Андрій Найда з Німеччини привіз нові плани і напрацьовані домовленості Ось уже кілька років поспіль на Калуському трубному заводі проводять конкурс, щоб визначити та відзначити найкращих працівників. Щомісяця спеціально створена комісія аналізує роботу всього колективу, а вже за підсумками року називають кращих працівників у п’яти номінаціях. Переможці отримують кубки та символічну нагороду.
Цьогоріч із визначенням переможців трошки припізнилися: директор заводу Андрій Найда впродовж місяця перебував на стажуванні у Німеччині. Тож, чекали його приїзду.
"Вікнам" Андрій Найда розповів:
"Щороку Міністерство економіки Німеччини проводить конкурс на відбір керівників, яких стажуватиме, навчатиме азам ведення бізнесу. Конкурс — міжнародний, і, фактично, учасниками можуть стати представники будь-якої країни світу. Це, звичайно, вигідно не лише учасникам, а і самій Німеччині, яка на сьогодні перенасичена виробленими товарами і шукає шляхи їхнього збуту. У лютому такий відбір проводився в Україні, а вже з 25 вересня я проходив стажування".
Навчання тривало впродовж місяця. За цей час калушанин встиг не лише дізнатися секрети успіху німецького бізнесу, а і познайомитися з культурою цієї країни, надихнутися її системністю, охайністю та дисциплінованістю, а ще — навчитися по-партнерськи ставитися до своїх підлеглих:
"Спочатку нас навчали азам ведення німецького бізнесу. Він — специфічний. Ведення перемовин — дуже конкретне, без жодних підтекстів і натяків. Усе — чітко, зрозуміло і доступно. Нас навчали етики ведення перемовин і законодавства. Було дуже цікаво і пізнавально. Крім того, ми отримали нагоду відвідати низку підприємств. Об’їздили пів-Німеччини. Найчастіше відвідували підприємства, які лідирують за енергоефективністю. Загалом Німеччина до 2020 року планує зменшити викид вуглекислого газу майже на 50%. Щоб це зробити, там масово починають переходити на відновлювальні джерела електроенергії. У тому районі, де ми жили, недалеко від Баварії, на кожному кроці — вітрові генератори і сонячні батареї. На деяких підприємствах дахи повністю зроблені з сонячних батарей. Все це дуже вражає".
Окрім Німеччини, калушанин побував також у Франції та Швейцарії. Проте, найсильніші враження привіз все ж не звідти. Каже, що Німеччина значно дешевша і доступніша.
Відзнака найкращим
Сьогодні Андрій Найда очолює колектив, який нараховує близько 130-ти працівників. Кожного з них цінує та поважає. А щоб люди це відчували, всіляко заохочує їхню відданість роботі:
"Відзначати кращих працівників ми почали три роки тому. Люди дійсно добре працюють впродовж року і не помітити це неможливо. Тому хочемо, щоб і вони знали, наскільки ми цінуємо цю працю".
Серед цьогорічних переможців є як «нові» люди, так і переможці, які були відзначені у попередні роки. Так, у номінації «Кращий працівник» другий рік поспіль перемогу отримує начальник відділу матеріально-технічного постачання Лілія Тереза. На завод вона прийшла п’ять років тому. Із секретаря швидко «виросла» у менеджера, а згодом — у начальника відділу.
Переможниця стверджує:
"За рік у нас багато чого змінилося: поліпшилася організаційна робота, більше налагоджено взаєморозуміння між колективом, між керівниками структурних підрозділів. Ми щоразу ставимо нові цілі і стараємося їх досягати. За останній рік ми максимально вийшли на українського виробника і взагалі — на надійних, перевірених партнерів. Жодного протермінування, жодного недобросовісного постачальника. Тому і цю перемогу отримала. Ну, а зараз моє завдання — максимально забезпечити наше підприємство матеріалами, щоб ремонтно-механічна служба могла вчасно провести свої ремонтні роботи, щоб це не зупиняло процес виробництва і не впливало на якість нової продукції".
