У відділі капітального будівництва Калуської міської ради пояснюють: укладено значно менше договорів, ніж торік. Основна причина — у Калуші порівняно із минулим роком значно менше будують і реконструюють. Важливу роль зіграло те, що функцію міського відділу архбудконтролю перебрала на себе обласна інспекція архбудконтролю і тепер саме вона видає дозволи на початок будівельних робіт. Відтак контроль міської влади суттєво послабився. І не тільки за відрахуванням відсотку на розвиток інфраструктури, але й за дотриманням всіх вимог до ведення будівництва. Крім того, якщо раніше довідка про сплату інвестиційного відсотка була одним із обов’язкових документів, без якого виконавчий комітет міської ради не приймав рішення про введення об’єкту в експлуатацію, то минуле засідання виконавчого комітету засвідчило: принципи можна трохи змістити, якщо йдеться про певних осіб, і непохитно їх дотримуватися щодо всіх інших.
Ввечері гроші — вранці крісла
У квітні цього року міська влада прийняла рішення “Про цільовий фонд соціально-економічного розвитку міста”, яким, зокрема, обумовила опосередковану вартість будівництва об’єктів комерційного та соціального призначення. Ця величина затверджена для того, щоб розрахувати вартість будівництва чи реконструкції об’єкта, а від цієї загальної суми відрахувати 5% на розвиток інфраструктури міста. Перед оформленням договору про пайову участь замовників будівництва у соціально-економічному розвитку міста (а простіше — договору на відрахування інвестиційного відсотка) кожен підприємець має виготовити проектно-кошторисну документацію та провести її експертизу в івано-франківській “Укрінвестекспертизі”. При наявності висновків експертизи сума коштів на розвиток інфраструктури вираховується практично автоматично.
За словами спеціаліста I категорії відділу капітального будівництва Калуської міської ради Олени Романишин, схема нарахування інвестиційного відсотка є максимально прозорою і повністю упорядковує цю сферу надходжень до міського бюджету. Адже за каденції попередньої влади відрахування на розвиток інфраструктури вираховували, відштовхуючись від довідки, поданої підприємцем, у якій він вказував суму коштів, потрачену на будівництво чи реконструкцію. Ці дані ніхто не перевіряв, але і система ще не працювала достеменно, оскільки таке рішення було новинкою. А відтак у 2004 році на розвиток інфраструктури надійшло 20 тис. гривень, у 2005 році — 50 тис. гривень. У 2006 році, після зміни влади, доходи до бюджету від цього зросли у 6 разів, а торік на розвиток інфраструктури зібрали рекордну кількість коштів — 1,6 млн. гривень. Так, за одне засідання виконавчий комітет “заробляв” до бюджету по кілька десятків, а той сотню тисяч гривень. Наприклад, за введену в експлуатацію торік заправку на вул. Б. Хмельницького бюджет отримав 120 тис. гривень інвестиційних відрахувань.
За цей рік до бюджету на розвиток інфраструктури надійшло всього 300 тис. гривень — сума на рівні 2006 року. І навіть якщо до кінця цього року ще якась сума коштів і надійде, то вона загальну картину суттєво не змінить. Між тим кошти, які надходять на розвиток інфраструктури, спрямовуються на будівництво чи капітальні ремонти закладів освіти, культури, медицини.
— Раніше підприємець отримував дозвіл на початок будівельних робіт тільки після того, як укладав договір на відрахування інвестиційного відсотка, — каже Олена Романишин. — Тепер, після того, бо дозвіл на початок будівельних робіт видає не міський відділ архбудконтролю, а обласна інспекція. Це стало проблемою не тільки для Калуша, але й для інших міст України. Адже влада на місцях втратила чимало важелів контролю за веденням будівництва. І це не тільки відрахування відсотку на розвиток інфраструктури, але і дотримання вимог до ведення будівництва. Якщо раніше інспектор архбудконтролю міг зробити припис про зупинку будівництва, накласти штраф у розмірі до 50% уже проведеного будівництва через виявлені порушення, то тепер усі перевірки може робити лише обласна інспекція. Держава зруйнувала одну, добре налагоджену і відпрацьовану, систему, а взамін не запропонувала нічого кращого або хоча б аналогічного. Проте все одно кошти на розвиток інфраструктури мають надійти до введення об’єкту в експлуатацію, адже для прийняття такого рішення у переліку основних документів є також і квитанція про сплату відрахувань на розвиток інфраструктури. Підприємець у будь-якому випадку сплатить ці обов’язкові відрахування: чи добровільно, чи через суд. Досі ми всі суди щодо несплати інвестиційних відрахувань вигравали і підприємець, окрім сплати цих коштів, мав заплатити судові витрати.
