— Крістіане, фактично, вже понад рік в Україні триває війна за її суверенність, цілісність і справжню незалежність. Гинуть сотні кращих синів і доньок України. Чи знають данці про справжню війну в Україні? Як хід подій висвітлюють данські ЗМІ? Чи запитують у Вас друзі, що відбувається в Україні?
— Данія підтримує Україну на 100% у ситуації, яка склалася. Вся країна слідкує за подіями, і данське населення захоплюється прагненням українців бути незалежними. Після усіх цих подій Україна стала відомою в Данії, і ми можемо часто побачити статті про події у вашій країні на перших сторінках видань.
Нова країна народжується прямо зараз, і на цьому шляху є багато проблем. Але я вірю в Україну і вірю в українців, з якими я спілкуюся щодня. Впевнений, що ця країна досягне бажаного результату, задля чого люди повинні пройти через цей важкий період.
Я сам служив в Іраку, тому знаю, що таке війна. Отож, хочу побажати, щоб все це в країні закінчилось якомога швидше, і щоб люди могли будувати краще майбутнє для наступних поколінь у вільній, процвітаючій країні.
— «Даноша» минулого року відмовилася від святкування 10-річчя діяльності компанії. У Калуському районі також не проводили День району, в якому «Даноша» завжди брала активну участь. Усі кошти працівники і працівники компанії вирішили спрямувати на допомогу пораненим бійцям АТО. Яка ситуація цьогоріч? Як компанія відслідковує, щоб виділені кошти потрапили у належні руки? Чи зустрічалися Ви особисто з жителями Калуського району, які нині перебувають в АТО?
— Ми реалізували соціальний проект для підтримки поранених через благодійний фонд «Вітчизна» разом з організацією «Поранені SOS» в Івано-Франківську. Ми перевіряли інформацію разом з волонтерами, телефонували до поранених та їхніх родичів і зібрали повний комплект документів, необхідних для перерахунку коштів. Абсолютно всі перекази були виконані відповідно до офіційних вимог, і можуть бути відслідковані в зворотному порядку. Тому ми не маємо жодних сумнівів, що солдати, поранені на сході, отримали фінансову допомогу.
Хотів би зазначити, що багато людей з районів, де ми працюємо, отримали допомогу завдяки правильному потоку інформації від сільських рад і громади до нашої компанії.
Крістіан Броком із керівником холдингу Axzon Group, доя кого входить “Даноша”, Томом Аксельгаардом
— Данія — мирна країна. Коли востаннє тут була війна? Чи вводила Данія санкції проти російських політиків та російського бізнесу?
— У Данії не було жодної війни уже понад 200 років, і країна проводить політику вирішення конфліктів шляхом досягнення компромісу. Ми є мирною нацією, але данські високопосадовці заявили, що Росія виступає як агресор, а також висловлювалися за зміцнення санкцій проти Росії.
— Нині держава активно лобіює адміністративно-територіальну реформу, щоб віддати більше влади і повноважень місцевій владі. Чи відслідковує «Даноша» цей процес на Прикарпатті? Чи залучають Ваших фахівців до обговорення проекту адмінреформи? Чи прораховували Ви плюси і мінуси для компанії після впровадження реформи?
— На даний момент я не чув про те, щоб хтось із наших співробітників брав участь в такій дискусії, тому я гадаю, що вони не були залучені. Загалом, ми чекаємо на результат, бо, як мені відомо, є декілька проектів, і тому зараз важко щось передбачити.
— «Даноша» працює в Україні понад десять років. Як змінювався за цей час інвестиційний клімат? Чи відчуваєте Ви прихильне ставлення української влади до інвестора? Якими є стосунки з місцевими громадами? Чи стала «Даноша» своєю для жителів Калуського і Галицького районів?
— За ці 10 років ми робили все можливе, щоб інтегруватися в суспільство. І ми вважаємо, що деякі позитивні зміни відбулися. Ми продовжуватимемо працювати над тим, щоб бути ближче до місцевої громади. Що стосується інвестиційного клімату, передусім, слід зазначити, що ми працюємо в дуже неспокійний час, так що є багато проблем, зокрема, таких, як зниження курсу гривні, війна на сході, зменшення купівельної спроможності населення тощо, які мають безпосередній вплив на нашу діяльність. Але ми намагаємося не тільки зберегти темп нашої роботи, але продовжувати інвестиції та розвиток.
На жаль, стикаємося з певними труднощами на цьому шляху, оскільки стало дуже важко отримати землю для нових проектів. Законодавство в цій сфері не надто добре врегульоване, процедура існує на папері, в той час, як надзвичайно важко її застосувати на практиці. Навіть наші інвестори занепокоїлися через ситуацію навколо земельних питань, оскільки ще ніколи раніше цей процес не потребував так багато часу і зусиль. Ми завжди шукаємо різних варіанти для реалізації нашого плану розвитку, і ми відступаємо, виявивши перешкоду, але намагаємося знайти нові можливості. Єдине, що нам потрібно, — це підтримка з боку місцевої влади.