Ще один дворазовий переможець — Мирослав Шараневич. Він — головний механік заводу і разом зі своїми підлеглими став переможцем у номінації «Кращий структурний підрозділ».
Головний механік хвалить роботу своїх колег:
"Я тут працюю з 2012 року. Відтоді наш колектив майже не змінювався і я вважаю, що це наше головне досягнення, бо коли є кадрова стабільність, то вона проявляється і у роботі. Наш структурний підрозділ не можна назвати молодим, адже вік наших працівників — у межах 39-67 років. Але люди відповідально і серйозно відносяться до роботи, багато з них все життя працювали на різних виробництвах і мають трудове загартування, якого іноді так бракує молоді".
Молодь, проте, на заводі задніх не пасе. Дмитро Васютяк, який очолює роботу «Кращої зміни виробництва труб з ПВХ» за результатами роботи 2016 року, каже:
"Я працюю на трубному заводі з 2010 року. До цього в Івано-Франківську на схожому заводі працював. Сюди прийшов апаратником підготовки сировини, потім став апаратником змішування, а ще через деякий період — начальником виробництва і тепер уже начальник зміни. Маю чотирьох підлеглих. Стараюся правильно ставити завдання. Тому наша перемога — спільна. Мої підлеглі — молоді, але перспективні працівники. Усі мають технічну чи вищу освіту, люди розумні. Тож, наша перемога заслужена всіма".
Загалом колектив заводу зараз переживає непрості часи. Через часом неконкурентну зарплату та доволі виснажливу роботу деякі працівники їдуть шукати кращого заробітку за кордон. Знайти на їх місце фахівців — непросто. Директор трубного заводу визнає:
"У нас важка робота. Майже увесь час на ногах. Не всі витримують навантаження. Відбувається ротація кадрів, але я дуже вдячний начальникам змін, які все ж залишаються. Саме їм доводиться навчати нових людей і у результаті ми отримуємо дуже хороших фахівців. Я постараюся, щоб наступного року вся робота наших працівників була належно оцінена фінансово".
Знайти підхід до кожного працівника — завдання нелегке. Погоджується з цим і Олександр Забавський, якого на заводі визнали «Кращим керівником структурного підрозділу»:
"Найтяжче працювати з людьми і з обладнанням. Це ті сфери, де треба мудрості, тому прошу у Бога, насамперед, саме мудрості. У нас на виробництві 28 працівників. Усі різні, але з усіма треба лагодити. Маємо твердий «хребет» з працівників, які готові працювати, стараємося їм допомагати в усьому. З обладнанням — те саме. Кожна лінія потребує підходу та дбайливості, як і людина".
Олександр Забавський на Калуський трубний завод прийшов у 2012 році. Спочатку працював помічником машиніста на виробництві труб з ПВХ. Через півроку став начальником виробництва труб із поліетилену. Каже, що досягти нових висот у кар’єрі на їхньому заводі може кожен, хто докладає до цього зусиль.
Підтверджує це і ще один переможець внутрішнього конкурсу заводу Андрій Шевчук. Його зміна виробництва труб з поліетилену ділить перемогу у конкурсі разом зі своїм керівником.
Сам чоловік на завод прийшов у 2014 році:
"Прийшов помічником машиніста, через кілька місяців склав іспит на машиніста і через півроку вже здавав екзамен на в. о. начальника зміни, яким працюю досі. Це дуже добре, що на підприємстві є можливість постійного кар’єрного зростання. Адже, якщо є бажання працювати, то є і результат. Зміна у мене дуже хороша. Це хлопці, на яких дійсно можна покластися. Вони відповідальні і не бояться роботи".
