Суть експерименту полягає в управлінні світлом таким чином, що подія в незначну частку секунди залишається невидимою для стороннього спостерігача. Даний експеримент є ще одним кроком на шляху створення ідеального камуфляжу (просторово-часового маскування), здатного приховувати від спостерігача різні об’єкти та події.
Нова технологія використовує той факт, що різні частоти світла можуть рухатися з різною швидкістю. Науковці пропустили пучок зеленого світла через волокно-оптичний кабель. Промінь пройшов крізь двосторонню лінзу, яка розділила промінь на більш швидкий синій і повільніший червоний. Крихітна різниця у швидкості двох променів дає можливість скористатися “щілиною” між червоним і синім променями. Поки ця щілина невелика - всього 50 пікосекунд, але її достатньо, щоб “втиснути” в імпульс лазера якусь короткотермінову подію. Наприкінці експерименту обидва пучка знову проходять через лінзу, яка цього разу прискорює червоний і уповільнює синій промені. У результаті два промені знову збираються в один зелений промінь і на приймачі випромінювання факт тимчасового розриву виявити не можна.
Цей експеримент можна порівняти із залізничним переїздом на жвавому шосе. Під час проїзду поїзда, автомобілі зупиняються на переїзді, розриваючи дорожній трафік. Коли поїзд проходить, машини, що зупинилися прискорюються і наздоганяють трафік перед ними. Для стороннього спостерігача потік машин виглядає цілком нормально і немає ніяких доказів того, що потяг зупиняв рух.
Наразі науковці працюють над збільшенням тимчасового розриву на декілька порядків: до мілісекунд. Дана технологія має величезний потенціал для використання у захищених лініях волоконно-оптичного зв’язку - оптичний сигнал можна розділити на частини і відправити з різною швидкістю, а потім з’єднати на приймачі, що робить перехоплення практично неможливим.
Зазначимо, що інші американські фізики хочуть відтворити в лабораторії “кінець часу”.
Сакральний момент випікання пасок
