Незважаючи на зручність такої схеми обліку тепла, протягом чотириріччя, коли міським головою був Роман Сушко, справа зі встановленням будинкових лічильників не просунулася ні на йоту. Тепер, схоже, ця проблема знову стає актуальною, причому — на рівні держави. Встановлення будинкових приладів обліку тепла може стати одним з пріоритетних напрямків розвитку житлово-комунального господарства і централізовано, через профільне Міністерство, регіони отримуватимуть цільові кошти для придбання таких лічильників. Наша область орієнтовно може розраховувати на суму близько 7 млн. гривень. Природно, частка з них має перепасти і Калушу. Тож цілком ймовірно, що вже цього року лічильники обліку теплової енергії з’являться і на інших будинках у місті. Калушани від цього виграють, але для комунальників — це явна загроза. Адже потрібно буде якось компенсувати втрати тепла дорогою до будинків.
За лічильники
Небайдужий калушанин Богдан Футорський, який має 30-річний досвід роботи в енергетиці, поділився своїми міркуваннями з питання обліку витрат тепла у листі до редакції. Читач пише:
„Облік витрат тепла на опалення житлових будинків, на відміну від обліку витрат електроенергії, холодної води, природного газу, часто сприймається як такий, що потребує чи то трудомістких організаційних заходів, чи то особливих засобів вимірювання. Насправді ж, облік витрат тепла цілком освоєний і супроводжує ряд виробничо-господарських процесів. А стосовно схеми опалення будь-якого будинку (групи будинків) він зводиться до наступного:
— вимірювання витрати тепломережної води за звітний місяць;
— вимірювання температури цієї води у підвідному і відвідному трубопроводах за звітний місяць;
— обчислення усереднених у межах звітного місяця значень вказаних температур;
— математичні розрахунки (помножити витрати води на різницю усереднених температур і на відповідний коефіцієнт, що у результаті визначає витрату тепла у Гкал за місяць. Відповідно, вартість тепла, затраченого на опалення визначається перемноженням витрат тепла на його ціну (тепер — 169,87 грн. за 1 Гкал).
Облік витрат тепла на опалення стає особливо актуальним через фактично стрибкоподібне теперішнє і очікуване подальше зростання вартості тепла внаслідок важкопрогнозованого збільшення вартості природного газу. Для його впровадження достатньо обладнати схему опалення будинку (чи групи будинків) водолічильником освоєного типу, двома термометрами опору на підвідному і відвідному трубопроводах тепломережевої води з виводом сигналу на самопишучий прилад (у комплект сучасного теплолічильника також входять водолічильник, два датчики температури і зв’язаний з ними обчислювальний пристрій. — Авт.). У випадку реалізації запропонованих засобів вимірювання, водолічильник слід встановити тільки на відвідному трубопроводі схеми опалення будинку, щоб усунути вплив втрати води через можливі нещільності у системі опалення та самовільний відбір води з системи опалення мешканцями.
Обладнати будинки засобами вимірювання можна тільки з ініціативи самих мешканців і за їхні кошти та одночасно при зацікавленій, цілеспрямованій допомозі владних структур. Проте тільки облік витрат тепла на опалення, як і облік інших складових у переліку комунальних послуг, дозволить реалізувати суспільно важливий принцип — платити тільки за надані послуги.
У разі запровадження обліку тепла боргів поменшає, оскільки нарахування оплати і розрахунки за житлово-комунальні послуги опиратимуться на об’єктивні дані засобів обліку, а не на малообгрунтовані (як правило — завищені) норми. Разом з тим відпаде принижуюча людину необхідність вистоювати чергу за реструктуризацією боргу, пільгами, субсидіями тощо”.
У свою чергу, заступник міського голови з комунальних питань Степан Різник трохи по-іншому бачить проблему. Він переконаний, що справа ця — складна. Вона вимагає серйозних інвестицій у придбання, встановлення та подальшу експлуатацію лічильників обліку тепла. Крім того, потрібно змінювати діючу систему розрахунків: кошти за опалення має збирати ЖЕО і далі розраховуватися з „Водотеплосервісом”. Згідно з розробленим в управлінні житлово-комунального господарства кошторисом, на 124 будинки (обліком планується охопити тільки житло, яке сьогодні опалюється від ТЕЦ, оскільки на котельнях вже є прилади обліку.— Авт.) разом з великим лічильником обліку тепла від ТЕЦ потрібно близько 1 млн. гривень. У квітні лічильник обліку тепла від ТЕЦ має бути змонтовано. Щодо решти, то все залежатиме від того, скільки Калушу перепаде від виділених на область семи мільйонів.
Без сумніву, КП „Водотеплосервіс” після того, як кожен будинок матиме свій лічильник обліку тепла, може мати серйозні проблеми з компенсацією втрат тепла: у тариф можна включити тільки до 23% втрат. Аби не допустити більшого, що обернеться прямими збитками підприємства, потрібно серйозно зайнятися мережами.
Проти лічильників
Будинкові лічильники — зовсім не ідеальний варіант. Найкраще — прилади обліку, встановлені на кожну батарею. Тому, що навіть у межах одного будинку стан стояків опалення і, відповідно, кількість теплової енергії, яку отримують різні квартири, може суттєво різнитися. У перспективі це може породити конфліктні ситуації у самому будинку.
Ще один аргумент — показники навіть сертифікованого й опломбованого лічильника можуть викликати низку запитань щодо своєї достовірності. Як приклад Степан Різник навів ситуацію з рахунками за спожите у грудні тепло, які КП „Водотеплосервіс” виставила Калуська ТЕЦ. Звичайно, у повній відповідності з даними приладу обліку. Так, за грудень ТЕЦ виставила місту 13 688 Гкал тепла на загальну суму 1 млн. 764 тис. гривень. Тепло, отримане у цей же період від котелень, обійшлося у 790 тис. гривень. Враховуючи, що загальна опалювальна площа у місті становить 659, 2 тис. кв. метрів (з яких 391, 5 тис. кв. метрів опалюється від ТЕЦ і 267, 2 — від котелень), виходить, що опалення 1 кв. метра від ТЕЦ має коштувати 4,51 грн., у той час, як від котелень, — 2 грн. 95 коп. (і це попри те, що собівартість теплової енергії від ТЕЦ є нижчою, ніж від котелень. — Авт.).
Альтернативна методика обрахунку використаного тепла дає місту додаткові аргументи на свою користь. Так, без будь-якого обліку є нормативи використання теплової енергії на 1 кв. метр опалювальної площі. Вони становлять 0,14 Гкал на рік або 0,023 Гкал за місяць в опалювальний сезон. Згідно з цими нормами, місто у грудні мало б спожити трохи більше, як 9 тис. Гкал тепла від ТЕЦ, а не 13 тис. 688, як подано до розрахунків. Все це дає підстави міській владі говорити, що кількість Гкал, виставлених ТЕЦ, є завищеною, а система обліку може бути не такою вже простою і прозорою, як видається на перший погляд. За аналогією, не виключено, що подібні невідповідності можуть виникнути і у системі розрахунків „будинок — „Водотеплосервіс”.
* * *
Як би там не було, але у держбюджеті на будинкові лічильники передбачено серйозні кошти. Виділять гроші — їх встановлюватимуть і у Калуші. Навіть якщо це буде не зовсім вигідно комунальникам. Документація і кошториси на проведення таких робіт у міському управлінні житлово-комунального господарства, запевнив Степан Різник, готуються.
До уваги колег-журналістів!!!
При використанні матеріалів посилання на газету „Вікна” ОБОВ’ЯЗКОВЕ!
Ватикан: коли час зупинився