На аукціон виставлялося 3 об’єкти: аптеку у с. Новиці (стартова ціна — 12,7 тис. гривень), приміщення стаціонарного відділення „Милосердя” у с. Сівці Войнилівській (стартова ціна — 73 тис. гривень) і колишнє приміщення райагрохімлабораторії у с. Копанках (42 тис. гривень). Якщо перші два об’єкти продали за прогнозовані і очікувані 14 і 80 тис. гривень відповідно, то у Копанках приміщення продали за несподівані 355 тис. гривень. Як зізнався Сергій Твардовський, за напіврозвалене приміщення очікували виручити близько 50 тис. гривень. Натомість на аукціоні зробили 22 кроки, адже бажаючих купити було шестеро. У результаті найбільшу суму запропонував підприємець зі Львова, який має на меті розмістити тут авторинок. Загалом від продажу виручили 450 тис. гривень. Враховуючи те, що 20% становить ПДВ, то районний бюджет розвитку поповниться на 375 тис. гривень. 0,5-1% від цієї суми отримає Прикарпатський університет „Товарна біржа”, який надавав послуги із проведення аукціону. Загалом цього року від приватизації район планує отримати 2,5 млн. гривень. Плани примарні, враховуючи те, що у Програму приватизації включено також приміщення колишньої дитячої лікарні, щодо якого зараз тривають судові позови між містом та районом.
У вівторок на розгляд депутатів райради Фонд запропонував зміни до Програми приватизації майна району. Так, цього року район планує продати ще 4 об’єкти, у тому числі — і приміщення прохідної Калуської ЦРЛ (кафе „Зупинка”) та частину гаражів Калуської санепідстанції (вул. Каракая). До слова, ці об’єкти виносилися для приватизації ще на січневу сесію райради, проте депутати, зокрема від фракції БЮТ, активно опротестували пропозицію і з продажем вирішили зачекати.
Проте Фонд майна виніс ці об’єкти на затвердження депутатів повторно, аргументуючи свої дії клопотанням орендарів, які звернулися до депутатів із проханням переглянути своє рішення. Так, до депутата районної ради Михайла Срібняка (фракція „Національний вибір”) звернувся підприємець Тарас Библів, який орендує гаражні бокси загальною площею 228 кв. метрів із 2003 року. Згідно із погодженням із орендодавцем (на той час — Калуська санепідстанція), підприємець провів роботи, що ведуть до невід’ємних покращень. При цьому він вклав у роботи (за висновками аудиторської фірми „ІФ-аудит”) трохи більше, ніж 45 тис. гривень. На сьогодні на місці гаражних боксів фактично працює станція техобслуговування і зрозуміло, що підприємець, розвиваючи власний бізнес, хоче мати приміщення у своїй власності.
Депутати райради не проти задовільнити бажання пана Библіва. Єдине, що їх не влаштовує — це спосіб приватизації. Так, у програмі записано — „шляхом викупу”. Проти цього категорично виступає фракція БЮТ у районній раді, яка, сповідуючи засади, визначені партією на всеукраїнському рівні, вимагає приватизації виключно шляхом аукціону. Як зауважила лідер фракції БЮТ у районній раді Ольга Сікора, ціна на ринку Калуша 1 кв. метра нежитлового приміщення становить близько 1 тис. доларів, тоді, як гаражі при викупі коштуватимуть 430 гривень за 1 кв. метр. (за оцінкою об’єкту для оренди). Пані Сікора пропонує перевірити достовірність документів, які подав підприємець, і встановити, чи дійсно він вклав туди стільки матеріальних ресурсів, що це веде до невід’ємного покращення. А гаражі — продати з аукціону і суттєво поповнити районний бюджет.
Звичайно, що така вимога має під собою підґрунтя, зважаючи на матеріальну складову цього питання. Так, за оцінкою гаражів для оренди вони коштують 96 тис. гривень. Для викупу майно, звичайно, оцінять дорожче, але не настільки, скільки б воно могло коштувати на аукціоні. Проте, з іншого боку, якщо аудиторська перевірка зробить висновок, що підприємець справді здійснив невід’ємні покращення, то, згідно із законом, він має право на викуп. І про ніякий аукціон мови бути не може.
Оскільки підприємець, що орендує кафе „Зупинка”, підтвердження про невід’ємні покращення не надав, то приміщення продадуть із аукціону. Проте із цим майном у району деякі проблеми — відсутнє свідоцтво на право власності. Район планує звернутися до міськвиконкому для виготовлення необхідних документів. Зважаючи на „теплі” стосунки між містом і районом, можна очікувати, що кафе „Зупинка” продадуть ще не скоро.
Ватикан: коли час зупинився