“Харакірі” для “Школяра”

Депутати Калуської міської ради вирішили ліквідувати КП “ТВО “Школяр”, яке харчує учнів міських шкіл. Не біда, кажуть депутати, що комунальне підприємство зникне, адже, альтернатива йому існує. Гірше — що “Школяр” “повісить” на міський бюджет півмільйонні борги. Баталії навколо діяльності комунального підприємства тривали роками, але до ліквідації дійшло лише тепер. “Вікна” з’ясували, чому — “припекло”.
Переглядів: 820
Борг "Школяра" сягнув майже мільйона гривень. Чергове комунальне підприємство наказало довго жити | Фото: firt

Депутати Калуської міської ради вирішили ліквідувати КП “ТВО “Школяр”, яке займається харчуванням школярів. Нині комунальне підприємство обслуговує три навчальні заклади: ЗОШ №№1, 11 та гімназію.

За словами директора КП Тетяни Вальнюк, у 2011 році, коли вона очолила “Школяра”, підприємство мало боргів майже на 400 тисяч гривень. На сьогодні борг підприємства сягнув майже мільйона гривень. Тетяна Вальнюк пояснила: підприємство з 1 січня 2011 року змушене було сплачувати за комунальні послуги, чого не було раніше.

Депутати не мали нічого проти, щоб ліквідувати КП. Голова фракції НРУ у міській раді Роман Бігун зауважив, що ситуація “Школяра” — не унікальна: досі вже 17 комунальних підприємств завершили свою діяльність, а “економічні наслідки лягли на міський бюджет”.

Очевидно, і цього разу за борги КП доведеться розплачуватися міській скарбниці. Хто відповідатиме за безгосподарність — невідомо.

ХТО ХАРЧУЄ ДІТЕЙ?

Станом на 11 березня КП “Школяр” заборгувало перед управлінням освіти майже 418 тисяч гривень за енергоносії. Плюс має борг із заробітної плати та — за продукти харчування.

У 2014 році “Школяр” організовував харчування учнів у восьми школах міста: ЗОШ №№ 1, 3, 6, 7, 8, 9,11 і гімназії. Відповідно, КП освоювало левову частку коштів, які виділялися із міського бюджету на харчування школярів. За словами начальника управління освіти Калуської міської ради Любові Максимович, торік комунальне підприємство освоїло два млн. гривень бюджетних коштів, підприємець Микола Федорів —  трохи більше, ніж півмільйона гривень, а підприємець Леся Семеніхіна — майже 0,6 млн. гривень.

Вартість харчування у навчальних закладах міста встановлює виконавчий комітет міської ради: харчування дитини-сироти міський бюджет з цього року фінансує на 8 гривень щодня; учнів молодшої шкільної ланки, дітей із малозабезпечених сімей і сімей переселенців харчують на 7 гривень кожного дня. 40% у вартості порції становить надбавка на приготування їжі, куди закладають витрати на заробітну плату, енергоносії, придбання посуду тощо. Тобто, якщо для харчування одного школяра у міському бюджеті закладено сім гривень, то це означає, що реально дитина їсть приблизно лише на 4 гривні.

КП “Школяр” звернулося до ОДА з проханням збільшити надбавки на приготування їжі. Це означало б, що у вартості порції зменшилася б частка витрат на харчі, зате підприємство поліпшило б свої фінансові справи. В області на це не пішли. Однак, директори шкіл нарікають на якість харчування від “Школяра”. Наприклад, директор ЗОШ №7, депутат міської ради (НРУ) Володимир Кіндрат ”Вікнам” розповів, що “Школяр” харчував учнів школи упродовж двох років. За цей час тричі змінювалися працівники, однак, якість харчування при цьому не покращилася. Тож, за словами Володимира Кіндрата, уся школа зітхнула із полегшенням, коли харчування учнів повернули підприємцю.

Цього року “Школяр” харчує втричі менше шкіл, ніж торік, і, відповідно, освоює менші бюджетні суми. За цими показниками, КП розташувалося майже у “хвості” серед організаторів харчування учнів. Так, майже 1,2 млн. гривень місто цього року заплатить підприємцю Лесі Семініхіній, 963 тис. гривень — підприємцю Миколі Федоріву, майже 895 тис. гривень — “Школяру”, і ще 333 тис. гривень — Богдану Стефанишину, який тільки нещодавно повернувся у сферу харчування школярів.

Чому таке суттєве зниження діяльності КП? Любов Максимович пояснює: освітянам не важливо, хто бере участь у конкурсі — приватні чи комунальні фірми. Важливо те, які умови вони пропонують. А підприємці цьогоріч запропонували взяти на себе витрати на харчування дітей-сиріт, дітей із сімей учасників АТО та — переселенців. Завдяки цьому міський бюджет зекономить більше, ніж 20 тисяч гривень на рік на харчуванні школярів. Комунальне підприємство жодних преференцій — не пропонувало. А три школи “отримало” тільки тому, що підприємці чомусь щодо цих навчальних закладів “бонусів” не запропонували.

