Бюджет і бюджет
За словами Степана Різника, у бюджеті 2007 року було закладено 3,2 млн. гривень на покриття різниці між реальною собівартістю послуг та тарифами для населення. З цих коштів 2 млн. гривень розподілили між міськими ЖЕО, а „Водотеплосервіс” отримав 1,2 млн. гривень. Звичайно, розмір компенсацій торік аж ніяк не відповідав реальному стану справ: тільки за січень-листопад у „ВТС” утворилася різниця у тарифах у розмірі 11,4 млн. гривень (внаслідок значної зношеності інженерних мереж, технічної неможливості надавати послуги без втрат та незатвердження обґрунтованих тарифів для населення. — Авт.). Проте навіть та мінімальна компенсація дозволяла „Водотеплосервісу” працювати більш-менш стабільно і покривати термінові видатки. Окремо на ремонт мереж торік „ВТС” отримав мільйон гривень. Крім того, у 2007 році рішенням міської ради до статутного фонду КП „Водотеплосевіс” було передбачено поповнення на 10 млн. гривень. З них 5 млн. гривень надійшло, решту, ймовірно, так уже і не надійде, оскільки бюджет міста на 2008 рік не обіцяє цьому підприємству абсолютно нічого.
У бюджеті „деградації”, окрім захищених видатків, все ж знайшлося 4,5 млн. гривень на дотацію міським ЖЕО. Тобто більше, ніж удвічі порівняно з минулим роком. Звичайно, це менше за потребу, але з іншого боку, для „Водотеплосервісу” бюджетну дотацію взагалі не передбачено. Це означає, що підприємство не зможе ні ремонтувати мережі, ні замінювати аварійні ділянки, а без встановлення економічно обґрунтованих тарифів для населення взагалі немає сенсу продовжувати свою діяльність.
— Які економічні підстави для такого розподілу дотації? — обурюється Степан Різник. — Якщо є 4,5 млн. гривень, то їх можна було розподілити по-іншому. Скажімо, нам виділити бодай 1,5 млн. гривень, а решту, 3 млн., — дати ЖЕО. Адже мусять бути якісь пріоритети. Тим більше, що ЖЕО мають співвласників житла, які за потреби можуть зібратися і самотужки встановити двері у під’їзді чи поміняти вікно. Але ніхто з мешканців не купуватиме для „Водотеплосервісу” трубу!
Свої пропозиції щодо розподілу бюджетних видатків Степан Різник планував озвучити під час розгляду бюджету на засіданні виконкому, однак, всупереч Бюджетному кодексу, на сесію міської ради бюджет винесли без попереднього розгляду виконавчим органом місцевого самоврядування.
Якими мають бути тарифи для населення?
Відповідно до розрахунків, проведених у травні минулого року, економічно обґрунтована вартість опалення 1 кв. метра житлової площі повинна становити 4,44 грн. (майже на 50 копійок більше, ніж нині. — Авт.). Однак, за словами Степана Різника, станом на січень 2008 року тариф має бути ще вищим: підприємство вже замовило новий розрахунок. Але, оскільки його наразі не отримали, то, ймовірно, що на найближчому засіданні виконкому ставитимуть питання про тариф на опалення на рівні 4,44 грн. Реально на даний час собівартість цієї послуги вже перевищила 5 грн. за опалення 1 кв. метра.
Щодо водопостачання та водовідведення, то „Водотеплосервіс” має нові розрахунки обґрунтованих тарифів: 3,32 грн. — за 1 кубометр води та 1,67 грн. — за відведення 1 кубометра стоків.
Міський голова цього тижня повідомив, що такі тарифи затверджуватимуть на найближчому засіданні виконкому. Проте навіть після цього КП „Водотеплосервіс” не зможе надавати послуги без збитків для себе. Так, у тариф не включені втрати при подачі тепла, а це фактично прямі збитки, компенсація яких на 2008 рік не передбачена.
— За мережі, — каже Степан Різник, — повинен відповідати їхній власник, тобто влада міста. До прикладу, така ситуація: ми маємо від населення 200 тис. кубометрів стоків на місяць (стільки виставляється до оплати), а на очисні споруди ЗАТ „ЛУКОР” від міста щомісяця надходить 700 тис. кубометрів стоків. Таке збільшення пов’язане з тим, що разом з побутовою сюди потрапляє і ливнева каналізація. Рахунок за очищення стоків виставляють нашому підприємству. Увесь тягар лягає на плечі „Водотеплосервісу”. Я вважаю, що за додаткові 500 тис. кубометрів стоків, які фактично „повісили” на „Водотеплосервіс”, має відповідати місто. Однак ці видатки ніде не передбачені. У таких умовах підприємству не допоможе ніяке збільшення тарифу.
Бути чи ні гарячій воді?
