У 2007 році міський голова Ігор Насалик та генеральний директор ЗАТ «ЛУКОР» - ТОВ «Каратнафтохім» Сергій Чмихалов уклали Днями на сайті міської ради з’явився проект рішення про продаж з аукціону 12 земельних ділянок. П’ять із них — на лівому боці бульвару Незалежності — планують віддати в оренду під будівництво готелю та об’єктів торгового-комерційного призначення. Ще дві — на вул. Грушевського — під житлово-комерційне будівництво та спорудження автобусної зупинки з комерційними приміщеннями. На вул. Львівській, Литвина та на проспекті Лесі Українки пропонуватимуть оренду під об’єкти комерційного призначення. На вул. Дзвонарській землю віддаватимуть в оренду під торгово-комерційні об’єкти, а на вул. Добровлянській — для автобусної зупинки з “комерцією”. Земельні ділянки на бульварі Незалежності готувалися до продажу ще 3 роки тому. Однак, землю навіть не пробували продати.
— До 2012 року стартова ціна земельної ділянки вираховувалася з нормативно-грошової оцінки (кілька років перед тим бралася до уваги експертна оцінка. — Авт.). Це збільшувало початкову вартість приблизно вп’ятеро. Бажаючих на такі ціни — не було, — пояснює “Вікнам” начальник земельного відділу Калуської міської ради Володимир Мельник.
Торік законодавці повернули аукціонам відлік від експертної грошової оцінки. Проте, на заваді продажу стали інші законодавчі новації. Так, з 1 січня 2013 року вступили у дію пункти 3 та 4 ст. 24 Закону України “Про містобудівну діяльність”, які забороняли операції із землею при відсутності містобудівної документації, або якщо плани влади суперечили такій документації. Враховуючи те, що Генплан Калуша датується 1979 роком, і його актуалізували лише нещодавно, у Калуші торгувати землею — не могли. Минулого четверга були внесені поправки до Закону, які — відкрили перспективи аукціонам. Ці ініціативи ще має підписати Президент, проте, у Калуші уже готуються до земельних торгів.
Торгуватимуть, власне, не землею, а — правом на оренду. Наступного четверга відбудуться громадські слухання, на яких міська влада планує почути думку громади щодо земель, які і планують віддавати в оренду. До речі, це — перший аукціон у місті, на якому землю не продають у власність, а — віддають в оренду на конкурсних засадах. На відміну від існуючих досі конкурсних торгів, міський бюджет не поповниться великим разовим платежем, як це відбувається при продажу землі, ні — платою від переможця за право на оренду, як це практикується на торгах зі встановлення пивних наметів. Переможцем й орендарем земельної ділянки стане той, хто запропонує найвищу орендну плату (нагадаємо, нині орендна плата розраховується у межах 3-12% від нормативної грошової оцінки землі. — Авт.). Але, враховуючи, що на орендованих земельних ділянках будуватимуться капітальні споруди, у майбутньому орендар зможе викупити землю.
До речі, саме шляхом викупу торік у місті продали 10,3 га землі, а за 8 місяців цього року — 5,6 га. За словами Володимира Мельника, загалом до бюджету вдалося залучити майже 7 млн. гривень. Звісно, це не дотягує до грандіозних земельних продажів 2011 року, коли “ЛУКОР” викупив 52 га землі за 18,3 млн. гривень. Ще приблизно стільки ж викупило ТОВ “Карпатнафтохім”. Загалом місто вторгувало 34 млн. гривень за приблизно 100 га землі. Проте, якщо порівняти масштаби та суми надходжень від продажу земель, показники 2012-2013 років також — прийнятні.
ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ Й “АФЕРА”
Минулого року депутати міської ради прийняли програму інвентаризації земель міста. Передбачили 2,5 млн. гривень — для інвентаризації та для розмежування земель державної і комунальної власності. З цього року потреба у коштах на розмежування земель — відпала, адже прийнято відповідний Закон України. Проте, для його виконання потрібно створити відповідний проект, а для цього, знову ж таки, — знати, що розмежовувати.
Попри те, що грошей із бюджету так і не надійшло, інвентаризація — стартувала.
— Земельно-кадастрове бюро та земельний відділ міської ради вже провели інвентаризацію земель у промзоні — під виробництвами ПрАТ “ЛУКОР” і ТОВ “Карпатнафтохім”, — повідомив Володимир Мельник.
За результатами роботи міських “земельників” були виявлені факти, які міський голова Ігор Насалик уже охрестив “аферою”. І доручив земельному відділу порахувати, скільки міський бюджет від цього втратив.
