Останні кілька років кредитування в Україні було настільки доступним, що отримати гроші міг практично будь-хто. Такою можливістю скористалося і чимало калушан. Підприємці ж в основному брали гроші на розвиток власного бізнесу.Та зараз багато хто не у змозі повертати позичені гроші.
Найсильніший удар — збільшення відсоткових ставок
Після стрімкого зростання курсу долара банки почали підвищувати відсоткові ставки. Така умова прописана майже в усіх кредитних договорах. Відповідно — банки віртуозно цим пунктом скористалися. Щоправда, на думку спеціалістів, не завжди законно. За словами адвоката Богдана Яковини, у Законі “Про захист прав споживачів” чітко прописано: відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку. Це єдина умова. При чому, ініціювати зміни до кредитного договору банк має право протягом семи календарних днів після зміни облікової ставки Нацбанком. Востаннє вона змінювалася 30 квітня минулого року. Тож ніяких підстав піднімати відсотки по кредитах у банків не було і немає.
— На практиці банки нерідко вказують інші причини підняття ставок, які можна сміливо опротестовувати та бути впевненим у перемозі, — переконує Богдан Яковина. — Банк нічого не може змінити у договорі в односторонньому порядку. Тому, якщо він хоче змінити розмір відсоткової ставки за користування кредитом, то мусить письмово повідомити про це позичальника щонайменше за сім днів до дати її зміни. У свою чергу, позичальник має право протягом десяти днів із моменту направлення йому такого листа повідомити про свою незгоду та запропонувати власний варіант виходу із ситуації. Головне — не пропустити термінів. Адже мовчання у даному випадку розцінюється як прийняття нових умов.
Загалом така переписка із банком може тривати місяцями. За цей час позичальник має реальний шанс уладнати свої фінансові труднощі та не дозволити загнати себе у глухий кут. Кваліфіковані спеціалісти знають чимало тонкощів, які можуть допомогти у судовій справі. Скажімо, рекомендовані листи, які зазвичай надсилає банк своїм клієнтам, не містять інформації про зміст листа. Тому, навіть коли споживач особисто розписався за одержання рекомендованого листа, у суді це не може бути достатнім доказом того, що він одержав саме повідомлення про збільшення розміру відсоткової ставки за користування кредитом. Тобто повідомлення про вручення підтверджує лише одержання людиною конверту.
Чимале значення має також те, хто підписав лист. Під час судового розгляду справи споживач може вимагати проведення почеркознавчої експертизи з метою підтвердження факту підписання листа належною особою. Крім того, письмове повідомлення банку повинно обов’язково містити відтиск мокрої печатки банку. Загалом, за словами адвоката, усі ці питання потрібно вивчати індивідуально.
Закон —
на боці людей
Богдан Яковина запевняє: із юридичної точки зору банківські позичальники захищені значно краще, ніж самі банки. Тому не варто панікувати тим, хто через економічну кризу не може вчасно повертати гроші.
— Наше законодавство захищає споживача, — стверджує Богдан Яковина. — Тому позичальник, який, скажімо, має заставлене майно, може протягом 10-15 років відтягувати процес його передачі банкові. Це буде цілком законно. Тому не варто опускати руки. Найперше — потрібно об’єднуватися та обмінюватися досвідом. Крім того, варто шукати шляхи виходу із ситуації спільно з банками. Я рекомендую всім боржникам спілкуватися з банками тільки у письмовій формі. До того ж, залучати спеціалістів, які знають юридичні тонкощі. Адже всі банки мають свої юридичні служби, які при необхідності зможуть “підловити” позичальника на незнанні деяких нюансів та відповідно — “нав’язати” йому свої умови. Фактично більшість банків абсолютно не зацікавлені у тому, щоб ставати торговцями заставленого майна чи, тим більше, — втягуватися у довготривалі судові процеси.
