Андрій Найда: «Калуський трубний завод скоро стане найбільшим в Україні виробником труб із ПВХ»

У той час, як у період економічної кризи підприємства зупиняються на тривалий «ремонт», а тисячі людей у пошуках заробітку вирушають за кордон, уже впродовж 5 років стабільно працює, щороку нарощуючи виробництво і кількість працівників ТзОВ «Калуський трубний завод», який незмінно очолює 34-річний Андрій Найда. Керівник стверджує: знає поіменно всіх зі 120-ти працівників. Скорочення на підприємстві ще жодного разу не було.
Переглядів: 2299
Директор ТзОВ "Калуський трубний завод" тримає у руках гранули поліетилену. Фото Оксани Гузинець-Мудрик

ТзОВ «Калуський трубний завод» був зареєстрований, а, отже, і створений 28 лютого 2008 року. Мета — забезпечення трубами з поліетилену і ПВХ західного, центрального, частково південного регіонів України. Перевагою будівництва саме такого заводу у Калуші була безпосередня близькість підприємства до майбутнього у ті часи виробництва ПВХ-С ТзОВ «Карпатнафтохім».

— У той час я працював начальником цеху розділення повітря ТОВ «Карпатнафтохім» і попередній директор заводу запропонував мені стати головним інженером нового підприємства, — зазначив «Вікнам» під час «екскурсії» заводом Андрій Найда.  — Однак, працював за сумісництвом, оскільки одночасно був менеджером проекту будівництва установки отримання стиснутого технологічного і осушеного повітря, і саме у той час відбувалися роботи з монтажу даної установки.

Будівництво заводу вели на базі старих недіючих корпусів, виведених з експлуатації ще на початку 90-х років минулого століття. Міняли практично все — за винятком несучих колон, ферм. На будівництві були задіяні 15 підрядних організацій. За доволі короткий термін ми ввели у дію систему водооборотного циклу, водопідготовки, компреміювання повітря, опалення, вентиляції, змонтували лінію, що дозволило нам уже у 2009 році запустити в експлуатацію виробництва труб із поліетилену на базі 3-х ліній.


Кризовий 2009 рік не завадив підприємству продовжувати будівельні роботи, і вже у 2010 році ми з успіхом запустили виробництво труб з полівінілхлориду на базі комбінованого відділення приготування композицій на основі ПВХ і 2-х технологічних ліній. У 2009 році мені запропонували стати директором цього заводу, і вже з травня 2009 року по цей час я його і очолюю.


На підприємстві тривають ремонтні і будівельні роботі. “Калуський трубний завод” має власну будівельну бригаду

— Андрію Михайловичу, як усе ж «Калуському трубному заводу» вдалося подолати економічну кризу? Уся справа — у якісній продукції, ринках збуту, вдалому менеджменті? Чи за 5 років діяльності на підприємстві відбувалися скорочення?

— Криза змусила нас з іншого боку подивитися на витрати. Свого часу витрати на виготовлення нашої труби були такі, що дешевше було закупляти труби в інших виробників навіть у магазинах, і — просто перепродувати. Постало питання консервації заводу, звільнення і скорочення людей. Однак, вдалося впровадити багато енергозберігаючих заходів, що значно зменшило наші витрати і дозволило не тільки вижити, але й успішно розвиватися.

Зокрема, впровадили систему теплоакумулювання, що значно зменшило витрати на опалення, забезпечуючи щорічний економічний ефект на рівні 250-300 тис. гривень за опалювальний сезон. Також запрацювали насосні установки водооборотних циклів у режимі частотного регулювання, зменшуючи тим самим витрати на електроенергію. Також на заводі було впроваджено альтернативний спосіб опалення, а також — конденсаторні установки, що значно зменшило перетоки реактивної електроенергії, поліпшило показники власної енергосистеми у цілому. Тож, і надалі працюємо над зменшенням собівартості виробництва труб.


У одному із цехів працюють над встановленням нової технологічної лінії. Загалом, у 2013 році нових ліній буде три


— У 2012 році продукція ТзОВ «Калуський трубний завод» була визнана найкращою в Україні. Тож, недарма старалися?

