Пік розбудови Калуша припав на 2007 рік. Про це можна судити, принаймні, з того, що до міської скарбниці від будівництва та реконструкції об’єктів тоді надійшло близько 1,6 млн. гривень інвестиційних відрахувань. Ні до того, ні після місту вже не вдалося сягнути такої планки: торік місто отримало всього 260 тис. гривень, а цьогоріч — близько півмільйона гривень.
Депутати пішли назустріч депутатам...
На сесії міської ради минулого тижня депутати затвердили нове Положення “Про цільовий фонд соціально-економічного розвитку міста”. Так, згідно із діючими у місті правилами, кожен забудовник чи інвестор повинен укласти договір про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста. Відсоток цього пайового внеску якраз фіксує дане Положення.
За словами начальника управління будівництва і розвитку інфраструктури Калуської міської ради Богдана Грущака, існує два способи розрахунку інвестиційного відсотка
— Якщо підприємець надає кошторис виконаних робіт, який пройшов відповідну експертизу, то інвестиційний відсоток розраховується з кошторисної вартості, помноженої на відсоток пайового внеску, — стверджує Богда Грущак. — Якщо ж такого документа немає, тоді інвестиції у розвиток міста розраховуються, “відштовхуючись” від площі будівництва чи реконструкції. При цьому застосовується така величина, як опосередкована вартість 1 кв. метра будівництва. Цю величину періодично встановлює Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства із урахуванням коефіцієнта функціонального використання об’єкта.
Найбільше зауважень депутати міської ради мали саме до опосередкованої вартості 1 кв. метра будівництва. Так, депутат міської ради, підприємець Ігор Хемич (УП) дорікнув, що міська влада не піклується про підприємців, що створює негативний інвестиційний клімат у Калуші. І запевнив, що обласний центр розвивається бурхливими темпами саме завдяки більш сприятливому бізнес-середовищу. А колега по фракції, підприємець Віталій Кінаш (УП) навів порівняння: на початку року опосередкована вартість 1 кв. метра житла, за розрахунками Мінрегіонбуду, становила 7,6 тис. гривень, зараз — уже більше 8 тис. гривень.
— За розрахунками держави, 500 кв. метрів житла або двохповерховий будинок розміром 15 на 15 метрів без кошторисної вартості коштуватиме 4,1 млн. гривень. Від цієї суми підприємець повинен сплатити 300 тис. гривень тільки інвестиційних відрахувань, — порахував Віталій Кінаш. І запропонував доопрацювати проект Положення.
Йому спробував заперечити перший заступник міського голови Ігор Матвійчук, який зауважив, що калуська громада складається не тільки з будівельників чи тих, хто будується. Крім того, з 2009 року вартість складових будівництва зросла у півтори рази, що і зумовило зростання опосередкованої вартості 1 кв. метра будівництва.
Зрештою, нарікаючи на розрахунки Мінрегіонбуду, депутати-підприємці, очевидно, забули, що вони можуть уникнути застосування цієї величини. Для цього варто подати кошторис виконаних робіт. Проте, за словами Богдана Грущака, підприємці, які укладають договори на пайову участь, переважно не декларують кошторисної вартості будівництва. Можливо, тому, що виготовлення цієї документації — не безкоштовне.
Зрештою, у хід дискусії втрутився міський голова Ігор Насалик, який запропонував внести певні корективи — зменшити відсоток пайової участі при будівництві житлових і нежитлових будівель та споруд.
Тому у кінцевому варіанті Положення “Про цільовий фонд соціально-економічного розвитку Калуша” містить зміни та деякі нововведення, яких у місті досі не існувало.
По-перше, міська рада ввела інвестиційний відсоток для самочинного будівництва. Так, тепер, якщо немає рішення суду про знесення будівлі, “незаконні” забудівники змушені будуть сплатити до міського бюджету 10% від вартості будівництва.
По-друге, розмір пайової участі у створенні і розвитку інфраструктури міста зменшено для будівництва нежитлових будівель та споруд та будівництва житлових будинків. У першому випадку — з 5% до 4%, у другому — з 2% до 1,5%.
По-третє, відтепер підприємці, які власним коштом проводитимуть комунікації за межами своєї власності, зможуть розраховувати на компенсацію з міського бюджету.
І, нарешті, у Положенні чітко встановлено коефіцієнти функціонального використання об’єкта (діють при розрахунку величини інвестиційного відсотка, якщо відсутня кошторисна документація. — Авт.). Так, найбільший коефіцієнт — 1,5 — встановлено для будівництва чи реконструкції автозаправних станцій; баз відпочинку, готелів, дискотек, танцклубів — 1,2. Найменший — 0,8 — для баз та складських приміщень невиробничого призначення.
... і підказали міському голові
Схоже на те, що міський голова Ігор Насалик не читав проекту Положення. Адже вже після прийняття рішення з’ясувалося, що у коефіцієнтах функціонального використання об’єкта кінотеатри прирівняні до барів, ресторанів, міні-ринків та встановлення устаткування мобільного зв’язку (коефіцієнт — 1,1. — Авт.). Як відомо, брат Ігоря Насалика Сергій є одним із власників майбутнього масштабного відпочинкового комплексу — кінотеатру “Відродження”. Зараз там ведеться реконструкція і, логічно, що після завершення всіх робіт фірма “Відродження-2011” повинна буде сплатити відсоток від будівництва на розвиток інфраструктури міста. Площа кінотеатру — не мала, тож, вочевидь, і сума відрахувань до міської скарбниці має бути значною.
Проте, попри добру традицію, яка вже склалася впродовж кількох останніх сесій, питання не переголосовували. Ігор Насалик тільки зауважив, що згодом до документу ще вноситимуться зміни.