І банкіри, і юристи в один голос стверджують: ні квартири, ні машини позичальників кредиторам не потрібні. Їм вигідніше домовитися полюбовно та отримувати від клієнта “живі” гроші, які потрібні цим фінансовим установам для постійного обігу. Крім того, механізм реалізації застави наразі дуже непростий. Адже вилучення у боржників заставленого майна можливе тільки за рішенням суду. Робить це Державна виконавча служба. Боротьба за майно, таким чином, може тривати дуже довго.
Ще один важливий момент: деякі позичальники вважають, що, повернувши банківській установі предмет кредиту, клієнт звільняється від кредитного договору. Насправді це не зовсім так. Адже на вторинному ринку вартість, скажімо, автомобіля буде нижчою, ніж сума, яку отримав клієнт при оформленні кредиту. Як наслідок, різницю та відсотки за час користування кредитом все одно доведеться повертати.
За деякою інформацією, у Калуші вже були випадки, коли банки забирали заставлене майно (автомобілі та квартири. — Авт.) та виставляли його на прилюдні торги. Адвокат твердить: такі факти свідчать про необізнаність позичальників зі своїми правами та діючими законами, через що банки “диктують” свої умови. Фізичним особам та підприємцям не треба боятися звернень до юристів та суду, які допоможуть вирішити проблемні питання та не втратити власний бізнес чи майно.
Богдан Яковина також застерігає, що нерідко, даючи кредит, банки вимагають поручителя, який заставляє і деяке своє майно. Поміж іншими документами поручитель нерідко підписує і такий, що дає право банкові за певних обставин забирати у цієї третьої особи не тільки заставлене майно, а й усе інше. З такими договорами також потрібно бути обережними. Їх можна розірвати у судовому порядку. Знову ж таки, вивчати їх потрібно індивідуально.
— У будь-якому випадку потрібно вносити бодай мінімальні платежі по кредиту та активно переписуватися із банком, — радить Богдан Яковина. — Не платити взагалі, висловлюючи таким чином свій протест, — це помилка.
Валютні аукціони: вихід чи пастка?
Зараз банки працюють у ручному режимі. З 27 лютого на міжбанківському валютному ринку НБУ почав проводити валютні аукціони для задоволення потреб клієнтів банків за кредитами, отриманими в іноземній валюті. Суть аукціону у тому, що позичальники, які мають проблеми із кредитами, вносять у банки гривневу готівку та пишуть відповідну заяву для погашення планової або простроченої кредитної заборгованості. Після цього банк на аукціоні купує долари США, які йдуть на погашення кредиту. Щоправда, подавати заявки на участь в аукціоні можуть лише ті підприємці чи фізичні особи, договір із якими був укладений до 15 жовтня минулого року.
Деякі банкіри стверджують, що аукціони справді рятують немало людей. Однак участь у них беруть лише кілька банків, тому не всі клієнти будь-якого банку мають можливість купити валюту за ціною, нижчою за ринкову. Очевидно, саме тому президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко негативно оцінив такі дії Нацбанку.
— Це — якась гра. Комусь вдасться купити валюту, а комусь — ні, — сказав він.
Богдан Яковина також переконаний: аукціони не рятують позичальників. Насправді — вони тільки дають змогу показати нібито титанічні зусилля, які робить Нацбанк, рятуючи людей. У виграші ж — банки. При чому, тільки кілька.
— У жовтні Нацбанк роздав 34 млрд. гривень на рефінансування 88 банків, — аналізує Богдан Яковина. — Цікаво, що 30 млрд. гривень із цієї суми пішли десятьом банкам. Між іншими — розділили лише 4 млрд. гривень. Далі Нацбанк на міжбанківській валютній біржі продав 4,2 млрд. доларів США. У основному їх, звичайно ж, скупили банки-фаворити, які вже у грудні продали ці ж долари майже вдвічі дорожче. Заробивши суттєвий капітал, ці банки зараз дуже нахабно поводяться зі своїми позичальниками. Адже багатьох вони можуть залишити без майна, якщо люди за нього не боротимуться.
Ватикан: коли час зупинився