Головна лікарня Калуша грітиметься... дровами

Депутати районної ради розглянули питання про оголошення конкурсу на оренду приміщень у Калуській ЦРЛ, стаціонарах на вул. Каракая та у Войнилові для встановлення котелень на альтернативному паливі. Депутати обумовили, що договори оренди стануть чинними тільки у тому випадку, якщо пройдуть затвердження на сесії райради. Та тоді, коли міська влада розплатиться із боргами за тепло.
— Кошти від оренди приміщень надходитимуть на рахунки Калуської ЦРЛ, — повідомив заступник голови райради Сергій Твардовський. — Котельня на альтернативному пальному не зможе сповна забезпечити стаціонари теплом, тому газова та “альтернативна” котельні працюватимуть в унісон.
Такі ініціативи — не новації на рівні району, а — рекомендована державна політика: уряд звертається до місцевої влади із тим, щоб шукати альтернативних енергоносіїв. А тут альтернатива сама прийшла.
— Аналогічні котельні на альтернативному паливі вже встановлені у Тисменицькому, Снятинському та Косівському районах, — запевнив “Вікна” в. о. заступника міського голови з питань медицини Василь Турчин. — Альтернативою газу є будь-які відходи із дерева. На ринку працюють кілька конкуруючих фірм, зокрема, з Києва та Львова. Вони монтують котельні власним коштом, виробляють тепло та продають його бюджету. Попри те, що у ціну закладені всі складові, включаючи рентабельність, вартість 1 ГКал все одно приблизно на 150 гривень менша, ніж у котелень на газі. Через кілька років, після того, як проект окупиться, котельню передадуть на баланс місту.
Проте, котельні на альтернативі не взмозі повністю забезпечити медичні заклади теплом. І, попри те, що район розглядає варіант про встановлення котелень у 3-х медичних закладах, місто говорить лише про 2. Стаціонар на вул. Каракая “відкидають” з огляду на те, що це — територія міста, і забезпечити підвіз палива — важче. Це, звісно, не факт. Принаймні, Сергій Твардовський наполягає, що такий варіант цілком реальний. Зважування “за” і “проти” тривають.
Між тим, найбільшою проблемою Калуської ЦРЛ є опалення у міжопалювальний період. У цей час лікарня потребує не так тепла, як гарячої води та забезпечення роботи пральні. А відтак — дешевша альтернативна енергія якраз би знадобилася.
Поки що районна влада залишила контроль питання за собою. І не тільки з погляду на “відкриті і довірливі” стосунки із містом, але і тому, що питання має матеріальний аспект. Так, районне КП “Теплосервіс” забезпечує роботу котелень, зокрема, й у Калуській ЦРЛ. Нині місто заборгувало майже 3 млн. гривень за минулий опалювальний період. Відтак КП боргує 2,4 млн. гривень за газ. На сьогодні вже є повідомлення від облгазу про те, що борг стягуватимуть у судовому порядку. Для районного “Теплосервісу” це навіть непоганий варіант вирішення своєї проблеми. Коли газовики подадуть позов до “комунальників”, ті — автоматично — переадресують претензії місту, одночасно уникнувши судових витрат. А от для міста цей варіант є проблемним. Василь Турчин наперед упевнений у тому, що суд — програють. Тому, крім боргу, доведеться повертати ще і штрафні санкції.
— Ми звертатимемося із тим, щоб розтермінувати оплату боргу, — запевнив Василь Турчин. — До початку нового опалювального сезону всі борги погасимо.
І тільки тоді, записали депутати райради, можуть бути укладені договори оренди приміщень на монтаж котелень. Хоча директор КП “Теплосервіс” Мирослав Хацевич упевнений в абсолютній недоцільності альтернативних котелень. Це — варіант знищення комунального підприємства, — впевнений він.
— Будувати котельні доцільно там, де котли старі та зношені — наприклад, у Войнилівській лікарні та на вул. Каракая. А от у стаціонарі на вул. Медичній, 6 установлена нова економна котельня на газі. Приміром, якщо на вул. Каракая для вироблення 1 ГКал тепла потрібно спалити 160 метрів кубічних газу, то у Калуській ЦРЛ — 130. Ніхто у світі не обігріває такі великі приміщення, як Калуська ЦРЛ, дровами — це неможливо. Стаціонар може отримувати і гарячу воду, і пару від газової котельні, якщо вчасно здійснюватиметься проплата за спожите тепло, — стверджує Мирослав Хацевич. 
У роботі районного “Теплосервісу” котельня Калуської ЦРЛ становить 44-48% від загальних потужностей. Зрозуміло, що втрачати такий об’єкт комунальникам не вигідно. Адже зменшення потужностей призведе до скорочення кількості працівників і навіть може стати причиною повного знищення підприємства. Між тим, на обслуговуванні у КП — не тільки ця котельня: загалом 3 котельні закладів охорони здоров’я та 4 — освіти. Василь Турчин запевнив, що будівництво нових котелень — це додатковий бонус для районних комунальників. Адже приватники створюють фірму з обслуговування, у якій буде працевлаштовано у межах 30 осіб. Ці робочі місця можуть посісти працівники КП “Теплосервіс”, поєднуючи роботу у державній і приватній фірмах. Нині невідомо, наскільки втілюваною є ця ідея. Адже для обслуговування 7 котелень у КП “Теплосервіс” працює 10 осіб улітку і майже півсотні — в опалювальний період. Чи потрібно буде 30 осіб для обслуговування 2-х котелень?
Проте, видається, що для міста головне — отримати дешевше тепло. Нині міська влада налаштована на встановлення котелень на альтернативному паливі, але бізнес-розрахунків упровадження цього проекту немає. За приблизними підрахунками, каже Василь Турчин, економія по теплу становитиме півмільйона гривень за опалювальний сезон. Це — ціна електроенергії для стаціонару за 5 місяців. Але ці розрахунки зроблені, виходячи із того, що лікарня опалюватиметься виключно за рахунок нової котельні. За проектом, каже Василь Турчин, це можливо. Газову котельню залучатимуть тільки у сильні морози. Але чи насправді потягне “альтернатива” обігрів такої великої будівлі і скільки для цього потрібно буде спалити дров та відходів із дерева, — поки що невідомо. 
Водночас, для міста котельна альтернатива це — шанс усунути від Калуської ЦРЛ районний “Теплосервіс”. Міська влада не раз пробувала це зробити, вимагаючи передати котельню, збудовану за кошти районного бюджету, на баланс лікарні та в обслуговування міського КП “Водотеплосервіс”. Тепер мрії можуть стати реальністю.