Ілюстрація. Міська влада Калуша вирішила запроваджувати енергетичний менеджмент Крім того, про переваги енергетично менеджменту калушанам розповів начальник відділу економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури Рогатинської РДА Володимир Штогрин. У Рогатинському районі рішення про запровадження енергетичного менеджменту в бюджетний установах прийняли у серпні минулого року, а реально він запрацював з початку опалювального сезону.
У звіті про роботу Рогатинської РДА йдеться:
«Відповідно до програми енергоменеджменту зменшилось використання теплової енергії з 721 гКал за опалювальний період 2016-2017року до 590 гКал за аналогічний опалювальний період 2017-2018 року»
Як пояснив начальник управління економічного розвитку міста Юрій Соколовський, поки що енергетичний менеджмент зобов’язані впроваджувати лише в тих бюджетних установах, які належать центральним та місцевим органам виконавчої влади. Так, рік тому, 26 квітня 2017 року Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням затвердив план заходів із впровадження систем енергетичного менеджменту в бюджетних установах. Згідно з цим документом, впродовж 2017 року енергомеджмент у бюджетних установах мали запровадити усі органи виконавчої влади, а органи місцевого самоврядування — лише за згодою, тобто бажано, але необов’язково. Однак етап добровільності є тимчасовим, оскільки цим же розпорядженням Міністерству регіонального розвитку і Держенергоефективності доручили розробити «законопроект про енергетичну ефективність, в якому передбачити положення щодо запровадження систем енергетичного менеджменту, в тому числі в бюджетних установах, що фінансуються за рахунок коштів місцевих бюджетів».
Такий закон ще не прийнято, але міська влада Калуша все-таки вирішила запроваджувати енергетичний менеджмент. Відповідне розпорядження, за словами Юрія Соколовського, міський голова видав 6 квітня. А перед тим, 29 березня міська влада підписала догорів з київською компанією «Автоматична інформаційна система Енергосервіс». Ця компанія, як пояснив Юрій Соколовський, забезпечує енергетичний менеджмент у понад 60-и містах, районах і об’єднаних територіальних громадах, яких охоплює близько 5,5 тис. бюджетних установ в 11-и областях України. Крім Калуша, на Прикарпатті з цією компанією співпрацює Рогатинська РДА. Також починають впроваджувати енергоменеджмент Коломийська РДА, міста Долина та Івано-Франківськ.
Загалом у Калуші енргоменеджмент започатковують у близько 70-и будівлях бюджетної сфери. Зокрема, це адміністративні приміщення, заклади освіти, охорони здоров’я, культури тощо. Згідно з умовами укладеного договору, перший рік послуги київської компанії для громади міста будуть безкоштовними. Далі треба буде платити. Проте, розмір оплати є досить помірним – від 3 до 48 гривень на місяць залежно від пакету послуг, а саме від обсягу аналітичної інформації, яку у своє розпорядження отримає міська влада. Тобто максимальний пакет для усіх бюджетних установ обійдеться місту у суму 3,5 тис. гривень на місяць.
Як це працює
У кожній бюджетній установі буде свій енергетичний менеджер. Це працівник, який матиме обов’язок щодня у визначений час (скажімо, до 10.00 ранку) вносити на сторінку свого закладу, яка буде створена в автоматизованій системі, показники усіх лічильників, зокрема, споживання електроенергії, води, газу, теплової енергії тощо. На початковому етапі уповноважений працівник заповнить типову анкету, тобто має внести інформацію про будівлю та її технічні параметри (площа, опалювальна площа, об’єм, кількість людей, які протягом дня працюють, відвідують заклад тощо). За потреби таку інформацію можна оперативно скоригувати. Наприклад, якщо відбулася реконструкція і площа змінилася чи заклад змінив систему опалення тощо. Також треба буде внести всі дані про споживання ресурсів за три останні роки, а також інформацію про надавачів послуг. Можна вносити і тарифи та дані про температуру повітря, але це може робити і «АІС Енергосервіс». Вітається і фотографія самої будівлі. Відповідно уповноважена особа зможе щодня отримати аналіз споживання, відслідковувати відхилення від базових показників, «бачити» споживання відносно затвердженого ліміту, а також в розрахунку на одну людину та одиницю площі в абсолютному вимірі та в перерахунку на гроші. Все – у вигляді графіків, таблиць, діаграм, тобто зручній і доступній формі. Така щоденна інформація дозволить оперативно виявляти «слабкі» місця і за рахунок цього досягати економії.
