Хто відродить „Відродження”?

Як повідомляли „Вікна”, за ініціативою міської влади на базі кінотеатру „Відродження” планували створити товариство з обмеженою відповідальністю, спільними власниками якого мали виступити громада міста та приватний інвестор. Існуючу споруду кінотеатру, яка мала бути внеском з боку міської громади, було оцінено експертами у 2 млн. 424 тис. гривень. Інвестор же повинен був вкласти гроші у реконструкцію та закупівлю нового обладнання. Бажання співпрацювати виявило лише ПП „Гаразд-кераміка”, яке вже має досвід у веденні такого бізнесу.
Переглядів: 398

За словами голови Фонду комунальної власності територіальної громади м. Калуша Івана Ткачика, створювати таке спільне підприємство невигідно для міста. Тому було прийнято рішення віддати кінотеатр в оренду на 25 років.
— Минулого місяця представники фірми зустрічалися із міським головою, — каже Іван Ткачик. — Проект реконструкції кінотеатру уже готовий.
В. о. першого заступника міського голови Олександр Челядин повідомив, що у проекті передбачено створення розважального центру з двома кінозалами.
— Інвестори обіцяють вкласти близько 5 млн. гривень, — каже Олександр Челядин. — Уже у цьому році вони мали приступити до добудови другого поверху. Однак зараз продовжують працювати над проектом. Я боюся, щоб не повторилася ситуація, яка склалася на вул. Грушевського, коли протягом трьох років оренди підприємець нічого не робив. Лише після закінчення терміну орендного договору почалося будівництво житлобуду, тобто незаконна забудова.
Директор приватного підприємства „Гаразд-кераміка” Іван Березівський розповів, що його підприємство входить до структури великого будівельного холдингу і має чималий досвід. Тому бере на себе зобов’язання у максимально короткий термін створити у Калуші на базі кінотеатру „Відродження” відпочинковий комплекс, який буде комфортним і для дітей, і для дорослих.
Орендний договір був укладений ще у березні поточного року. Однак поки що кінотеатр продовжує працювати у звичному режимі, щотижня демонструючи нові кінострічки. Щоправда, охочих подивитися фільм дуже мало. Замість щоденних планових двох сеансів у літній період, як правило, є лише вечірній. Та й то глядачів у залі можна без проблем порахувати.
Один із постійних відвідувачів кінотеатру Юрій Мельник розповів:
— У “Відродження” приходжу майже щотижня. Найчастіше — зі своєю дівчиною. А якщо вона не хоче іти (не завжди ж тут крутять одні романтичні комедії), то кличу когось зі своїх друзів. Кінотеатр у нас страшненький, звичайно. Але я люблю дивитися фільми у кінозалах. Шкода лише, що у Калуші не завжди можна побачити те, що крутять у великих містах. Нові фільми, звичайно, з’являються. Але часто молодь використовує піратські неякісні копії того чи іншого розрекламованого блокбастера, і поки його почнуть демонструвати у нашому місті, то уже ніхто не хоче іти дивитися. Взимку ще трохи приходить людей. Напевно, щоб не мерзнути на вулиці. А зараз узагалі всього по 10 чоловік у залі сидить.
Василь Лутчин, який уже 30 років є директором кінотеатру, розповів, що справді у цьому році спостерігається значний спад відвідувачів.
— Зрозуміло, що мешканцям нашого міста, хочеться мати більш комфортні умови, ніж ті, які ми можемо їм запропонувати, — каже Василь Лутчин. — Але ми й так робимо все, що можемо. Цього року з міського бюджету на кінотеатр не виділили ні копійки. За усю мою довголітню практику такого ще не було. Зараз ледве вистачає грошей, щоб заплатити за електроенергію та закупити нові фільми. Але, як бачите, вони регулярно з’являються. Я особисто довго був проти того, щоб віддавати кінотеатр інвесторам. Але, ознайомившись із проектом реконструкції та добре все зваживши, зрозумів, що задум загалом непоганий. Добре, що в оновленому кінотеатрі будуть окремі кінозали для дітей і дорослих. Добре, що буде кафетерій, де люди зможуть купити ті ж чіпси чи якусь водичку, посидіти після чи до сеансу. Повністю зберегти кінотеатр як державну структуру уже не реально. Бо влада міняється, а її позиція щодо закладів культури залишається незмінною: грошей не вистачає. Інвестори мають досвід у веденні бізнесу, пов’язаного з кіномистецтвом. Тому вони розуміють, що ті мільйони, які сюди доведеться вкласти, відроблятимуться не один рік. Добре, що це їх не відлякує.