Нові горизонти
Виховати дружній колектив, з яким можна розбудовувати завод — мрія Андрія Найди. Цю мрію він ще більше підживив у Німеччині. Тож, калуський завод найближчим часом чекають зміни:
"Я справді привіз багато ідей. Зміни будуть однозначно. Насамперед — щодо керування людьми. Має бути правильний двосторонній зв'язок. Я це дуже чітко зрозумів за кордоном, де розмова працівника з керівником завжди відбувається на рівних дружніх тонах, де кожен новий працівник не просто приходить на те чи інше виробництво, а «вливається» у «сім’ю», яка створена на цьому виробництві, з чітким розумінням того, чому цей завод має працювати і процвітати та що він з того отримає. Мені дуже сподобалося, що там ніхто не стоїть працівникові над душею, бо кожен сам знає, що має робити. Всі після себе прибирають робочі місця, підмітають, самостійно розраховують свій час. Тобто у них це все дуже налагоджено. Я намагатимусь такий принцип впроваджувати у нас, бо має бути взаємоповага. Чекають нас і технічні новації. Наприклад, впровадження теплонасосів. Окрема тема — сонячна енергетика. У мене вже були ідеї, а тепер вони почали «дозрівати». Є у нас два гектари вільної площі, де можна спробувати встановити сонячні батареї. Це, звичайно, затратно, але з часом ми все одно до того прийдемо. Загалом ідей багато. Постараюся їх поступово реалізовувати".
З поїздки у Німеччину керівник заводу привіз не лише ідеї, а і конкретні напрацювання. Не секрет, що саме у цій країні виробляють дуже хороші машини для виробництва труб. З кількома заводами калушанин домовився про співпрацю.
Розвиток підприємства стимулюватиме і відновлення роботи «Карпатнафтохіму». Адже, якщо до цього ПВХ доводилося ввозити з Європи, то зараз його можна брати поруч. Андрій Найда акцентує:
"Одразу після запуску «Карпатнафтохіму» нам вдалося викупити в нього 300 тонн ПВХ і цього нам вистачить до кінця поточного року. Це дало змогу знизити вартість нашої продукції, а відтак — збільшити замовлення. Ми, звичайно, трохи втратили ринок ПВХ, бо, поки калуське виробництво стояло, доводилося завозити значно дорожчу сировину. До того ж, були певні проблеми з обладнанням. Зараз ми цей ринок відвойовуємо. Думаю, що з наступного року в нас буде постійно завантажено дві лінії виробництва".
Загалом на сьогодні Калуський трубний завод є найбільшим в Україні. Ще кілька років тому схожих невеличких заводів нараховувалося близько 80-ти. Зараз серйозних виробництв залишилося всього чотири. Але конкурувати все одно важко. Калуські виробники готові відстоювати свої позиції не лише кількісно, але і якісно. Директор заводу каже, що наразі виробництво орієнтується на великких промислових споживачів:
"Ми маємо свою лабораторію і проводимо комплекс аналізів, тоді як в Україні то з’являються, то зникають «гаражні» заводики, які не дбають про репутацію і якість продукції. Поставити трубну лінію і гнати продукт — не важко, але через кілька років більшості з таких заводів просто вже не знайти. Ми ж даємо 50 років гарантії на трубу власного виробництва, бо наш продукт сертифікований. Саме тому великі промислові споживачі, як-от облгази та водоканали, замовляють труби калуського заводу, бо впевнені в якості".
Наступний рік для Калуського трубного заводу буде важливим. У лютому тут відзначатимуть десятиліття з дня створення. Також, додає Андрій Найда, завод візьметься освоювати виробництво труб Корсис:
"Нам вдалося налагодити випуск труб для артезіанських свердловин. Це основний продукт зараз. А з наступного року хочемо братися за виробництво труб Корсис — каналізаційних гофрованих труб. Наразі ведемо перемовини щодо купівлі нової лінії для цього виробництва, — резюмує керівник підприємства. — Задумів ще є багато, але наразі ми трохи обмежені в площах виробничих цехів. Тож, будемо ще один цех відкривати. Ймовірно, налагодимо роботу ще і зварювальної ділянки для труб з поліетилену. Це принесе в тому числі додатковий прибуток".
Тетяна КІНДЮХ, журналіст