Наприклад, каже Юрій Соколовській, у підвалі почала протікати труба водопостачання. Зараз показники лічильників беруть раз на місця, тобто вірогідно, що проблему вдасться виявити не скоро. А енергетичний менеджмент дозволить одразу побачити перевитрату води і це має спонукати адміністрацію оперативно шукати і виправляти проблему. Під час семінару представник «АІС Енергсоервісу» навів інший приклад: маючи дані щоденного моніторингу споживання в одній з шкіл помітили, що витрати електроенергії зростають у вихідні дні в неопалювальний період. Почали з’ясовувати причину і виявилося, що до закладу, який розташований на околиці міста, несанкціоновано приєднався власник дачі поруч – колишній працівник навчального закладу. Відповідно, він себе у використанні краденої електроенергії не обмежував. Школа виправила проблему і зараз судиться щодо відшкодування їй збитків.
Крім того, розуміння, що споживання енергоресурсів знаходиться під щоденним контролем, спонукає працівників більш ощадливо ставитися до економії води, електроенергії тощо. А у випадку проведення робіт, спрямованих на зменшення енергоспоживання, також дозволяє оцінити їхню ефективність.
За даними сайту «АІС Енергосервіс», середньостатистична українська школа споживає тепла, води, електроенергії і газу на 450 тис. гривень на рік. І лише організаційні і управлінські рішення на підставі даних енергомоніторингу, тобто без серйозних капіталовкладень, дозволяють скорити споживання ресурсів на 15%, або зекономити майже 68 тис. гривень на рік.
Крім енергоменджерів в окремих будівлях і установах, у містах, як правило, є і енергоменеджери за напрямками. Наприклад, по школах, по дошкільних навчальних закладах. А також по галузях. Наприклад, освіти, культури. Менеджер напрямку чи галузі буде мати доступ до даних по всіх «своїх» закладах і відповідну аналітику. Таким чином також можна буде оперативно виявляти «слабкі» місця. Наприклад, порівнювати споживання енергоресурсів у школах чи дошкільних закладах на одного учня чи одиницю площі. Ці дані дозволять приймати організаційні рішення. І якщо, наприклад, виявиться що схожі школи кардинально різняться у споживанні ресурсів, то це буде підставною до розслідування причин. Причому підставою може бути як порівняно велике споживання, так і дуже маленьке. Останнє, наприклад, може свідчити про некоректне внесення даних, або ж про незадовільні умови в окремих закладах: наприклад, значна економія по електроенергії може дати підстави припустити що діти в школі навчаються в умовах недостатнього освітлення, по теплу – що учні навчаються в холодних приміщеннях тощо.
Головною особою у ієрархії енергетичного моніторингу буде головний енергоменджер міста. Він отримає доступ до усіх ланок автоматизованої системи та аналітичної інформації. Також матиме повні дані щодо споживання енергоресурсів в інших областях і містах. Крім щоденної аналітичної інформації, формуватимуться звіти за тиждень, місяць, рік. Відповідно місцева влада матиме повну інформацію і щодо економії і щодо перевитрат і на основі аналізу споживання зможе вдаватися до конкретних кроків. Як мінімум пошукати причину такого стану справ та усувати недоліки. На їх підставі можна буде приймати як управлінські рішення, так і раціонально планувати заходи з поліпшення енергоефективності будівель.
На даному етапі працівники, яких уповноважили займатися енергоменеджментом, заповнюють анкети та вносять туди необхідні дані. Далі їхня робота зводитиметься до перевірки лічильників та щоденного внесення показників на сайті автоматичної інформаційної системи. Це, запевнили на семінарі, займатиме в них буквально кілька хвилин на день. Не виключено, що у Калуші також запровадять додаткове преміювання працівників установ, яким доручили вести енергоменеджмент.
Богдана ТИМЧИШИН, журналіст