У всіх цивілізованих країнах гральний бізнес наштовхується на громадський спротив. Причини цього дуже прості і зрозумілі: пересічні мешканці не хочуть, щоб їхні діти ставали залежними від такого, на перший погляд, безпечного дозвілля. Представники грального бізнесу нерідко говорять про сотні робочих місць та прибутки держави від оподаткування. Але при цьому забувають згадати про клопоти батьків, дружин, чиї діти та чоловіки програють гроші у цих закладах. Тому у світі така підприємницька діяльність наштовхується на численні акції протесту, бурхливі дискусії та суперечки.
Від ігроманії громадян багатьох країн частково убезпечує ухвала низки законів. Зокрема, передбачено, що автомати з викачування грошей повинні стояти у спеціально відведених для цього місцях і їхня діяльність має суворо контролюватися державою. Особам до 18 років узагалі грати заборонено.
Офіційно в Україні діють ті самі принципи. Законодавство зобов’язує розміщувати гральні автомати лише у закритих приміщеннях, доступ у які має контролювати уповноважена особа. Причому такі приміщення мають бути закритими від огляду ззовні. Однак питання забезпечення перевірки гральних закладів на державному рівні є неврегульованим через слабку законодавчу базу. Тому кількість ігрових залів постійно зростає. Це стосується і нашого міста.
За словами начальника управління економічного розвитку міста Юрія Соколовського, протягом останніх двох тижнів у Калуші відкрили ще 2 ігрові заклади. Тепер їх у Калуші — 37. 8 із них працюють без патентів та ліцензій, тобто не мають дозвільних документів на проведення своєї діяльності. Більше того, приміщення даних закладів, як правило, орендовані і використовуються не за цільовим призначенням.
— Найбільшу орендну плату у Калуші, — каже Юрій Соколовський, — пропонують саме підприємці, які займаються гральним бізнесом. Тому закривають промислові та продуктові магазини, заклади громадського харчування. А на їхньому місці „виростають” нові ігрові зали, діяльність яких здійснюється без погоджень із органами місцевого самоврядування. Відповідно до розпоряджень міського голови, було проведено перевірку залів гральних автоматів щодо дотримання ліцензійних умов. У результаті встановлено, що 14 юридичних осіб та 1 фізична мають ліцензію Міністерства фінансів України на організацію діяльності з проведення азартних ігор та ліцензію Івано-Франківської обласної державної адміністрації на організацію та утримання тоталізаторів, гральних закладів на території області. Перша з них — досить дорога, і отримати її не так легко. Але більшість гральних закладів у Калуші створені як представництва. Відповідно — ліцензія офіційно є, але знаходиться десь, скажімо, у Києві. А гральний заклад у нашому місті має лише її копію. Обласна ліцензія є значно дешевшою.
Окрім згаданих ліцензій, підприємці мали би подбати про те, щоб кожен гральний автомат, який розташований у залі, мав власний патент. Однак часто за одним таким документом „ховаються” по кілька автоматів. Великою проблемою є те, що вони нерідко розташовані у житлових будинках, у малих архітектурних формах (на зупинках, павільйонах). А отже, є легкодоступними.
Усе це призводить до того, що у тенета грального бізнесу все частіше потрапляють діти. Вони нерідко починають прогулювати уроки у школі, виносити з дому гроші та програвати їх. Тому, за словами начальника служби у справах неповнолітніх Лесі Дзундзи, рейдові перевірки усіх ігрових залів, що є у місті, проводяться щомісяця. Ще у минулому році такі перевірки робили тільки раз на квартал. Тепер же доводиться перевіряти значно частіше, бо проблема набуває більших масштабів.