— У 2003 році, згідно із рішенням міської ради, 110 га землі було вилучено у ТОВ “Карпатнафтохім” і переведено у землі запасу міської ради. Це — охоронна зона підприємства і — втрачений для міста ресурс, адже ці землі не можна використовувати, — каже начальник земельного відділу.
При передачі земель місту російський інвестор їх не рекультивував, відтак, землю не можна використовувати навіть для сільськогосподарського призначення. Зараз земельний відділ має протокольне доручення від міського голови — порахувати збитки бюджету від “афери”. Зрештою, і так зрозуміло, що втрати — немалі. Адже, за реаліями минулого року, ТОВ “Карпатнафтохім” сплачує приблизно 70 тис. гривень орендної плати за 1 га землі. Тобто тільки за минулий рік міський бюджет не дорахувався 7,7 млн. гривень.
За словами Володимира Мельника, місто вже звернулося у держсільгоспінспекцію та готує звернення до екоінспекції. Кінцева мета — отримувати орендну плату за землі, які є природоохоронною зоною підприємства. Тому, якщо не вдасться мирним шляхом, місто піде до суду. Але, чи дасть судовий процес результат — невідомо. Адже, досі Калуш так і не дочекався ні 190, ні навіть 30 млн. гривень інвестиційного відсотку від впровадження інвестпроектів російського інвестора.
Наступний етап для земельників — це інвентаризація земель під виробництвами ВАТ “Оріана”. Це — ще більше, ніж 800 га. Нині ВАТ “Оріана” заборгувало місту майже 50 млн. гривень земельного податку. І не факт, що всі земельні ділянки, які нині під виробництвами, належать цьому підприємству: за кілька років частину земель могли продати чи відчужити. Тому ця інвентаризація — можливість для міста хоча б частково задіяти землі “Оріани” у систему бюджетних надходжень.
Загалом, територія Калуша становить 6453 га. Під час укладання і переукладання договорів оренди відбувається і “природна” інвентаризація земель. Однак, навіть, якщо не враховувати вже проведену і ще заплановану інвентаризацію, повністю “прочесати” місто “власними” силами не вдасться, — твердить Володимир Мельник.
Відтак, має бути проведений тендер на фірму-виконавця робіт, і, за сприятливих обставин, інвентаризація у місті має завершитися вже наступного року. Під сприятливими умовами, ймовірно, мають на увазі бюджетне фінансування, адже для втілення задуму у життя потрібно близько 2 млн. гривень.
— У нас уже багато земельних ділянок охоплено інвентаризацією, — повідомив Володимир Мельник. — Зокрема, майже всі школи і, частково, дитячі садки мають відведені земельні ділянки. Створена спеціальна комісія щодо міського парку — для визначення меж та відведення земельної ділянки у парку. Крім того, за минулий рік ми додатково залучили в оренду близько 4 га землі, а це — додаткові надходження до бюджету.
Інвентаризація земель має скластися у загальний пазл — цілісну електронну картину, точніше — карту, яка має бути доступна кожному. Таку тезу озвучив на сесії міської ради міський голова Ігор Насалик. Як пояснив “Вікнам” Володимир Мельник, є загальноукраїнська кадастрова карта, яка, в ідеалі, має давати інформацію про стан кожної земельної ділянки. Завдання для Калуша — максимально заповнити “свою” частину карти.
Уже наступного року надходження до бюджету від орендної плати та земельного податку можуть зрости. Адже у 2014 році закінчується термін дії грошової оцінки землі, і вона потребуватиме коригування. Можливо, зміни будуть не надто великими, але, у будь-якому разі, — відчутними для бізнесу. Зміна грошової оцінки потягне за собою зростання орендної плати за землю. У 2011 році зростання ставок орендної плати підштовхнули російського інвестора до викупу земель під виробництвами ТОВ “Карпатнафтохім” — ПрАТ “ЛУКОР”. Не виключено, що перспектива наступного року активізує орендарів і тепер. І, якщо кошти від орендної плати поповнюють загальний фонд міського бюджету, з якого можуть фінансуватися зарплата чиновникам, різниця у дотації вирівнювання тощо, то гроші від продажу землі надійдуть до спеціального фонду, за рахунок якого живе і розвивається місто. І хоча зростання орендної плати традиційно негативно впливає на бізнес, можливий ажіотаж із викупу землі для міста — вигідний. Бо дає можливість фінансувати проекти соціально-економічного спрямування. От тільки хтось би ще запитав громаду, які саме?