Мирова Семенюк

У березні 2006 року приїзд голови Фонду держмайна України Валентини Семенюк-Самсоненко на ЗАТ „ЛУКОР” через запасну прохідну назвали несанкціонованим проникненням. Цього вівторка Валентину Петрівну зустрічали з квітами перші особи нафтохімічного підприємства. Адже йшлося про мирову угоду між урядом і російським інвестором.
Переглядів: 372

Подробиці подій дворічної давності у викладі заступника генерального директора “ЛУКОРу” Георгія Кунєва, як повідомляє газета „Україна молода”, виглядали так: легковик, у салоні якого сиділа пані Валентина, за сприяння деяких керівників Калуша прорвався через запасну прохідну на територію ЗАТ. Коли представники служби охорони догнали авто і зажадали від водія, аби він залишив контрольовану ними зону, голова Фонду держмайна продемонструвала залізну витримку. “Я пережила режим Кучми, — відповіла вона, — переживу і ваш режим охорони”. Несанкціоновані оглядини Валентиною Семенюк пошарпаних виробничих корпусів, котрі, за твердженням Георгія Кунєва, не входять у майновий комплекс “ЛУКОРу”, додали ще більшого напруження до непростих взаємин Фонду держмайна та російського інвестора.
Цього разу поїздку Валентини Петрівни також супроводжували пригоди: спочатку дорогою з Івано-Франківська до Калуша зламалося її київське авто. А згодом кортеж голови ФДМУ проїхав повз управління ТОВ „Карпатнафтохім”, на вході до якого чекали з квітами два гендиректори: Олексій Смірнов (ТОВ „Лукойл-Нафтохім”) та Сергій Чмихалов (ТОВ „Карпатнафтохім” і ЗАТ „ЛУКОР”). Два керівники, сівши у мікроавтобус, взялися доганяти офіційну делегацію, але та різко вирулила з-за рогу назустріч. Конфуз все ж переріс в офіційну зустріч. Після кількох хвилин узгоджень господарі і гості з „потягом” журналістів поїхали по розвалинах ЗАТ „ЛУКОР”. Своєрідну екскурсію виробництвами провели особисто Олексій Смірнов та Сергій Чмихалов.
За словами Олексія Смірнова, виробництво хлору і каустичної соди було збудоване ще 1967 року і термін його експлуатації давно минув: „Це виробництво не можна було реконструювати. Тільки у поточний ремонт ми вклали 70 млн. гривень. Ми розпочали нове будівництво, бо як може компанія світового рівня „ЛУКОЙЛ” допустити таке?”. За зізнанням нафтохіміків, Валентина Семенюк-Самсоненко стала другим високопосадовцем, який відвідав старе виробництво ХіКС (першим був Микола Азаров — перший віце-прем’єр-міністр в уряді Януковича. — Авт.).
На противагу майже зруйнованому старому ХіКС голова ФДМУ побачила і новобудову виробництва хлору і каустичної соди мембранним методом. Нафтохіміки так хотіли показати поближче новобудову, що автобус, у якому їхала Валентина Семенюк-Самсоненко, застряг на будівельному  майданчику. Довелося пересідати у старенький мікроавтобус.
Ще під час екскурсії голова ФДМУ у коментарі журналістам зазначила:
— За розпорядженням уряду у 2002 році у ЗАТ „ЛУКОР” мали бути внесені інвестиції. Нині триває довгий судовий процес за невиконання інвесторами взятих на себе зобов’язань. Зокрема, інвестор мав внести у статутний фонд 562 млн. гривень. Крім того, компанія мала показати прибуток „ЛУКОРу”, врегулювати борг розміром 208 млн. євро Баварському банку, який взяла „Оріана” під гарантії уряду. Інвестори погоджуються на певні пропозиції. Ми підемо на мирову угоду. Особистих претензій тут не має бути.
Олексій Смірнов був лаконічним:
— Я вдячний, що Валентина Петрівна набралася мужності і погодилася приїхати. Думаю, після відвідин цього неподобства знайдемо об’єктивний шлях до порозуміння. Ми маємо намір припинити конфлікт. А таке виробництво, яке внесено державною у статутний фонд „ЛУКОРу”, не має права працювати.
На це голова ФДМУ відповіла у притаманній їй манері: „Бачили очі, що купували”. А згодом: „Едем в кабинет работать. Там покажете всё на карте”.
Валентина Семенюк-Самсоненко провела коротку розмову віч-на-віч з гендиректором ТОВ „ЛУКОЙЛ-Нафтохім”, яке є співзасновником ЗАТ „ЛУКОР” і володіє 52% акцій калуського підприємства. А згодом відбулися перемовини у ширшому форматі за участю журналістів. Голова ФДМУ озвучила: ЗАТ „ЛУКОР” своєї місії не виконав. Реструктуризації боргу перед Баварським банком немає; триває банкрутство „ЛУКОРу”; ліквідовують „Оріану”; усі активи виведені у ТОВ „Карпатнафтохім”. 2005 року уже була на стадії підписання мирова угода між співзасновниками ЗАТ „ЛУКОР”, але вона зірвалася.
— Постанова уряду має бути виконана і гроші мають бути вкладені. Давайте дружить, давайте работать! — поставила крапку Валентина Семенюк-Самсоненко.
Голова ФДМУ також пропонує провести збори акціонерів ЗАТ „ЛУКОР”, щоб усі інвестиції оформити законно, а також створити робочу групу для укладення мирової угоди.
За словами гендиректора ТОВ „ЛУКОЙЛ-Нафтохім” Олексія Смірнова, дискусія, що відбулася, була відкритою, і орієнтовно за місяць сторони підпишуть мирову угоду. Як і наполягала Валентина Семенюк-Самсоненко, угода буде закріплена у судовому порядку. Як повідомляли „Вікна”, рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 27 червня задоволено позов Генпрокуратури України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ТОВ “ЛУКОЙЛ-Нафтохім”, ВАТ “Оріана”, ЗАТ “ЛУКОР” про визнання недійсними змін до установчого договору останнього. На підставі незаконних умов установчого договору інвестором ТОВ “ЛУКОЙЛ-Нафтохім” внесено до статутного фонду ЗАТ “ЛУКОР” акції іншого підприємства замість коштів, сировини та обладнання.

Дмитро Сандлер, депутат Верховної Ради України, Голова підкомітету з питань економічного розвитку регіонів України, у коментарі „Вікнам” зазначив:
— Таких заводів, як „Оріана”, у Східній Європі було шість. Нині два з них знищені, чотири — приватизовані. Коли в Угорщині приватизували аналогічне виробництво, то підприємству списали усі зовнішні і внутрішні борги і на вісім років звільнили від сплати податків. Вони, як і у Калуші, починали працювати заново у 1999 році. Нині ми ще тільки будуємо нові виробництва, а вони вже в Угорщині працюють. Якщо думаємо про людей і навколишнє середовище, треба, щоб нові заводи будувалися. Навколо нового виробництва ПВХ розвинуться нові заводи, зокрема, трубний завод, виробництво металопластикових виробів, тобто продукти кінцевої переробки. А це — нові робочі місця, розвиток економіки. Конфлікт між ФДМУ й інвестором розцінюю як некомпетентність Фонду.