Старшокласників Калуша тестуватимуть на наркотики. На рік потрібно 60 тис. гривень

— Вірус імунодефіциту вражає, насамперед, молодих людей, призводить до суттєвих економічних витрат на лікування та профілактику недуги, породжує нові сиротинці для ВІЛ-інфікованих дітей, — стверджує завідувачка санітарно-епідеміологічного відділу Калуської райсанепідстанції Зінаїда Ковбаснюк. — Тому виникла загроза громадській безпеці, адже Україна займає одне із перших місць у Європі за темпами поширення ВІЛ. Функція санепідстанції у боротьбі із цією недугою полягає у контролі за інфекційною безпекою донорської крові та профілактикою інфікування вірусом імунодефіциту у медичних закладах чи закладах побутового обслуговування населення.
На даний момент медики практично виключили можливість інфікування ВІЛ через донорську кров. Насамперед, кожен потенційний донор обстежується на інфекції, які передаються через кров. Потім триває карантинний період — півроку — для крові та препаратів з неї. Упродовж року на виключення інфікування вірусом імунодефіциту людини обстежуються більше тисячі донорів. Якщо ж потрібне термінове переливання крові — від людини до людини, то воно здійснюється без обстеження, тільки за згоди пацієнта чи його родичів. 

Таксисти страхуються
У районній лікарні на вул. Каракая працює кабінет “Довіра”, де кожен може пройти безкоштовне тестування на ВІЛ-СНІД.
За словами лікаря кабінету “Довіра” Сніжанни Сенишин, за 10 місяців цього року було обстежено 5663 особи (на 200 більше, ніж торік. — Авт.). Найбільша питома вага припадає на медиків, вагітних жінок та призовників. На жаль, значно важче діагностувати ВІЛ у людей із групи ризику: зокрема, наркоманів, тих, хто має хаотичне статеве життя. Люди просто відмовляються від обстеження. Багато хто не вірить у безкоштовну діагностику або ж — не мають кількох гривень, щоб добратися до медзакладу.
Змусити людину пройти обстеження на ВІЛ-СНІД — дуже важко. Більшість вважає, що ця проблема ніколи їх не торкнеться. Між тим, стверджує Сніжанна Сенишин, уже під безпосередньої розмови, під тиском фактів та історій з життя, калушани змінюють свою думку:
— Трапляється, що їду у таксі, розмовляю з водієм і вже після цієї розмови чоловіки вирішують пройти тестування на ВІЛ-інфекцію.
Хоча зараз із тестуваннями — проблеми. Так, з другої половини жовтня не проводиться тестування на ВІЛ-СНІД за кров’ю з вени. Тільки — для вагітних, й — у крайніх випадках. Причина — відсутність коштів на тест-системи. А експрес-тести, якими зараз послуговуються у кабінеті “Довіри”, не дають достовірного результату.
Ще однією проблемою кабінету “Довіри” є відсутність власної лабораторії.

Усі — на тести
З наступного року, імовірно, для учнів старших класів міста та району закуплять експрес-тести на діагностування наркотичних речовин в організмі. Таку пропозицію висловили члени міської координаційної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-СНІДу.
Таку стежку вже проторував обласний центр. Там старшокласників тестують на вміст наркотичних речовин у сечі. Адже зараз почастішали випадки, коли учні старших класів вживають неін’єкційні наркотики і навіть не вважають це чимось поганим чи забороненим. Між тим, особливістю епідемічної ситуації в Україні є той факт, що п’ята частина всіх ВІЛ-інфікованих становлять особи, які вживають наркотичні речовини ін’єкційним шляхом. Більшість ВІЛ-інфікованих — молоді люди віком 18-20 років. Так, у Калуші на обліку у нарколога перебуває 108 осіб, які вживають наркотики, з них 16 — ВІЛ-інфіковані. 1 наркозалежна особа отримала групу по інвалідності, а всього 6 осіб з міста та району отримали групи по інвалідності через СНІД.
За рішенням міської координаційної ради, наступного року, при наявності бюджетних коштів, закуповуватимуть експрес-тести для учнів старших класів. Планується, що тестування школяра проводитиметься тільки за згоди батьків під час щорічних медоглядів, після консультації у психіатра.
У Калуші та районі загалом є близько 3 тис. учнів старших класів. Для того, щоб хоча б раз на рік протестувати кожного учня, потрібно 60 тис. гривень.
Для дітей, які потрапили у складні життєві ситуації, зіткнулися із проблемами наркоманії чи питаннями психологічного характеру, передбачені “телефони довіри”. У ідеалі, схема працює так: молода людина телефонує на певний номер, ділиться проблемою, отримує консультацію психолога чи соціального працівника. На практиці — все по-іншому. За словами представника управління освіти Калуської міської ради Тетяни Головатчук, після кількох випадків дитячих суїцидів у Калуші, були відкриті 2 паралельні телефони довіри. Результат — 3 дзвінки від дітей, котрі справді потребували допомоги. Інші телефонні дзвінки були просто пустощами. Основна причина — діти практично не користуються стаціонарними телефонами, бо всі — “мобілізовані”.