Активісти поширили листівки серед відвідувачів супермаркету "Перекресток" у Києві, що, як відомо, має російських власник Ярослав Шепіда — інженер, керівник підрозділу. Проживає у місті Калуші. Щодня відвідував магазин торгової марки “Фуршет”. Тепер — не буде.
У редакцію ”Вікон” калушанин зателефонував після того, як виявив обурливий для нього факт у торговій мережі “Фуршет”. На банці із йогуртом фірми “Активія” він побачив заклеєний штрих-код із інформацією про товар. Чоловік вирішив з’ясувати, у чому справа, і звернувся до адміністрації. Однак отримати відповіді йому не вдалося…
“Вікна” пішли слідом. У понеділок вранці магазин “Фуршет” — працює звично. На полицях у відділі молочної продукції продавці розкладають свіжий товар. І справді — на пляшках із йогуртом “Активія”, виробленому у квітні, приліплено наклейку.
Видно, що на упаковці під наклейкою написано “46”. Припускалося, що магазини йдуть на аферу, бо економічний бойкот наносить все більше збитків російським виробникам, відтак, працівники супермаркету своїми руками заклеювали штрих-код.
— Що ви фотографуєте? — запитує охоронець.
На ньому немає спеціальної форми, візитівки із прізвищем та посадою. Він не представляється.
У кабінеті адміністратора — працюють троє людей.
Менеджер локальної групи із постачання запевняє, що вона — не наклеювала ніяких наклейок. Видно, що вона розгублена. Проходимо у залу. Менеджер дивиться на полицю із йогуртами.
На полиці — йогурти “Активія” у питних пляшечках. Наклейки є тільки на тарі меншого розміру. Великі пляшки — без слідів підміни. Однак, якщо придивитися, видно: інформація, вказана на банці, не відповідає дійсності, адже на пляшці указано різні штрих-коди. Менеджер порівнює старіший та новіший товар.
— Я й не бачила! Чекайте, звідки це? — дивується жінка.
Раніше в ефір телеканалу “1+1” вийшла програма “Гроші”, де розповідалося, що продавці супермаркетів обдурюють покупців, наклеюючи на товар відповідний штрих-код.
ХТО САМЕ ОБДУРЮЄ УКРАЇНСЬКОГО СПОЖИВАЧА?
Ярослав Шепіда, подивившись телепередачу про київський флешмоб про економічний бойкот, вирішив пересвідчитися, що відбувається у калуських крамницях. Так і виявив, що, справді, факт шахрайства є. Однак хто саме обдурює калуських споживачів?
Менеджер торгового центру “Фуршет”, що на вулиці Шептицького у Калуші, обіцяє скаржитися до постачальника. Демонструючи небайдужість, просить “Вікна” повідомити її про фінал справи.
Звичайно, для об’єктивності слід було перевірити й інші магазини у Калуші. У магазині “Гостинний дім” йогуртів із наліпками не виявилося. На полиці — маленькі пляшечки із штрих-кодом “46”, що відповідає дійсності: товар вироблено у Російській Федерації. Поряд на полиці — великі пляшки із заміненим штрих-кодом. Тут вказано число “48”. Така сама ситуація і у магазину “555”. Очевидно, що штрих-коди замінили не продавці у магазині.
Цікаво, що у магазині пообіцяли звернутися до центрального офісу із службовою запискою. Менеджер локальної групи запевняє, що всіма поставками товару керують з Києва. За неофіційною інформацією, працівників крамниць взагалі не інформують, які рішення щодо роботи закладу приймає керівництво. Однак відповідати повинні місцеві люди.
БОЙКОТ — СПРАВА ОСОБИСТОЇ ГІГІЄНИ
Коли активісти Економічного бойкоту (громадська ініціатива з такою назвою почала діяти у Львові у грудні — Авт.) особисто зверталися з ініціативою припинити продаж в українських крамницях російських товарів до керівництва торгової мережі, їх відправили до людини, яка може відповідати за це рішення, аж в Санкт-Петербург.
— Львівськими “Арсенами” керують з Росії. Не здивуюся, якщо ноги інших відомих торгівельних мереж теж ростуть з північного сходу”, — каже громадський активіст Олег Радик.