Є деякі люди, які не можуть бачити довгострокові перспективи роботи «Даноші» в області або шукають якісь нові можливості. І, будучи недалекоглядними, вони створюють бар’єри і поширюють різну інформацію, яка може бути заснована на чутках, навіть не аналізуючи її. Компанія відкрита для всіх відвідувачів, і вони можуть прийти й особисто подивитися на виробництво. У нас є тільки один суворе правило: будь-які відвідини повинні бути організовані відповідно до нашої політики біобезпеки. Вважаємо, що з більшою підтримкою з боку місцевої влади могли б реалізувати на порядок більше успішних проектів.
— «Даноша» заявила про бажання будувати свиноферму у Кропивнику. Проте, частина громади чинить спротив і вже зібрала підписи проти будівництва ферми. До ситуації підключилася Калуська РДА як посередник у конфлікті. Як будете переконувати громаду? Якою загалом є програма розвитку «Даноші» на найближчі роки?
— Зараз ми працюємо над різними варіантами подальшого розвитку виробництва. І також розглядаємо нові райони і ділянки. Не зважаючи на ситуацію в країні, ми все ще сподіваємося на краще і маємо розгорнутий план подальшого зростання виробництва, впровадження більше технологій відновлювальної енергетики і створення більше робочих місць в нашій місцевості.
— Яким є внесок «Даноші» в економіку Калущини та України у цифрах? Які бачите можливості розвитку прикарпатського регіону — не тільки у розвитку тваринництва? Якби Калущину перенести у Данію, що б тут змінили данці? За що взялися б у першу чергу?
Наша компанія чітко дотримується закону та податкового законодавства. З самого початку компанії в 2004 році і до цього часу «Даноша» поповнила податками бюджет України більше ніж на 125 млн гривень. На додачу, райони, в яких ми працюємо, отримали соціальну допомогу на 5,8 млн гривень.
Що стосується розвитку, то хотів би піти, щоб наше виробництво започаткувало забій свиней. В майбутньому воно може бути посилене ще і переробкою м’яса, так що Прикарпаття буде славитися своєю високоякісною продукцією.
Українці – справжні бійці, і мають дуже сильне бажання створити кращу країну. Я вважаю, що у них є все, щоб досягти цього і створити блискуче майбутнє, озброївшись правильними цінностями.
— «Даноша», без перебільшення, є потужною компанією на сільськогосподарському ринку Прикарпаття. Чи можуть конкурувати з вами фермери і чи взагалі є така конкуренція? Які переваги має фермерство в Україні?
— Ми як компанія відкриті для активного співробітництва з усіма зацікавленими сторонами, і фермери — не виняток. Не має значення, чи це ферма середнього розміру чи тільки власник однієї корови. Ми готові підтримати їх нашими знаннями і поділитися досвідом. А також ми готові до реалізації спільних проектів з фермерами, де вони виконують якусь роботу для нас і, водночас, мають можливість розвивати свій власний бізнес.
Україна має блискуче майбутнє в сільському господарстві — це добре відомо. У неї є багата земля, хороший клімат і працьовиті люди.
— Ви вже тривалий час проживаєте в Україні з Вашою родиною. Які особливості відзначаєте для себе? Чи добре тут Вашим дітям? Чи є світоглядні розбіжності між нашими народами?
— Україна – це просто найкраще місце для моїх дітей: вони отримують велику турботу дуже хороших вихователів, можуть вивчити ще дві мови і нову культуру.
В Україні я хотів би, щоб більше людей організовували дитячі заходи на волонтерських засадах (у нас в Данії є тренери, гімнасти, які організовують спеціальні заходи для дітей безкоштовно). А Данія, гадаю, могла б запозичити енергійність українців, оскільки деякі з данців досить ледачі.
Я надзвичайно пишаюся своїми співробітниками на «Даноші», які дуже самовіддані, і докладають максимальних зусиль для досягнення все кращих і кращих результатів. Таким чином вони роблять свій внесок не тільки в розвиток компанії, але і нашої місцевості та країни.
Родина Брокопів на святі першого дзвоника у школі Маріямполя (Галицький район)
— Обоє Ваших батьків — освітяни. Щороку вони приїжджають на Прикарпаття і відвідують свято першого дзвоника в одній із сільських шкіл. Чому Ви не стали вчителем?
— Коли ще був дитиною, то проводив багато часу на фермі. Мій дід був фермером. На жаль, його уже немає з нами... Я часто обговорював з ним сільськогосподарські питання по телефону, коли став відносно великим фермером в Україні. Я думаю, що ця любов до землі передалася мені від нього.
— Дякую за цікаву розмову, Крістіане.
Розмовляла Оксана ГУЗИНЕЦЬ-МУДРИК, редактор