Іван Березівський також зауважив, що поки що у нашому місті кінотеатр відвідують одиниці і прибутки від цього — мізерні.
— Звичайно, ми ще у березні могли заборонити теперішній дирекції кінотеатру показ будь-яких фільмів, — каже він. — Однак вирішили цього не робити, щоб тих кілька людей, які постійно приходять, не відвикали від великого екрану. У нас немає такого кіношного буму, як на Заході, де приходить значно більше людей. Тому кожен клієнт нам дорогий. До речі, щоб не створювати дискомфорту тим, хто любить дивитися фільми у спеціальних закладах, ми проводитимемо реконструкцію поступово і не закриватимемо кінотеатру на період ремонту. Плануємо, що оновлений заклад у Калуші буде за будовою схожим на кінотеатр „Космос”, що в Івано-Франківську. Калушани матимуть змогу насолоджуватися якісним кіно на великому екрані у рідному місті: їм не доведеться їздити до обласного центру. На сьогодні найважливішим є питання відводу земельної ділянки біля „Відродження”, де ми плануємо створити стоянку для автомобілів. Врегулювавши це питання, зможемо розпочати безпосередні роботи. Плануємо кардинально змінити внутрішній вигляд кінотеатру. А от ззовні він істотно не зміниться: обмежимося лише надбудовою одного поверху над фойє. На капітальний ремонт потрібно трохи більше року. Але це за умови, що ніхто не блокуватиме наших дій. Що ж до того, скільки потрібно коштів, то поки що сказати про це важко. Однак можу запевнити, що грошей у нас вистачить, і в цьому питанні ми не чекаємо ніякої допомоги ні з боку владних структур, ні від самих мешканців міста.
Начальник відділу земельних ресурсів у м. Калуші Анатолій Собчук підтвердив, що питання відводу земельної ділянки біля „Відродження” зараз розглядається:
— Звичайно, що інвесторам потрібен дозвіл на використання території біля кінотеатру, щоб створити належні умови для тих, хто у майбутньому відпочиватиме в оновленому закладі. Це усі розуміють. Тому проблем із закріпленням ділянки за фірмою, що взяла в оренду кінотеатр, не буде. Найближчим часом це питання буде вирішене.
Василь Лутчин також погоджується з необхідністю створення невеличкої стоянки для автомобілів біля кінотеатру. За його словами, бувають дні, коли за кілька хвилин до початку сеансу здається, що глядачів узагалі не буде. А потім під’їде кілька машин, і уже є для кого працювати.
— Коли проектували кінотеатр, — згадує директор, — то уже тоді йшлося про місце для автівок. У 1970-х то було трохи смішно, а тепер стало актуально. Інвестори обіцяють зберегти сквер. Тому, я думаю, що цим людям потрібно допомагати усіма силами. За кінотеатрами є велике майбутнє. У більших містах попит на цей вид відпочинку дуже великий. Молодь нашого міста практично немає де подітися. Тому популяризація кіномистецтва принесе тільки позитив.
Отож, імовірно, уже до 2010 року калушани матимуть належні умови для того, щоб відпочити за переглядом якісного кіно у новому кінотеатрі. Можливо, коли на голови глядачам перестане капати дощ зі стелі, а із крісел не будуть стирчати цвяхи, то і відвідувачів стане більше.


Депутати відмовили інвесторам „Відродження”
Приватне підприємство „Гаразд-кераміка” планувало на 5 років узяти в оренду земельну ділянку загальною площею 0,3448 га на площі Героїв, 16, для обслуговування кінотеатру „Відродження”. Однак на сесії міської ради, яка відбулася минулого тижня, депутати проголосували не на користь підприємства. Зокрема, Ігор Насалик висловив з цього приводу своє незадоволення:
— Мене дивує одне: ми ще кінотеатр не збудували, а уже землю ділимо.
Директор „Гаразд-кераміки” Іван Березівський все ж вірить у позитивне рішення:
— У тому, що рішення було не на нашу користь, винні ми самі. Ми просто недопрацювали і тому депутати не зрозуміли важливості цього кроку. Зараз будь-який магазин хоче, щоб біля нього була стоянка для автомобілів клієнтів. А тут мова йде про значно більшу структуру — відпочинковий центр сімейного типу. Тому, пояснивши депутатам важливість їхнього рішення, ми подамо заяву на оренду цієї земельної ділянки повторно. Думаю, що вдруге нам не відмовлять. Ми повинні бачити, на чому стоїмо. Тому наполягатимемо на тому, щоб землю виділили до початку проведення реставраційних та будівельних робіт.