Сергій Демчук: У таборі “Карпатський легіон” — повна військова структура: ієрархія командування плюс побратимство і дружба

Упродовж кількох років у Калуші функціонує школа національних бойових мистецтв. За цей час школа пройшла випробування внутрішньою реформою, але не змінила формату. Тут і далі гартують дітей і підлітків: взимку — у залі, влітку — у військово-вишкільних таборах. Сила школи, каже її керівник Сергій Демчук, у тому, що це — національне бойове мистецтво, тобто — рідне, генетично закладене у кожному українцеві. Завдання тренерів — “витягнути” ці знання із генетичної пам’яті.
Переглядів: 2132
Найвідоміший вишкільно-патріотичний табір калушан — "Карпатський легіон", який увійшов до обласної прогр

Маленькому Луці — чотири роки. Він завзято повторює за старшими дітьми прийоми, робить розтяжки, силкується повторити “шпагат”. Батьки віддали хлопчика до школи національних бойових мистецтв імені Олекси Довбуша, що у Калуші, бо вважають, що це допоможе йому вирости “справжнім чоловіком”.


У школі займаються діти віком від чотирьох років. Завдяки тренуванням учні школи стають впевненими у своїх силах і вміють себе захистити.

— Нас вчать не просто бити, а уникати конфліктів, тож, наразі застосовувати силу не доводилося, — розповів учень школи національних бойових мистецтв імені Олекси Довбуша Остап Сметанніков.


Заняття у школі — це, насамперед, пробудження національної пам’яті та правильна методика оздоровлення.


— Загальна бойова культура вимагає не просто прийти в зал, помахати руками-ногами, сісти на розтяжку, почитати молитву... Це набагато більше: треба знати, що діється в країні, бути активним громадянином свого міста, свого мікрорайону, школи, класу зокрема. Тобто, це лідерське виховання і лідерське гартування. Практично кожен із нас може бути лідером. Мої колеги з АТО розповідають, що військові інструктори за кордоном — це виключно українці. У нас в генах закладена така програма: ми можемо, ми вміємо. Єдине — нам треба витягнути це з пам’яті, — переконаний президент Івано-Франківської обласної федерації хортингу, керівник школи національних бойових мистецтв імені Олекси Довбуша Сергій Демчук.


Насамперед, діти, які відвідують школу національних бойових мистецтв, отримують оздоровлення. Адже, у великий спорт приходять одиниці. А більшість дітей потребують фізичного гарту та оздоровлення. І, якщо батькам ніколи займатися фізичним розвитком дитини, краще довірити її тренерам, які мають у цьому досвід.


— Говорити про великий спорт важко. За загальне оздоровлення — так, за орієнтування у суспільстві — так. За лідерські здібності і розвиток цих здібностей — так. За ідеологію і культуру — однозначно, бо ми нічого нового не вчимо, ми тільки пояснюємо з іншого боку те, чого вчать батьки і вчителі у школі. Нічого нового ми не вигадуємо, — каже Сергій Демчук.


Ще кілька років тому у Калуші школа національних бойових мистецтв була більше відома як школа бойового гопака. Однак, бойовий гопак так і не розвинувся до виду спорту. І це не давало розвитку тим учням, які прагнули досягти якихось висот у спорті, отримати спортивну кваліфікацію.


Цикл занять у школі національних бойових мистецтв імені Олекси Довбуша закінчується влітку. Тоді починаються молодіжні оздоровчі чи вишкільні табори. Найвідоміший — вишкільно-патріотичний табір “Карпатський легіон”, який увійшов до обласної програми національно-патріотичного виховання молоді.



— Що стосується військової спеціалізації, то ми вісім років працювали над проектом “Карпатський легіон”. І тільки впродовж останніх трьох років ми оприлюднили свою діяльність. В силу останніх подій, держава визнала нашу програму як програму національно-патріотичного виховання. Вона увійшла у Програму розвитку молодіжної національної політики на 2016-2020 роки. У рамках програми ми співпрацюємо з СБУ, Національною поліцією, управлінням ДСНС, з екстреною медициною, — розповів “Вікнам” Сергій Демчук.


Екстрім, який відчувають діти у “Карпатському легіоні”, далекий від їхнього звичного стилю життя. Тренери стараються максимально відтворити військовий побут і тренування, виключаючи водночас фактор ризику. У таборі є все: психологічне й фізичне навантаження, робота імітаційних диверсійних груп, недосипання. Водночас, дітям прививають культуру харчування, адже нині крамниці забиті всілякою “хімією”, тож, люди відвикають від натуральної їжі.



Сергій Демчук в Франківському державному історико-меморіальному музеї Олекси Довбуша


— Ідея створення “Карпатського легіону” першопочатково полягала у створенні такої програми, завдяки якій можна було би виховувати кадри для українських військових та силових структур, — каже Сергій Демчук. — Для дітей серйозним мотивуючим фактором став Майдан і АТО. Ще щось говорити їм про національно-патріотичне виховання нема сенсу, бо вони і так все прекрасно розуміють. Ми, може, занадто черстві, зарозумілі власним досвідом, а діти це все сприймають глибше. Основна суть у тому, хто і в якій формі їм подасть. Нам вдалося подати в ігровій формі. Наслідки — вражають. Кожен з них побачив у собі щось нове. У загальному побуті діти не можуть відкрити всі свої таланти. А у нас нема такого поняття, що я керую дітьми, чи вони — мною. У нас у таборі — повна військова структура. З одного боку — ієрархія командування, з іншого — побратимство і дружба. Вдома вони цього не мають.



Сергій Демчук зазначає: навіть якщо лише частина його вихованців поповнить ряди Збройних Сил України чи Національної поліції, це вже будуть базово підготовлені кадри. Водночас, навіть, якщо дитина не обере військовий шлях, здобуті під час тренувань та вишкільних таборів знання нікуди не зникнуть, а отриманий психологічний і моральний гарт допоможе проявити лідерські здібності у колективі. 


Міська влада має підтримати молодь не тільки гаслами, а — реальними справами, — вважає Сергій Демчук. Бо без підтримки учнівської і студентської молоді немає майбутнього:


— Якщо не буде підтримки молоді — учнівської і студентської, то ніякого майбутнього ми не будемо бачити. Нині багато молодих людей нікому не вірять і ні на кого не сподіваються. Подивіться, що робиться біля візових центрів.  Думаю, якби не націоналістичні і молодіжні організації Калуша, результати роботи влади виглядали б не такими успішними. На цих організаціях нині, в основному, базується, виховання молоді. Тому, швидше, навіть буду вимагати у міської влади підтримати ті організації, бо на них все і тримається.