Церемонія “першої лопати” під будівництво біогазового заводу на фермі компанії “Даноша” у Копанках відбулася у серпні 2011 року. Уже до кінця літа, як планують аграрії, виробництво запрацює. Адже наразі будівництво заводу — завершене. Залишилося тільки отримати всі необхідні документи. Проте, і тут проектувальникам і підрядникам доведеться немало попрацювати, оскільки “Даноша” — першопрохідець із будівництва заводів, які працюють саме на біопаливі. Тому відповідних нормативних актів, які чітко регламентували б роботу таких виробництв, поки що не напрацьовано.
ЗАВОД “У ЦЕЛОФАНІі”
Нині на місці, де два роки тому був пустир, — готовий завод. Два величезні реактори і — компактна генераторна. Розмір відносно невеликий як для електростанції. Проте, працюючи навіть на половину проектної потужності, така станція може забезпечити електроенергією 5 тис. приватних споживачів. І — на додаток — виробити теплову енергію для обігріву ферми. Ще більше переваг бачить директор компанії “Axzon” Том Аксельгаард.
— Завдяки цій технології ми можемо із органічних відходів отримати енергію, підвищуючи, при цьому, якість самого органічного добрива. Адже за класичною системою, яку використовували у радянських сільськогосподарських підприємствах, гноївка зберігалася у відстійниках — на відкритому повітрі. Через природні процеси, частина корисних речовин, які вона містить, випаровувалася, а частина — із водами — змивалася у землю. Тому свою цінність як добриво вона значною мірою втрачала. Ми ж зберігаємо гноївку, фактично, у поліетиленових пакетах. Тому про жоден вплив на довкілля і втрату цінності не йдеться, — запевняє Том Аксельгард. — Суміш перебуватиме у реакторі, який ми порівнюємо зі шлунком корови, загалом, 2-3 тижні. Під час проходження процесу бродіння, вона нагріватиметься приблизно до 50-и градусів. При такій температурі гинуть патогенні організми. Із суміші виділяють метан. А потім — і сірку. Саме метан буде використаний як паливо для генератора потужністя 1мВт. Цієї енергії вистачило б на 5 тис. ламп розжарювання. Плюс — теплова енергія, яку ми забиратимемо, охолоджуючи генератор. Її вистачить для обігріву ферми.
Крім того, за словами Тома Аксельгаарда, технологія зводить до мінімуму викиди в атмосферу. А “відпрацьована” суміш, яку надалі використовуватимуть як добриво у рослинності, практично, не матиме запаху.
Наразі на заводі завершують налагоджувальні роботи. Більшість із деталей перебувають, буквально, у целофані. Так само “не обкатане” — і законодавство, яке регламентує альтернативну енергетику.
— Якщо є намір будувати якийсь об’єкт, то спочатку на нього видають технічні умови. Тобто, перелік усіх необхідних вимог, яким має відповідати майбутній об’єкт. Як виявилося, для заводів такого типу в Україні розроблених технічних умов поки що немає. Тому ми керувалися вимогами, які ставили до заводів у Євросоюзі, зокрема, у Польщі і Данії, — каже проектувальник заводу, голова Калуської районної ради Василь Дзундза. — Крім того, ще не повністю відрегульовано і функціонування “зеленого” тарифу на енергетику. НКРЕ встановила його на рівні 30 коп. за кВт/год. І це тоді, коли бюджетні установи отримують електроенергію за 1,17 гривні. Компанія “Даноша” розглядає можливість продавати надлишок електроенергії біогазового заводу в енергосистему України. Суттєве здешевлення виробництва електроенергії можливе, насамперед, через газ, який виділяється із органічної сировини. Адже імпортний природний газ, який нині українські підприємства закуповують по 417 доларів США за 1000 кубометрів, робить український продукт абсолютно неконкурентоспроможним. Зокрема, Калуський район на рік витрачає для оплати використаного газу для держустанов 6 млн. гривень. Якщо ми здешевили б його вартість наполовину, то за зекономлені за рік кошти побудували б на Калущині 3 дитячих садочки. А їх у районі наразі не вистачає 16. Перехід на альтернативні види палива — європейська тенденція. Зокрема, у Данії на альтернативній енергії працює 30% промислових підприємств, а у Німеччині, взагалі, — половина. В Україні цей показник не дотягує і до 10%.
На новому заводі працюватиме 7-8 осіб, адже процес — безперервний і практично повністю автоматизований. Будувати і налагоджувати виробництво українським підрядникам допомагають іноземні фахівці. Хоча, біогазовий завод і планували відкрити більш, ніж рік тому, перевищили і термін відкриття, і — кошторис проекту. Планова вартість заводу — 35-40 млн. гривень. Проте, вкластися у таку суму інвесторам не вдалося.
— Законодавство України передбачає, що обладнання для такого виробництва може ввозитися у країну без сплати мита. Проте, виявилося, що на практиці добитися виконання цієї вимоги — неможливо. Ми навіть спробували відтермінувати ввезення, почекати певний час, сподіваючись, що нам вдасться ввезти обладнання без сплати мита. Проте, це виявилося неможливим. У зв’язку з цим ми перевищили початковий кошторис майже на 10 млн. гривень, — констатує Том Аксельгаард.
ІНВЕСТИЦІЇ — ЗА ЗБЕРЕЖЕННЯ РЕСУРСІВ
Нещодавно у Києві був підписаний інвестиційний договір між компанією “Axzon”, яка є материнською компанією ТзОВ “Даноша”, і Міжнародною фінансовою корпорацією. Договір передбачає фінансування 54 млн. євро. Причому, саме толерантне до довкілля виробництво дало можливість компанії “Axzon” залучити кошти Світового банку.
— Міжнародна фінансова корпорація входить до групи Світового банку. Вона працює із приватним сектором у двох напрямках: консультування та інвестування. Діяльність корпорації поширена більш, ніж на 100 країн світу. Обираючи партнерів, ми, насамперед, звертаємо увагу на галузі, які для даного регіону є стратегічними. Для України такою галуззю є сільське господарство. Під час розгляду інвестиційного плану, виставляємо до компанії досить жорсткі умови. Зокрема, компанія повинна сповідувати принципи безпеки довкілля, співробітників і прозорої звітності. Крім того, повинні бути витримані вимоги з охорони праці, і, якщо говорити про компанію “Axzon”, то — і безпека тварин, яких вона вирощує. Ми не просто надаємо допомогу таким компаніям, але і надалі здійснюємо контроль за дотриманням наших умов, — зазначив радник Міжнародної фінансової корпорації з питань ресурсоефективності Сергій Невмиваний. — Тому з нами працювати нелегко, але ця співпраця призводить до розвитку компанії. Інвестуючи у “Даношу”, ми інвестуємо у кращі традиції українського свинарства.
За 54 млн. євро, які компанія “Axzon” планує отримати від Міжнародної фінансової корпорації, компанія планує розширити свою діяльність в Україні, придбавши один із найбільших свинокомплексів у державі, а також — завершити будівництво біогазових заводів у Польщі.
Через 3-7 років співпраці із Корпорацією компанія “Axzon” зможе вийти на біржу із акціями. Прибуток від такої діяльності отримає і Корпорація, і, звичайно, сама компанія, акції якої будуть розміщені на біржі.