— На жаль, ми неодноразово фіксували порушення з боку власників чи адміністраторів гральних залів, які не дуже заперечують, коли до них приходять неповнолітні, — повідомляє Леся Дзундза. — Хочу зауважити, що до досягнення 18-річного віку дітям та підліткам узагалі заборонено ходити до залів гральних автоматів. Їх туди просто не повинні пускати. Якщо ж дуже кортить пограти, то дозволяється піти тільки в ігровий комп’ютерний зал. Але і там мають діяти обмеження. Зокрема, тривалість перебування у закладі дитини не повинна перевищувати двох годин. Під час літніх канікул у комп’ютерному клубі можна перебувати до 22-ї години, а під час навчання — не довше, ніж до 21.00. Однак більшості цих норм ніхто не дотримується. А знайти винних зазвичай дуже важко. Дітей приваблюють яскраві кольорові вивіски, а мізерні виграші заохочують повертатися до автоматів ще і ще.
Саме виграші для гравця-початківця є найпершим поштовхом випробувати своє щастя знову. Вони, навіть якщо це дріб’язкова сума, зазвичай одразу ж пускаються на подальшу гру і, відповідно, — створюють умови для початку ігрової залежності. Програвши одразу, людина, можливо, зупинилася б, зробивши для себе висновки. Ігрова залежність розвивається у всіх по-різному: хтось захворіє через півроку, а хтось перетворюється на залежного уже після першої гри. У таку психологічну залежність діти потрапляють значно легше, оскільки психіка у них ще не стійка і вони більшою мірою піддаються впливу. Тому не дивно, що, за статистикою, 75% гравців становлять студенти та школярі, причому здебільшого — чоловічої статі.
— У тому, що діти захоплюються ігровими автоматами у першу чергу винні батьки, — зауважує Леся Дзундза. — Діти просто недоотримують домашнього спілкування та уваги. Тому починають шукати їх в інших місцях. Просто так у гральні заклади ніхто не йде. Діти із неблагополучних сімей у грі зазвичай шукають заспокоєння, а багатші — віртуального спілкування. Загалом близько 80% неповнолітніх, яких наша служба заставала за автоматами, — це хлопці. Дівчата у цьому плані стійкіші. Однак і вони нерідко відвідують такі заклади. Тому з цією проблемою потрібно активно боротися. Думаю, виведення усіх ігрових залів за межі міста не дасть потрібного ефекту. Можливо, що це навіть поглибить проблему. Адже той, хто захоче грати, у кого це уже психологічна залежність, усе одно знайде механізми проникнення у такі зали. І якщо говорити у цьому плані про дітей, то ситуація стане взагалі неконтрольованою. Адже замість прогуляного одного уроку, школяреві доведеться забути про два, а то і більше, щоб вистачило часу до тих залів ще добратися.
Усі ці фактори зумовили оприлюднення Калуською міською радою проекту “Положення про розміщення та утримання гральних закладів на території міста Калуша”, основною метою якого є врегулювання питання ведення у місті ігрового бізнесу. Наприкінці серпня, скоріш за все, будуть проведені громадські слухання, на яких кожен мешканець міста матиме змогу висловити свої пропозиції щодо врегулювання проблеми. Вже у вересні це питання можуть розглянути депутати міської ради, які і приймуть конкретне рішення.
— Боротися із гральним бізнесом дуже важко, — каже Юрій Соколовський. — Найперше тому, що за ним, як правило, стоять впливові люди і посадовці. Тому потрібно зробити деякі зміни у ліцензуванні. Зокрема, щоб обласна ліцензія видавалася на кожен окремий заклад грального бізнесу, при умові, що дане приміщення здане саме під зал гральних автоматів. На сьогодні у Калуші жодне приміщення не здавалося в експлуатацію з такою умовою. За порушення цільового призначення накладатимуть штрафи у розмірі 9 тис. гривень. Розглядатиметься також можливість перенесення усіх ігрових залів за межі міста. Однак невідомо, чи реальним буде такий крок і наскільки ефективним. Тому потрібно, щоб кожен, хто має що сказати з цього приводу, хто хоче позбавити місто від цього лиха, прийшов на громадські слухання або надіслав на адресу управління економічного розвитку міста свої пропозиції. Усі вони будуть розглянуті та враховані. Наша адреса: м.Калуш, вул. Шевченка, 6. Тел.: 2-54-99.
Ватикан: коли час зупинився