— Так, минулого року труба з ПВХ для холодного водопостачання, вироблена, до речі, з сировини ТзОВ «Карпатнафтохім», стала переможцем у номінації «Продукція виробничо-технічного призначення» Національного конкурсу «100 кращих товарів України». Це для нас було несподівано, тому що участь у конкурсі взяли десятки тисяч товарів від понад 300 доволі солідних підприємств України, але нам вдалося їх обійти, причому — за всіма показниками.


Від Прикарпаття участь у  конкурсі взяли тільки 2 підприємства: «Калуський трубний завод» й Івано-Франківський цементно-шиферний завод. Ми отримали нагороду від профільного міністерства. Надійшли вітання від інвесторів із Москви, працівники заводу були відзначені преміями. Про досягнення нашого підприємства йшлося на науково-практичній конференції “Вчені Прикарпаття — Сталому розвитку краю” в Івано-Франківську, де промисловість Калуша представляв тільки наш завод. Але, на жаль, у рідному місті це велике досягнення заводу, як і Калуша загалом, не було відзначено взагалі, крім публікацій у «Вікнах» та «Калуському нафтохіміку”.


— Сьогодні вперше побачив чорні гранули поліетилену. Виявилося, що вони завезені аж із Об’єднаних Арабських Еміратів, адже виробництво ТОВ «Карпатнафтохім» зупинено на невизначений термін. Тож, чи плекаєте надію на продовження співпраці, адже завод будувався саме з прицілом на сировину нового виробництва ПВХ?

—  З «Карпатнафтохіму» я розпочав свою трудову діяльність. Сюди прийшов працювати 2001 року після закінчення Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу слюсарем-ремонтником 5-го розряду, і пішов звідти — начальником цеху розділення повітря у 2009 році. У своєму виробництві наш завод використовує ПВХ виробництва ТОВ «Карпатнафтохім», який, на превеликий жаль, зараз не працює. Слід відзначити, що якість калуського ПВХ з кожним місяцем ставала кращою, завдяки чому поліпшувалися техніко-економічні показники, зменшувалася кількість зворотніх відходів. Тому надіюся, що ПВХ і ТОВ “Карпатнафтохім” загалом отримають друге дихання.


Завод має власну лабораторію, яка перевіряє кожну партію продукції. Зразки продукції всіх партій зберігаються на спеціальному складі


— По приїзді на завод важко не помітити, що на території й у цехах ТзОВ «Калуський трубний завод» кипить робота: вантажиться готова продукція, будівельники зводять новий склад, триває ремонт корпусів. Яку нову економічну планку підприємство готове здолати цього року?

— 2013 рік є і буде дуже складним і насиченим. Керуюча компанія поставила перед нами завдання стати найбільшим виробником труб ПВХ в Україні. Для впровадження цього задуму ми провели відповідні розрахунки, захистили і впровадили бізнес-проект модернізації відділення приготування композицій на основі ПВХ, завдяки чому його продуктивність збільшиться вдвічі.


Наступним кроком буде технічне переоснащення заводу: введемо в експлуатацію додаткове відділення змішування, встановимо і запустимо 3 технологічні лінії виробництва труб із ПВХ. Уже незабаром «Калуський трубний завод» буде виробляти труби з ПВХ, починаючи з діаметру 25 мм і — закінчуючи 500 мм. Крім того, започаткуємо технологію виготовлення труб зі вспіненим шаром: завдяки цій технології труба з ПВХ буде мати меншу вагу при незмінних якісних характеристиках. Також ми плануємо збільшити склад-навіс, щоб захистити труби ПВХ від ультрафіолетової деструкції; збудувати додатковий склад для зберігання поліетиленових труб-бухт. Маємо на меті поліпшити інфраструктури заводу, зокрема, збудувавши нові внутрішньозаводські дороги, впровадивши додаткові конденсаторні установки.


— Почув сьогодні про амбітні плани заводу виробляти труби для артезіанських свердловин. Наскільки ця продукція матиме збут в Україні, бо Казахстан, за моєю інформацією, уже виходив на «Калуський трубний завод» із пропозицією про співпрацю?

— Справді, 2013 року ми плануємо почати виготовлення обсадних труб із ПВХ для артезіанських свердловин. Обладнання для цього вже виготовлене і саме проходить випробовування. Маємо розрахунки і зацікавленість імовірних покупців на Прикарпатті і в Україні, адже значне збільшення артезіанських свердловин через нестачу питної води — на жаль, на часі.

