Чи потрібно нам Made in Turkey?

Рекламну афішку про виставку-продаж „високоякісного” і недорогого (рідкісне поєднання!) одягу із Туреччини отримував, напевно, кожен десятий житель міста. Багато скористалися привабливою пропозицією, адже, витративши мінімум грошей, на розпродажу можна придбати максимум речей (наразі мова про якість не ведеться).
Переглядів: 420

Про черги у ПК „Юність”, де, власне, і проводяться зазвичай розпродажі, уже ходять легенди. Подейкують, що у вихідні, коли відбуваються розпродажі, для того, щоб придбати якусь річ, потрібно приходити із самого ранку. Проте, якщо пропозиція реалізаторів дешевого турецького товару знаходить попит серед калушан, значить, сама ідея має цілком реальне право на існування.

Окрім виставки турецького одягу, у ПК „Юність” відбуваються різноманітні „живі” виставки, які особливо полюбляють дітлахи. На другому поверсі палацу культури час від часу розташовується тераріум. Тут можна не тільки оглянути дивовижних плазунів, рептилій, сфотографуватися з ними, але й побачити, як тварин годують і навіть потримати їх у руках. Сюди навідуються не тільки батьки з маленькими дітьми, але й школярі разом із вчителями біології. До слова, для таких групових екскурсій  передбачені знижки.
При цьому адміністрація закладу культури не зле заробляє на орендній платі. Адже, згідно із новою „Методикою розрахунку орендної плати та порядку надання в оренду комунального майна територіальної громади міста Калуша”, прийнятої депутатами Калуської міської ради 10 серпня цього року, один день оренди приміщень управління культури та освіти для демонстрації сучасних моделей одягу, виробів підприємств та їх продажу коштує орендарям 1 тис. гривень. Ціна, по суті, не маленька. Настільки, що, за словами заступника міського голови з гуманітарних питань Олександра Челядина, до нього уже багато разів зверталися потенційні орендарі із проханням зменшити орендну плату. За оренду приміщення для виставки екзотичних тварин (що входить до пункту „науково-пізнавальні виставки”, які проводяться протягом 7 днів) орендарі сплачують значно меншу суму — 300 гривень за тиждень.
До слова, всі кошти, які надходять за оренду приміщень закладів культури, у даному випадку — ПК „Юність”, залишаються для потреб цього закладу. Так, до прикладу, у „Юності” цього року відбулися 3 виставки-продажі одягу та одна „жива” виставка. Завдяки заробленим коштам дирекція палацу культури мала змогу підготуватися до зими повністю своїм коштом. 
А орендну плату, каже Олександр Челядин, можуть коригувати тільки депутати міської ради. Тому ніяких „поблажок” ні для кого не буде.
Проте, як з’ясувалося, не всі позитивно ставляться до розпродажу недорогого турецького одягу. Так, нещодавно на засіданні виконавчого комітету Калуської міської ради депутат міськради від БЮТу Станіслав Бєлоусов висловив зауваження щодо того, що підприємці, які орендують приміщення палацу культури з метою розповсюдження речей, які Made in Turkey, використовують ПК „Юність” не за призначенням. Тобто, згідно із договором оренди, вони мають право торгувати речами. Проте, стверджує Станіслав Бєлоусов, продавці не тільки торгують, але і ночують у палаці культури, варять там їсти. З одного боку, це є пряме порушення, адже ніхто дозволу на це не давав. З іншого — підприємці залишають товар на ніч. То ж логічно, що покидати речі напризволяще бояться.
Водночас не можна відкинути версії, що деякі підприємці міста просто вбачають у приїжджих конкурентів і тому всіляко намагаються перешкодити їхній діяльності. У принципі, найкращим індикатором діяльності продавців турецького одягу (як і власників живих виставок) є реакція на їхню пропозицію жителів міста. Проте така увага до дешевого, але не зовсім якісного товару з боку калушан є також показником рівня життя наших співмешканців.

Коментар директора ПК „Юність” Михайла Пробоїва:
— На мою думку, те, що ми здаємо в оренду приміщення ПК „Юність”, є дуже добре. Адже міська рада минулого скликання нічого не виділяла нам для утримання закладу, кошти надходили тільки на захищені статті (зарплата, компослуги). До прикладу, минулого року на ремонт приміщення нам було виділено всього 500 гривень. Цього року — ні копійки. А завдяки виставкам-продажам ми здійснили дрібні ремонти у палаці культури, придбали технічне обладнання, комп’ютер. Після останнього розпродажу до нас ще двічі зверталися потенційні орендарі з Одеси та Івано-Франківська. Проте, мабуть, орендна ціна їх відлякала. Взагалі-то ми пропонували ціну за оренду приміщень вдвічі меншу, але депутати міської ради встановили її на рівні 1 тис. гривень за добу. Є побоювання, що ми багато втрачаємо саме через це.
Щодо того, що власники товару ночують у палаці культури. Звичайно, що вони тут ночували, бо сторожували своє майно. Але ночували не всі, а тільки двоє-троє. А їсти вони тут не могли варити, бо, по-перше, тут немає таких умов, а по-друге, ми б їм цього не дозволили.