УМОВИ ГРИ

Усі організатори харчування у школах міста працюють в рівних умовах: орендують за гривню на рік харчоблоки, відшкодовують управлінню освіти земельний податок та комунальні послуги. За словами Любові Максимович, міський бюджет вчасно розраховується за харчування школярів, і, зі свого боку, підприємці не мають боргів за комунальні послуги. Боргує лише ТВО “Школяр”. Можливо, комунальному підприємству важче працювати у податковому полі, ніж підприємцям? Цю думку на сесії міської ради спростував голова депутатської комісії із власності, підприємець Віталій Кінаш. А “Вікнам” він детально пояснив, чому такі судження є помилковими. Адже, хоча “Школярик” є платником ПДВ, однак, як збиткове підприємство, не платить податок на прибуток. Водночас, підприємці, які займаються харчуванням школярів, перебувають на єдиній системі оподаткування (третя група. — Авт.) і сплачують 4% від доходу. Віталій Кінаш порахував, що це може становити у межах 5 000 гривень на місяць. Усі інші податки, стверджує підприємець, у КП і підприємців — практично не відрізняються.

При цьому КП “Школяр” отримував дотації та поповнення статутного фонду із міського бюджету: майже 214 тисяч гривень упродовж 2011-2012 років.

— Чому при цьому у підприємців рівень обслуговування вищий і посуд ліпший? — дивується Володимир Кіндрат.

— Добре бути директором комунального підприємства, — вважає Віталій Кінаш. — Щороку — збитки, а відповідальності — нуль.

За словами Віталія Кінаша, на засідання депутатської комісії виконавча влада пояснила збитковість КП дуже просто: підприємці встановили відеоспостереження і контролюють рух кожної копійки. А хто завадив “Школяру” поставити камеру — дивується депутат.

Питання господарської діяльності КП “Школяр” планували обговорити на сесії міської ради ще майже два роки тому. Однак, розглянули тільки зараз. Любов Максимович “Вікнам” пояснює: бюджетні організації не можуть допускати дебіторської заборгованості. Хоча, насправді, цей борг “тягнеться” роками, а в управління через це виникають труднощі.

— Уже давно треба було зробити КП “харакірі”. Але посадовці “лягали кістьми” і доводили, що КП для міста — вкрай необхідне, — запевняє Віталій Кінаш.

Імовірно, навіть зараз поштовхом до ліквідації КП стало не жалюгідне фінансове становище і збитковість, а — проблеми із контролюючими органами через заборгованість.

Ще кілька років тому міська влада могла ліквідувати КП і зменшити навантаження на міський бюджет. Адже, якщо деякі КП є монополістами у місті, то “Школяр” має альтернативу і не витримує конкуренції. Чому ж тоді зволікали?

Тетяна Вальнюк очолила підприємство у 2011 році. У 2010 році вона працювала секретарем у Калуській міській територіальній виборчій комісії і представляла Українську партію. Нагадаємо, що за результатами місцевих виборів у 2010 році УП сформувала більшість у міській раді Калуша й отримала значний депутатський ресурс у районній. На результат у районі працював Василь Турчин, який у 2011 році став в. о. заступника міського голови з питань медицини.

“Школяр” харчуватиме учнів ще до закінчення навчального року. Потім, через процедуру тендеру, його місце у сфері харчування школярів посяде інша фірма. Комісію із ліквідації комунального підприємства очолила Тетяна Вальнюк.


Тетяна ВАЛЬНЮК, директор КП “Школяр”:

—  Ми не прагнули ліквідації комунального підприємства, лише постійно акцентували міській владі на тому, що “Школяр” — збитковий за умов, у яких доводилося працювати. “Школяр” — єдине комунальне підприємство в області, яке займається харчуванням учнів. І, якби КП було звільнене від сплати комунальних послуг, як це було за попереднього керівника, то воно б не було збитковим. За 2011-2014 роки КП сплатило з власних коштів 614 тис. гривень за комунальні послуги. Ці гроші могли бути спрямовані на розвиток підприємства та поліпшення харчування школярів. Ми могли б бути прибутковим КП — якби міська рада нам створила більш сприятливі умови.

Крім того, в Івано-Франківській області — найнижча в Україні гранична торгівельна націнка — 40%. За нами у рейтингу розташувалася Хмельницька область, де націнка становить 45%, а в усіх інших — від 50% і до 100%. У Чернівецькій області — диференційований підхід до встановлення націнки: для тих, хто на загальній системі оподаткування, націнка становить 60%, хто на єдиному податку — 35%.

У липні минулого року виконавчий комітет Калуської міської ради зреагував на результати аудиту та перевірки обласного фінансового управління та вирішив звернутися до ОДА за переглядом торгівельної націнки. Однак, облдержадміністрація у клопотанні — відмовила. Ми постійно (востаннє — у грудні минулого року) зверталися до міської ради із клопотанням про звільнення “Школяра” від сплати комунальних послуг, але — безрезультатно. З 2011 до 2015 року у рази зросли тарифи за тепло, воду, електроенергію. Удвічі “виросла” і мінімальна заробітна плата. Однак, з 2012 року підприємство жодних дотацій із міського бюджету не отримувало. Як можна очікувати прибутків за таких умов?