щодо розвитку комунальної інфраструктури (найдорожчої частини реалізації проекту), то тут за успіхи влада вважає створення нових комунальних підприємств.
Щодо планів на найближче майбутнє, то їх, за словами Ігоря Очкура, чимало. Зокрема, є ідея відкрити „єдине вікно” для отримувачів житлових субсидій. Це дозволило б людям без того, аби рухатися колами по інстанціях, вистоювати у чергах, маючи на руках тільки довідку про доходи, без проблем в одному місці і за один день оформити субсидію. Так, аналіз показав, що на даний час по кожному ЖЕО субсидії отримують по 50-60 чоловік. Скоріш за все, їх так мало не тільки тому, що доходи дозволяють не користуватися субсидією, а і тому, що заради кількох гривень потрібно обійти півміста і витратити купу часу та нервів. Очевидно, що підвищення тарифів є неминучим, тому коло людей, яким за законом передбачена субсидія, розшириться, і „єдине вікно” у такій ситуації буде для калушан дуже доречним.
Важливим для виконання стратегічного плану та залучення інвестицій Ігор Очкур вважає створення інформаційної бази земельних ресурсів. Для порівняння: територія міської ради займає площу 6,5 тис. га, у той час, як згідно з документами тільки 750 га перебувають в оренді. Тому планується створити при управлінні економіки відділ, який займався би виключно земельними питаннями. Один з керівників проекту ЕРУМ Душан Кулка у розмові з Ігорем Очкурем запропонував калушанам взяти участь у семінарах, які влаштують для тих, хто займається цією темою. Також є домовленість про те, що Калуш складе заявку і має шанс отримати грант у розмірі 40 тис. євро на завершення робіт по інвентаризації і грошовій оцінці земельних ресурсів. Крім того, управління економіки готує на затвердження сесії міськради положення про надання земельних ділянок в оренду на комерційних засадах.
Для того, аби Калуш міг зацікавити потенційних інвесторів, найперше потрібно рекламувати місто. Відповідна промоція — це головна умова того, що про нас дізнаються у світі. ЕРУМ планує проведення тренінгів та семінарів з цього питання. Потрібно, вважає Ігор Очкур, випускати буклети про місто, у належному стані підтримувати офіційний Інтернет-сайт міської ради, через який можна, до прикладу, поширювати інформацію про наявність вільних земельних ділянок тощо. Можна також тиражувати прапорці, вимпели, значки і навіть сірникові етикетки. Головне, аби Калуш був на слуху. Якщо добре подумати, то й у такому індустріальному і малоцікавому з погляду розвитку туризму місті, як Калуш, можна також віднайти різні цікавинки. Зокрема, шахта старого калійного заводу, Калуська броварня, де є обладнання з біркою „1547”. Можливо, більше ніде такого не існує. Під проекти збереження цих споруд можна шукати гроші через різні фонди, замість того, щоб різати їх на метал і розбирати на цеглу.
Співпраця з проектом ЕРУМ, підсумував Ігор Очкур, поглиблюється, а стратегічний план має всі шанси бути реалізованим.
Довідка: Технопарк — це визначений науково-виробничий комплекс, основною метою якого є впровадження нових технологій. Як правило, кожен технопарк включає бізнес-інкубатор, тобто будинок чи кілька будинків, де протягом обмеженого часу орендують приміщень новостворені малі підприємства. Протягом 2-5 років фірма повинна зіп’ятися на ноги і залишити інкубатор, перейшовши в інші, просторіші приміщення технопарку чи вийти за його межі. Технопарки пропонують площі в оренду на необмежений термін і, насамперед, орієнтовані на впровадження нових технологій.
Ватикан: коли час зупинився