Щодо перемовин із потенційними партнерами із Казахстану, то вони попередньо озвучили значну потребу — 300-400 тонн таких труб на рік. Зважаючи на те, що нині завод працює на половину власної потужності і є можливості для її збільшення, таке замовлення — цілком реальне.


Підприємство ні на день не перестає працювати. Ось він — поліетилен із ОАЕ

— Якою є частка «Калуського трубного заводу» у випуску труб ПВХ в Україні? Чи відчуваєте конкуренцію?

— Наш завод зараз випускає 10% загального споживання труб із ПВХ в Україні. Цей показник ми повинні підняти до 40-50% і стати найбільшим виробником труб ПВХ в Україні (за виробництвом поліетиленових труб наш завод спільно з Рубіжанським трубним заводом уже посідає перше місце в Україні). Крім того, плануємо виходити вже на експорт труб із ПВХ. Але все це можливо при умові, що ТзОВ «Карпатнафтохім» буде успішно працювати, тому що попит на його продукцію є значним і наводнення українського ринку ПВХ іншими виробниками викликає певне занепокоєння.


Нещодавно ТзОВ «Калуський трубний завод» проаналізував продукцію деяких виробників труб із ПВХ й отримав приголомшливі результати: їхні труби не відповідають українським ДСТУ! Тож, думаю, незабаром контролюючі державні органи проведуть належні перевірки. А нашим покупцям раджу у магазинах чи інших комерційних установах вимагати сертифікат якості на труби. Адже в Україні зараз нараховується понад 80 маленьких трубних заводиків, які випускають продукцію, що не відповідає нормативній документації. Тож, раджу всім: краще купити дорожчу, але якіснішу трубу, оскільки через неї йде питна вода, газ, що дозволить Вам зберегти Ваше життя, не зашкодити Вашому здоров’ю. Дозволити купити й обслуговувати надзвичайно дороге лабораторне обладнання, мати у складі заводу відділ технічного контролю зараз можуть лиш деякі заводи, зокрема, і “Калуський трубний завод”, де впроваджено все необхідне, щоб не допустити вихід некондиційної труби за межі заводу.

— Дякую, Андрію Михайловичу, за розмову, й успіхів та зусиль для реалізації амбітних планів!

Довідка. Андрій Михайлович Найда на родився 30 січня 1979 року у Калуші. Із золотою медаллю у 1996 році закінчив Калуську середню школу №2. Цього ж року поступив на механічний факультет Івано-Франківського державного університету нафти і газу, який закінчив з червоним дипломом у 2001 році. Після закінчення університету, у 2001 році розпочав свою трудову діяльність на ЗАТ “ЛУКОР” слюсарем-ремонтником 5-го розряду. На ЗАТ “ЛУКОР”, ТОВ “Карпатнафтохім” працював до 2009 року, пройшовши шлях від слюсаря-ремонтника до апаратника повітроподілу, майстра зміни, заступника начальника цеху, начальника цеху розділення повітря. Був неодноразовим переможцем і призером конкурсів на кращу науково-технічну розробку серед підприємств групи “ЛУКОЙЛ”, є автором декількох рацпропозицій. Економічний ефект від впровадження всіх його рацпропозицій на ТОВ “Карпатнафтохім” склав близько 5 млн гривень на рік.

З 2003 по 2005 рік заочно здобув другу вищу освіту в Одеській академії холоду за спеціальністю “Кріогенна техніка і технологія”. Навчався в аспірантурі Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, але у 2012 року був переведений в аспірантуру Київського політехнічного університету.

Автор більше 20 наукових праць, має 2 патенти на винаходи. З 2008 року працював за сумісництвом на ТзОВ “Калуський трубний завод” головним інженером, а з 2009 року  очолив дане підприємство.

У 2011 році отримав нагороду від міського голови Калуша. У 2012 році нагороджений грамотою від голови обласної ради (тепер—  депутата Верховної Ради України) Олександра Сича за активну роботу з відстоювання українських цінностей, а також грамоти від різних організацій за сприяння розвитку спорту та культури Калуша.