Минулого року підприємці масово укладали договори на відрахування з реконструкції квартир під об’єкти комерційного призначення — магазини чи банки. Зараз це — поодинокі випадки. Також зараз практично не ведеться нове будівництво. Причина — загальна економічна ситуація у державі, побоювання підприємців інвестувати кошти.
Правила для всіх рівні?
Засідання виконавчого комітету нещодавно засвідчило: виникають питання й іншого характеру. Наприклад, керуюча справами виконкому Калуської міської ради Наталія Бабій зазначила, що у проекті рішень щодо прийняття об’єкту в експлуатацію подекуди площа не відповідає сумі, яка мала б бути нарахована на розвиток інфраструктури. Як пояснила Олена Романишин, якщо підприємець уже має збудоване приміщення, а робить тільки добудову, то платить тільки за площу добудованого приміщення, хоча в експлуатацію здається ціла будівля. Якщо це реконструкція уже існуючого приміщення із добудовою, то окремо нараховується за реконструкцію, окремо — за добудову.
Проте, як продемонструвало останнє засідання виконкому, довідка про сплату інвестиційного відсотка уже не є обов’язковою умовою для того, щоб члени погодили прийняття об’єкту в експлуатацію. Так, одне із проектів рішень викликало жваву дискусію, адже до бюджету разом із введенням об’єкту в експлуатацію мало надійти майже 100 тис. гривень. Попри відсутність підтверджуючих документів про сплату інвествідрахувань, члени виконкому позитивно проголосували дане питання, задовольнившись запевненням, що обов’язковий платіж буде здійснено. Проти виступила Наталія Бабій, яка наголосила, що правила мають бути одними для всіх: якщо об’єкт приймають в експлуатацію без відповідної довідки про сплату інвестиційних відрахувань, то такий підхід мають застосовувати не тільки до певних осіб, але і загалом до всіх. Або ж категорично і принципово підійти до цього питання і думати насамперед про рівне ставлення та наповнюваність бюджету. Член виконавчого комітету, заступник міського голови з питань будівництва Василь Петрів голосував за дане рішення і свою позицію пояснив так: він на виконком це рішення не готував, і чому воно було включене до порядку денного — питання не до нього.
— Якщо я підписав акт державної комісії і не маю жодних зауважень до готовності об’єкту, то як я можу проголосувати проти введення його в експлуатацію? — каже Василь Петрів. — Так, у рішенні, яке прийняла міська рада, йдеться, що відрахування на розвиток інфраструктури мають бути сплачені до введення об’єкту в експлуатацію. І хоча на момент рішення виконкому підприємець не подав довідку про погашення цього платежу, однак і термін договору про інвествідрахування у нього ще не закінчився.
Міський голова Ігор Насалик запевняє: проблема у тому, що цього року значно менше здається об’єктів в експлуатацію:
— Це пов’язано із фінансовою кризою, і тому влада йде назустріч підприємцям. Можна, звичайно, не приймати об’єкти в експлуатацію, але від того ситуація не поліпшиться ні у бізнесі, ні у місті. Тому підприємці гарантують нам сплату відрахувань на розвиток інфраструктури, а ми робимо крок назустріч. Схожа ситуація і щодо землі. До прикладу, один із підприємців купив землю, а ми йому реструктуризували виплату на півроку. Правила ведення бізнесу у місті — одні для всіх.
Ватикан: коли час зупинився