“Вікна” вже писали про те, як у місті вирішили економити одразу по виборах. І про те, що така економія, хоча і життєво необхідна на даний момент, проте, має відтінок помсти за політичне волевиявлення громади. Адже влада звертає увагу не на ті програми та проекти, які можна згорнути у зв’язку із нестачею коштів, а на те, що стосується заробітної плати працівників бюджетної сфери та мережі начальних закладів галузей культури та спорту. А економити, між тим, калуські посадовці мали би починати із себе. У цьому “Вікна” переконалися, отримавши відповідь на інформаційний запит. Як, зрештою, і в тому, що ситуація у місті нині значно важча, ніж торік.
Влада чи громада?
За 10 місяців цього року на премії та надбавки для п’яти заступників міського голови та керуючої справами виконавчого комітету міської ради з міського бюджету було витрачено 433,9 тис. гривень. Якщо додати премії та надбавки для міського голови, то виший щабель влади “потягнув” з міського бюджету майже півмільйона гривень. Це — окрім самої заробітної плати. Працівники виконавчого комітету Калуської міської ради отримали премій та надбавок майже на 700 тис. гривень. Премії і надбавки для працівників освіти міський бюджет профінансував 1 млн. 757 тис. гривень, а для медиків — 1,9 млн. гривень. Звісно, при цьому варто враховувати, що є обов’язкові надбавки, а премії нараховуються не всім і не в однаковій пропорції. Проте, очевидно одне: на премії та надбавки для семи представників влади міський бюджет витрачає четверту частину коштів, передбачених на такі витрати для медиків, і трохи більше, ніж третину — “освітянських” коштів.
Крім того, цього року вся верхівка міської влади отримала допомогу на оздоровлення — загалом на 76,2 тис. гривень. Минулого року, коли у місті була значно краща фінансова ситуація, міська влада не отримувала жодних додаткових допомог. А от 2010 рік став для чиновників найбільш прибутковим, адже вони отримали фактично 14 заробітних плат на рік: окрім щомісячних зарплат — ще і 2 допомоги загалом на 104 тис. гривень — на оздоровлення та покращення соціально-побутових умов. Цього року допомоги із міського бюджету на покращення умов життя не отримував ніхто. А медики та освітяни отримали допомог на оздоровлення приблизно на ту ж суму, що і надбавок та премій.
Криза — “на носі”
Ситуація у Калуші є справді критичною. Так, цього року місто щомісяця (крім — січня) брало короткотермінові казначейські позики на виплату заробітної плати. Якщо торік Калуш отримав 14 таких позик на загальну суму 73,3 млн. гривень, то цьогоріч — 22 позики на 138 млн. гривень. На повернення позики, нагадаємо, йде 90% усіх щоденних надходжень до міського бюджету. Тобто, повноваження, які б мала фінансувати держава, місто “закриває” за рахунок власних надходжень.
— Держава не виконує своїх зобов’язань щодо фінансування делегованих повноважень. Про це ми говорили, починаючи з вересня. Калуш отримав запевнення, що з 1 жовтня буде переглянуто обласний бюджет й у жовтні надійде додаткове фінансування на виплату заробітної плати бюджетникам до кінця року. Чесно кажучи, мені у це мало віриться, — говорив у жовтні міський голова Ігор Насалик.
Ситуація ускладнюється ще і тим, що торік незабезпеченість коштами делегованих державою видатків становила 42,8 млн. гривень. Цього року держава вже не доплатила 53,5 млн. гривень. Міський голова Ігор Насалик упродовж року твердив про те, що місто не фінансуватиме функції держави, адже тоді можна поставити хрест на будь-якому розвитку. Попри це, щоб забезпечити виплату заробітної плати, місто все одно постійно брало короткотермінові казначейські позики. Уже з листопада, попередив Ігор Насалик, якщо держава недофінансує свої зобов’язання, заробітну плату буде нічим платити. Станом на 8 листопада заборгованість із заробітної плати за другу половину жовтня склала майже 5 млн. гривень — бюджет майже порівну боргує медикам та освітянам. А до кінця року на виплату заробітної плати не вистачатиме 27,5 млн. гривень. Дефіцит коштів на енергоносії становить 6,1 млн. гривень.
Грошей — немає
За 10 місяців цього року до міського бюджету надійшло 407,4 тис. гривень від приватизації майна і 2 млн. 366 тис. гривень — від продажу землі. Це 25,5% і 6% від уточнених планів. За рахунок цих коштів місто здійснило капітальні ремонти систем опалення, санвузлів, покрівель, заміну вікон та дверей у школах, гімназії, дитячих садках та управлінні освіти, будівництво котельні ЗОШ №1. Також за ці кошти капітально ремонтували ДЮСШ “Сокіл”, приміщення медичних закладів міста, будували пам’ятник Романові Шухевичу, міняли ліфт у міській поліклініці та загалом ремонтували ліфти, мережі теплопостачання та холодного водопостачання. За виконані роботи заборгували небагато: станом на 5 листопада заборгованість за виконані роботи складає майже 1,7 млн. гривень. З них 1 млн. гривень профінансовано, проте казначейство виконавцям робіт ці кошти поки що не спрямувало.
Сумніватися у тому, що місто незабаром може потребувати фінансової реанімації, — не доводиться. Особливо показовими є дані щодо продажу землі та майна, за рахунок чого наповнюється бюджет розвитку та — розвивається місто. А тому стратегічний план подолання кризи (його можна назвати й інакше. — Авт.) міська влада мала би розробити ще вчора. І економити почати з себе. Інакше, як уже писали “Вікна”, говорити про режим економії і, водночас, отримувати надбавки та премії, матеріальні допомоги із бюджету просто неетично. Нині життя у місті протікає досить в’яло. Усі розуміють, що — біда, але скидається на те, що контроль за ситуацією влада втримати вже не може. Можливо, громаді доведеться зачекати, доки у міського голови пройде осад від виборів. Зараз Ігор Насалик перебуває у відпустці.