КП „Водоетплосервіс” сьогодні має втрати практично по кожному виду послуг, які надає. Але найгірша ситуація з гарячим водопостачанням. Так, лише на підігрів води щомісяця витрачається 1660 ГКал тепла на котельнях та 7167 ГКал — на ТЕЦ. Вартість такої кількості теплової енергії становить 1,1 млн. гривень на місяць. До оплати населенню у грудні нараховано 180 тис. гривень, з них оплачено 65 тис. гривень. Якщо врахувати, що гаряче водопостачання — це не лише тепло, але і подача води, то обсяг втрат не вкладається у жодні рамки. Тож 1 млн. гривень — ті мінімальні збитки, які підприємство має через гаряче водопостачання. Степан Різник каже, що сюди ще необхідно віднести щоденну роботу 37 одиниць техніки (чого тільки вартують витрати на те, аби її заправити пальним. — Авт.), які ліквідовують по 10-13 поривів. На переконання керівника КП, гаряча вода потрібна, але перед тим, як її подавати, перш за все, потрібно інвестувати кошти у мережі.
Про борги
Загалом КП „Водотеплосервіс” боргує 22,5 млн. гривень. Найбільше — Калуській ТЕЦ за покупне тепло та „ЛУКОРу” — за очищення стоків. Ситуація з боргами комунального підприємства ускладнилася за останній опалювальний сезон: лише за листопад-грудень борг перед ТЕЦ збільшився на 4,2 млн. гривень. На даний час теплоелектроцентраль понизила температуру теплоносія на 10о С. ТЕЦ не може розрахуватися за газ, і тому, як тільки буде рішення про припинення постачання комунального газу, припинить подавати тепло на місто. Це може відбутися будь-коли (ймовірно, що за тиждень-два).
Станом на 1 січня за опалювальний сезон „ВТС” спожив енергоносіїв на майже 9,8 млн. гривень, з них 8,5 млн. гривень вдалося оплатити. Однак такий більш-менш пристойний рівень розрахунків став можливим лише завдяки двом отриманим банківським кредитам на 3 млн. гривень.
Рахунки „ВТС” арештовано?
Тривожна інформація: „Водотеплосервіс” програв у суді і рішення про примусове стягнення 15 млн. гривень вже перебуває у виконавчій службі. Тож, не сьогодні-завтра рахунки підприємства буде заблоковано.
Степан Різник підтвердив цю інформацію, однак він вважає, що драматизувати не варто:
— До Івано-Франківського Господарського суду звернувся „ЛУКОР”, якому за очищення стоків „ВТС” заборгував близько 6 млн. гривень. До цих вимог долучилася і ТЕЦ (борг близько 12 млн. гривень). Вони виграли справу. Документи і справді знаходяться у виконавчій службі.
Однак до червня минулого року „ВТС” перебував у переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, щодо яких діяла заборона на застосування судових санкцій. До переліку увійшли підприємства комунальної енергетики, яким держава заборгувала компенсацію різниці у тарифах (до 2005 року вони покривалися з держбюджету, борг якого перед „ВТС” залишився на рівні 3,7 млн. гривень. — Авт.). Тому кредитори „ВТС” і досі вигравали суди, але ці рішення „зависали”. Однак у червні минулого року Мінпаливенерго виключило нас з цього переліку. У зв’язку з необгрунтованістю такого рішення „ВТС” звернувся до суду на дії Міністерства. 21 січня має відбутися слухання по цій справі, а до її розгляду суд призупинив дію розпорядження Кабміну. Тож у примусовому порядку з нас ніхто нічого наразі стягнути не може.
Що робити?
„Водотеплосервіс”, крім того, що розраховував отримати дотацію з міського бюджету у розмірі понад 13 млн. гривень (якої у бюджеті на 2008 рік не передбачено. — Авт.), підготував свої пропозиції до четвертого додатку на 5,5 млн. гривень (на реконструкцію насосних, заміну та реконструкцію мереж тощо). Сюди включають проекти, які фінансуються з бюджету розвитку міста. Однак ці пропозиції також наразі не враховано. Степан Різник на даному етапі скептично оцінює шанси підприємства отримати бодай щось на розвиток.
Тому криза, скоріш за все, неминуча: без підтримки з боку міста „Водотеплосервіс” однозначно не виживе.
Степан Різник має такий рецепт щодо майбутнього найбільшого комунального підприємства міста:
— В Україні не існує аналогів, щоб теплопостачання та водопостачання були об’єднані в одному підприємстві. Думаю, доцільно роз’єднати ці напрямки і у нас. Вода є стратегічним продуктом і має постачатися за будь-яких умов. Тому підприємство, яке забезпечує водопостачання, завжди мусить бути пріоритетом влади і мати необхідну бюджетну підтримку, у тому числі — і на оновлення мереж.
Щодо теплопостачання, то тут населення має альтернативні варіанти. Так, у Калуші 35% споживачів перейшли на індивідуальне опалення, і, зважаючи на різницю у вартості газу для населення та підприємств комунальної енергетики (310 і 686 грн. за тисячу кубометрів відповідно. — Авт.), така система є значно вигіднішою.
Нещодавно Кабмін видав постанову, яка забороняє встановлювати автономне опалення. Таке рішення Степан Різник вважає явно запізнілим: скажімо, на стояку 9 квартир, з яких 6 вже перейшли на індивідуальне опалення, решту — теплопостачаються централізовано. Тож розумно, аби і решта квартир перейшли на автономне опалення. З економічного боку для комунальників це було б вигідніше, ніж подавати тепло всього у три квартири.
Ватикан: коли час зупинився