Інвестор звернувся у Генпрокуратуру

У 2001 році київське ЗАТ “СБІ”намагалося розпочати у Калуші переробку розсолів Домбровського кар’єру. Проте, вклавши певні кошти, компанія несподівано залишилася без підтримки ВАТ “Оріана”. Відтак, була змушена піти. Нині інвестор готовий повернутися і запевняє, що зможе відновити роботу ДП “Калійний завод”та повністю переробити розсоли. 
Переглядів: 435

Як відомо, внаслідок діяльності ДП “Калійний завод” накопичилося чимало розсолів, які от-от можуть прорватися у річки. Один із способів їх позбутися (причому — з користю. — Авт.) — почати переробляти.
Так, ще у 2001 році з такою ініціативою виступило ЗАТ “Система інформаційної безпеки”. Як свідчать документи, київська компанія запропонувала ДП “Калійний завод” укласти договір фінансового лізингу, згідно з яким інвестор отримував приміщення холодильної установки ВАТ “Оріана” й обіцяв за новою технологією переробляти розсоли з отриманням на виході корисних продуктів (гідратів, хлоридів тощо) та технічної води. Упровадження нового виробництва мали провести у два етапи: спочатку — експериментально-демонстраційну установку, а трохи згодом — комплекс у цілому.
Така пропозиція зацікавила правління ВАТ “Оріана”. Відтак київська компанія почала збирати усі необхідні документи та погодження. Уже через кілька місяців, у травні 2002 року, договір був підписаний. Тож, ЗАТ “СБІ” почало роботи з організації експериментальної переробки розсолів Домбровського кар’єру і хвостосховищ ДП “Калійний завод”.
Протягом кількох наступних місяців було демонтовано старе обладнання, реконструйовано адміністративно-побутові приміщення та виробничий корпус, розроблена низка робочих документів. Крім того, на підготовленому до експлуатації Цеху холодильної установки інвестори провели додаткові експерименти. Щоправда, безпосередню переробку розсолів довелося трохи відкласти.
Згідно з пояснювальною запискою, яку президент ЗАТ “СБІ” Валентин Петроченков направив на початку вересня 2002 року у Міністерство промислової політики України, непередбачувано великий об’єм будівельних і монтажних робіт на об’єкті не тільки значно збільшив витрати компанії, але і змусив трохи відкласти терміни запровадження виробництва. Разом із тим, до кінця місяця інвестор обіцяв закінчити будівельні роботи та перейти безпосередньо до монтажу виробництва. Уже у грудні 2002 року компанія мала вийти на штатний режим роботи експериментального виробництва.
Проте, вже через кілька місяців київське підприємство отримало несподіваного листа від в. о. директора ДП “Калійний завод” та голови правління ВАТ “Оріана”, із якого стало зрозуміло, що договір — розірвано.

Інвестор пропонує мирову
Сьогодні київське ЗАТ “Система інформаційної безпеки” готове повернутися та, нарешті, розпочати переробку розсолів Домбровського кар’єру. Із відповідним листом 3 березня президент компанії звернувся до в. о. голови правління ВАТ “Оріана” Валерія Рибачука. Копію отримала і Генеральна прокуратура України.
У листі, зокрема, Валентин Петроченков нагадав, що з 2001 до 2003 року його підприємство проводило роботу для того, щоб вирішити можливі екологічні проблеми та застерегти ймовірну техногенну катастрофу у Калуші. Відтак, було витрачено чимало коштів і часу.
“За планом ми повинні були поступовим нарощуванням потужностей свого обладнання довести виробництво до повної переробки розсолів Домбровського кар’єру і хвостосховищ об’ємом 1-1,5 млн. куб. метрів на рік.
У 2003 році за Вашою вимогою ВАТ “Оріана” і ДП “Калійний завод” усупереч діючому законодавству в односторонньому порядку було розірвано договір фінансового лізингу з ЗАТ “СБІ”, що поклало відповідальність за майбутню долю техногенного родовища на Вас.
Поки держава щороку мільйонами витрачала кошти на переливання розсолів з кар’єру до відпрацьованих шахт, зміщуючи водоносні пласти до поверхні і розмиваючи нові порожнини для зсуву грунтів, та нарощувала загрозу екологічної катастрофи, ЗАТ “СБІ” у ці роки продовжувало роботи з розробки новітніх безпровідних енергозберігаючих технологій базових галузей промисловості, що мають стратегічне значення для промисловості, екології та економіки країни.
Пройшли роки. Необхідність вирішення екологічних проблем Калуша стала ще більш актуальною.
Таким чином, Ви особисто не тільки незаконно відібрали у підприємства ЗАТ “СБІ” його власність, але і спровокувало щорічні багатомільйонні витрати держави”, — ідеться у листі на ім’я Валерія Рибачука.
ЗАТ “СБІ” пропонує правлінню ВАТ “Оріана” поновити дію договору фінансового лізингу та повернути цех холодильної установки. “За рахунок залучення інвестиційних коштів роботи з утилізації розсолів Домбровського кар’єру та хвостосховищ ДП “Калійний завод” буде поновлено. Водночас, виробництво хлориду кальцію надасть змогу з використанням власних матеріалів провести запобіжні роботи проти зсуву та провалу грунтів… У разі заперечень залишаю за собою право на звернення до суду та правоохоронних органів з метою повернення нанесених збитків ЗАТ “СБІ” та застереження нових збитків держави на ліквідацію наслідків техногенної катастрофи”, — стверджує президент ЗАТ “СБІ”.

До теми
ВАТ “Оріана” не коментує

Отримати коментар із цього приводу “Вікна” спробували у в. о. голови правління ВАТ “Оріана” Валерія Рибачука. Однак, він відмовився говорити на цю тему.
Між тим, деякі висновки таки напрошуються. Дивно, насамперед, те, що київська компанія згадала про Калуш саме тепер, коли по всій країні “прогриміла” інформація про державні мільйони, які врятують наше місто. Адже переробка розсолів Домбровського кар’єру усі ці роки залишалася не менш актуальною, ніж зараз.
Звісно, реального розголосу це питання набуло лише в останніх кілька місяців. От і “посипалися” на місто численні обіцянки та проекти. Нині готові допомагати навіть ті інвестори, які свого часу спокійно усунулися від проблем Калущини. Цікаво, чим викликане їхнє друге пришестя: щирим бажанням і можливостями допомогти чи передчуттям великих грошей?
Між тим, три місяці, відведені тепер уже екс-президентом Віктором Ющенком, невпинно спливають. А державне фінансування — і досі задеклароване лише на папері. І хоча обіцяних у тижневий термін мільйонів Калуш чекає уже другий місяць, із охочих “врятувати” місцевих жителів від екологічної катастрофи скоро, мабуть, почне вишиковуватися черга.