Цього року у місті не відбулося жодного земельного аукціону. Хоча міська влада готова пустити «з молотка» 9 земельних ділянок, ось уже майже три роки немає бажаючих придбати це, поки що громадське, добро. На думку начальника відділу Держкомзему у місті Калуші Анатолія Собчука, на це є дві вагомі причини:
— По-перше, у 2008 році у земельне законодавство були внесені зміни, згідно із якими, стартова ціна земельної ділянки вираховується з грошової оцінки (попередньо бралася до уваги експертна оцінка. — Авт.). Це збільшує початкову вартість не менше, ніж уп’ятеро. Наприклад, якщо стартова ціна однієї із земельних ділянок на бульварі Незалежності становила 70 грн. за 1 кв. метр, то після введення змін — 703 грн. за 1 кв. метр. Інша, не менш важлива причина «штилю» на ринку землі, це те, що економічна криза 2008 року спровокувала дефіцит банківських кредитів. Банки перестали видавати кредити, підприємці перестали купувати. Наприклад, один із покупців мав намір купити з аукціону всі земельні ділянки на бульварі Незалежності, однак криза внесла корективи у його плани.
Земельники та міська влада з ностальгією згадують 2007 рік, коли продали землю на проспекті Лесі Українки. Тоді при стартовій ціні 40 грн. за 1 кв. метр у результаті торгів вдалося досягти практично фантастичного показника — 189 доларів за 1 кв. м. Після цього тріумфу справи пішли на спад: місто провело ще 5 аукціонів із прогнозованими результатами, коли покупці торгувалися мляво і платили — порівняно небагато.
Попри те, що цьогоріч не відбулося жодного земельного аукціону, до міського бюджету надійшло 18,3 млн. гривень від продажу землі. Левову частину цих надходжень забезпечило нафтохімічне підприємство ЗАТ «ЛУКОР», яке викупило майже 52 га землі за ціною 33,2 грн. за 1 кв. метр. Анатолій Собчук вважає це досить хорошим результатом, адже на початку підприємство подавало розрахунки, за якими вартість квадратного метра була вдвічі меншою. Відтак, від цієї оборудки місто отримало 17,2 млн. гривень. Це — взаємовигідна операція. Так, місто одноразово отримало кошти, які, сплачуючи орендну плату, нафтохімічне підприємство перераховувало б до міського бюджету впродовж 12,5 року (при розрахунках беруться до уваги діючі ставки орендної плати. — Авт.). Вигода для нафтохіміків теж є: тепер за цю землю нараховуватимуть земельний податок, який утричі нижчий від орендної плати.
Цього року місто може сподіватися ще мінімум на 345 тис. гривень. Так, хоча на початку року міська влада не заявляла про намір продавати землю біля кінотеатру «Відродження», нещодавно плани змінилися. Своїм рішенням депутати Калуської міської ради погодили продаж земельної ділянки інвестору. Шматок землі у центрі міста, площею 3448 кв. метри, продадуть щонайменше за 345 тис. гривень. Ціна 1 кв. метра землі тут коштуватиме для покупця мінімум 100 гривень і залежатиме від оцінки експерта. Досі ТзОВ «Відродження-2010» сплачувало до міського бюджету орендну плату. Її розмір становить 76 тис. гривень на рік.
— На сесії міської ради питання продажу землі біля кінотеатру «Відродження» викликало жваву дискусію, — стверджує Анатолій Собчук. — Хоча — більше політичну, ніж економічну. Згідно із законодавством, кожен власник будівлі має право викупити землю під нею. А міська рада мусить мати дуже вагомі аргументи, щоб відмовити йому у цьому. Акцент має стояти не на тому, хто викупить, а — за яку суму. Однак це вирішує не міська рада, а експертна організація. Тим більше, що власники кінотеатру планують втілити масштабний проект реконструкції, на що потрібні немалі кошти. Їх можна отримати як банківський кредит під заставу землі. Проте жодний кредит неможливий без документів на право власності.
Місто не хоче ділитися
Продавши землю, місто повинно поділитися грошима із державою. Так, 10% від продажу землі поповнюють державний бюджет. Цього року для Калуша — це мінус 1,8 млн. гривень. Ці гроші можна зберегти для калуської громади. Але для цього міська влада повинна подумати стратегічно, вкласти гроші одноразово, а впродовж наступних років — отримувати дивіденди.
За словами Анатолія Собчука, 17 жовтня він надіслав листа на ім’я міського голови Ігоря Насалика з проханням при формуванні бюджету на наступний рік включити видатки на проведення інвентаризації та розмежування земель комунальної та державної власності. За розрахунками, на це потрібно 2,2 млн. гривень. Сума — не мала, але якщо врахувати, що тільки цього року місто за просто так віддало державі 1,8 млн. гривень, то — і невелика.
Про інвентаризацію земель у місті йдеться вже давно. Проте, якщо минулих років гроші хоча б обіцяли, то цьогоріч не заклали ні копійки. Депутати тільки прийняли Програму земельної реформи, однак, грошей на її втілення не передбачили. Водночас, реалізація даної Програми дала б змогу упорядкувати земельну сферу міста. Наприклад, за даними ортофопланів, які замовив і виготовив Держкомзем, у Калуші є близько 250 га землі, яка ніде не обліковується. Якщо порахувати плату за ці землі тільки у вигляді земельного податку, то міський бюджет щороку втрачає щонайменше 3,2 млн. гривень.
Інвентаризація потрібна, насамперед, для мешканців міста, адже дасть змогу міській владі точно визначитися із розвитком міста: де — планувати зони для відпочинку, де — будувати житло, а де — торгові чи складські приміщення. Свої плюси має і розмежування земель комунальної і державної власності. Окрім фінансових, є ще й інший аспект. Так, землями державної власності місто все рівно не може розпоряджатися. Адже це — території під залізницями, дороги державного значення, санітарно-захисні зони річок та водойм тощо. Тому громада може економити на відрахуваннях до державного бюджету, вкладаючи ці кошти у розвиток соціально-економічної сфери. Потрібно тільки, щоб влада про це подумала.
Продати землю стане легше
Нещодавно Верховна Рада прийняла Закон про Державний земельний кадастр. Для Калуша цей Закон відкриває нові можливості для продажу земель.
За словами начальника відділу Держкомзему у місті Калуші Анатолія Собчука, нещодавно депутати Верховної Ради прийняли Закон про Державний земельний кадастр. На підході також — Закон про ринок землі, який відкриває ринок сільськогосподарських земель в Україні. Проте, за словами Анатолія Собчука, цей Закон у частині продажу земель сільськогосподарського призначення Калуша не стосується (у Калуші немає паїв та підприємств сільгосппризначення. — Авт.). Зате є цікаві новації у Законі про Державний земельний кадастр. Так, цей нормативний документ детально описує процедуру продажу землі або надання її в оренду на конкурсних засадах. Тож, тепер для здійснення цих операцій не потрібно користуватися спеціально прийнятим міською радою Положенням — законодавство чітко прописує кожний крок. Влада на місцях повинна тільки визначити організатора з підготовки і продажу землі на аукціоні.
У цьому Законі також передбачається, що при продажу землі з аукціону стартова ціна визначається, виходячи з експертної оцінки, а не грошової, як це було досі. Цілком імовірно, що у сфері земельних аукціонів для Калуша це — нове дихання, адже стартова ціна земельних ділянок стане значно нижчою.