За деякою інформацією, ТМ “Фуршет” продала частину акцій підприємцям, які мають бізнес у Російській Федерації. Однак це не очевидно. Велика частина акцій належить французам. Між іншим, компанія “Danone”, яка виробляє йогурти, є французько-російською. Встановити, звідки “ноги ростуть”, є обов’язком українських економістів. Хто візьметься за цю справу?
Увага до того, що ти купуєш, стає невід’ємною часткою походу у супермаркет. Помітно, що покупці стали уважнішими. Раніше середньостатичний покупець збирав у корзину те, що на прилавку ближче лежить. Тепер — уважно вивчає інформацію на етикетці. Кожен сам приймає рішення, чи приєднуватися до економічного бойкоту. Хтось уже його прийняв, а комусь — належить подумати.
ВИХІД — У ПОВАЗІ ДО СПОЖИВАЧА
— Мова іде про те, що або мережа, або виробник махлюють, клеючи недостовірну інформацію. Продукт може бути вироблений будь-де, але місце його виробництва не повинно приховуватися, — вважає калушанин Ярослав Шепіда.
Як поводитися у даній ситуації власникам торгівельних мереж? З одного боку, контракти із постачальниками, відповідальність перед кредиторами, з іншого, — імідж торгівельної марки та власні патріотичні почуття, які обов’язково є у більшості західноукраїнських бізнесменів.
На думку власника однієї із торгівельних мереж Романа Козака, хороший спосіб — надання споживачеві можливості самому обирати, чи підтримувати економічний бойкот.
— Заборонити російський асортимент — це залишити дітей і мам без йогуртів та іншої продукції, до якої вони звикли. Аби залишити покупцю вибір, ми надалі поставлятимемо ці товари, однак зробимо біля цін відповідні позначки з прапорами країни-виробника”, — додав Козак.
На думку економіста Олега Соскіна, російські товари окупували Україну, тому потрібно терміново витісняти російський капітал з українського ринку і чимшвидше закривати кордони для російських товарів.
— Українці п’ють російську каву, російський чай, їдять кукурудзу Bonduelle, яку виробляють у Краснодарі. Чи не можуть у нас працювати схожі підприємства і випускати цю ж саму кукурудзу на Херсонщині чи Хмельниччині? Це абсолютно не потрібна для України продукція, яку ми можемо випускати самі, — наголосив Соскін.
Звичайно, у такого підходу теж є свої мінуси. Доросла людина може сама обирати, купувати йогурт певної марки чи ні. Однак, діти, які звикли “перекушувати” йогуртом чи сирком, наврядчи будуть настільки свідомими. Вони звикли брати певний йогурт, і навіть “прапорець” біля продукту їх не зупинить.
До слова, економічний бойкот російських товарів підтримують і за межами України. Зокрема, у Польщі діє потужна ініціатива, яка закликає не купувати бензин на заправках компанії “Лукойл”. Сьогодні ініціатива нараховує понад 14 тисяч прихильників у мережі Facebook. Їздити на російському бензині відмовляються також автовласники з Литви.
— У Європі зовсім інша ситуація: там шалена конкуренція між виробниками, тому перший промах в маркетингу товару може стати для виробника останнім.
Ярослав Шепіда сподівається, що менеджери місцевого магазину ТМ “Фуршет” відстоять позицію своїх споживачів, і махлювання з походженням товарів буде виявлено вперше і востаннє. Інакше не виключає, що після свого відкриття шахраювання із штрих-кодами назовсім відмовиться від покупок у цьому магазині.
— Я був їхнім постійним покупцем. Якщо вони не змінять своє відношення, то буду здійснювати покупки в інших мережах. Слава Богу є конкуренція, — зазначає калушанин.
ЯК ЗАХИСТИТИ СВОЇ ПРАВА
Відповідно до ст. 5 Закону України “Про звернення громадян” у зверненні мають бути зазначені прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Заяву слід писати на ім’я начальника інспекції з питань захисту прав споживачів в Івано-Франківській області Петриці Юрія Володимировича за підписом громадянина.
У заяві слід вказати короткий зміст зауваження, точну юридичну адресу СПД. До заяви потрібно додати копії документів, що засвідчують факт купівлі чи отримання послуги.
Інспекція з захисту прав споживачів
76000 м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 15 (третій поверх)
Факс: (0342) 2-48-66, телефон: (0342) 2-44-58
Електронна пошта: ifyzps@ukr.net.