Освітня реформа: друга школа втрачає спецстатус, гімназію — збережуть

З нового року усі навчальні заклади Калуша відповідно до освітньої реформи почали працювати в нових умовах. Вони отримали фінансову незалежність: кожен заклад має свій бюджет, яким самостійно розпоряджається. Вже з наступного навчального року усі першокласники міста почнуть вчитися за стандартами «Нової української школи», а вчителі, відповідно, мають навчитися працювати за цими стандартами.
Переглядів: 2343
Ілюстрація. Цього року у Калуші планують набрати 29 перших класів, які будуть навчатися у реформованій Новій українській

З авансом і зарплатою збоїв не було

З 1 січня в Україні навчальні заклади отримали можливість працювати у режимі фінансової і господарської автономії. Але не всі нею скористалися. Наприклад, у районах, де багато маленьких шкіл, поки що не створена мережа опорних шкіл іце просто невигідно для місцевого бюджету. У Калуші автономію запровадили. Бюджет від цього виграв чи програв?

Видатки на утримання освіти від автономії не зросли, – зазначає начальник управління освіти Калуської міської ради Ірина Люклян. Так, у Калуші є 26 навчальних закладів – дошкільні, загальноосвітні і позашкільні, які з 1 січня самостійно ведуть свої фінансові і господарські справи. У школах є заступник керівника з господарських питань, тому створювати якісь господарські підрозділи потреби не було. Але кожен заклад має вести самостійну бухгалтерію, а, отже, у кожному потрібен бухгалтер. Наприклад, у Кімнаті школяра достатньо півставки бухгалтера, а у школах як правило є по 1,5 ставки. На перший погляд, збільшилася кількість посад, але це не так. Бо, водночас, було ліквідовано централізовану бухгалтерію управління освіти, де була 21 посада, а технічний відділ управління скоротили одразу на 11 посад – з 17 до шести працівників. Так що у підсумку видатки бюджету через автономізацію не зросли.

Загалом перехід на самостійне господарювання навчальних закладів у Калуші пройшов без серйозних збоїв: усі освітяни вчасно отримують аванс і зарплату. Але були нюанси. Так, у заклади пішли працювати бухгалтери, які до того працювали в управлінні і мали вузьку спеціалізацію: одні працювали з казначейством, інші – з зарплатою, треті – з відрядними. А в нових умовах один бухгалтер повинен вміти все. Тому впродовж січня бухгалтери вже рахувалися у закладах, а їхнє місце роботи залишалося в управлінні. Таким чином, вони могли консультувати один одного.

Проте освітяни не заперечують, що реформа не була безболісною. Зокрема, директор ЗОШ №7 Володимир Кіндрат у коментарі «Вікнам» зазначив, що об’єм роботи у бухгалтера дуже великий – у закладі навчається 740 дітей і є 98 працівників. Тому до 1,5 ставки додали ще чверть^

«По-перше, важко працювати з бюджетом, вимагається багато звітності. По-друге, ми мусимо бути готовими до того, що бухгалтер піде у відпустку чи на лікарняний. Перші місяці, визнає він, були непростими, але «це вимога часу, увесь цивілізований світ так живе і назад повернення не буде».

Володимир Кіндрат з колективом ЗОШ №7

Закупівлі контролюються, економія – теж

Зрозуміло, що тепер освітні заклади самостійно планують свої видатки, проводять закупівлі за бюджетні кошти тощо. Раніше усі закупівлі були централізованими, їхні суми – більшими, а, значить, проводилися тендери і громада завжди могла проконтролювати як витрачаються бюджетні кошти. Розпорошення коштів призведе до росту кількість допорогових закупівель. До того ж, фінансові звіти, яку публікують себе на сайтах заклади освіти, ємалоінформативними.

Начальник міського управління освіти проблем не бачить. Так, по великих закупівлях, наприклад, продуктів харчування для дошкільних навчальних закладів, як і раніше, проводяться тендери. Якщо йдеться про менші суми, то тендери не потрібні. Але це не значить, що ситуація поза контролем. Так, управління освіти є розпорядником бюджетних коштівй аналізує усі закупівлі. Досі допорогові закупівлі, які проводило управління, відбувалися на основі порівняння як мінімум трьох цінових пропозицій по кожному товару чи послузі. Їх оцінював тендерний комітет і на основі протоколу засідання приймалося рішення. З нового року такі ж тендерні комітети створені в усіх освітніх закладах міста. І процедура прийняття рішень така ж: тобто,обирається дешевший з трьох пропозицій варіант.

Школи отримали можливість розпоряджатися коштами, тож, у їхніх керівників з’явився стимул до економії. Але не можна виключати, що економити вони будуть, наприклад, на електроенергії, тепліі діти, відповідно, будуть навчатися за недостатнього освітлення, у холоді,чи, наприклад, на зарплаті педагогам, відправляючи їх у неоплачувані відпустки. В принципі межі допустимої економії в першу чергу залежать від позиції керівника.

Фінансування всіх захищених видатків з бюджету відбувається вчасно і у повному обсязі, запевнила «Вікна» Ірина Люклян. Економія може бути, якщо, наприклад, вчитель захворів і його замінює вчитель нижчої категорії. А щоб заклад економив на умовах для дітей чи на вчителях, відправляючи їх у неоплачувані відпустки, то такого у Калуші не було.

Конкурсу на директорів поки що не буде

Реформа освіти передбачає і конкурс на посади керівників начальних закладів та обмежений термін їхнього перебування на посаді. У Калуші є директори шкіл, які обіймають посади десятиліттями. Але конкурсів поки що не планують. На виконання Закону про освіту у березні має бути затверджено близько 80 підзаконних актів. У тому числі і типове положення про проведення конкурсу на керівника навчального закладу. Як тільки цей документ буде прийнято на рівні уряду, у Калуші розроблять своє положення. Уряд, скоріш за все, зволікати не буде, тому що на рівні держави у цьому є нагальна потреба. Калуша це поки що не стосується, але в інших містах і районах вже виникли проблеми, пов’язані з тим, що керівник навчального закладу помер чи звільнився, а наступного без конкурсу призначити неможливо. У Калуші керівників навчальних закладів на контракт не переводили. Ірина Люклян зазначає:

«Торік я була в Івано-Франківську на зустрічі з міністром освіти Лілією Гриневич. Там їй поставили питання щодо директорів, які за новим Законом можуть працювати на посаді не більше шести років. Вона відповіла, що з 29 вересня – дня, коли закон вступив у силу, розпочався шестирічний відлік. З цього ми і виходимо. Але у будь-якому разі варто дочекатися відповідних документів».

Держава недодала коштів на освіту всім

У зв'язку з недостатнім фінансуванням галузей державною субвенцією медики та освітяни обласного центру запанували провести 27 березня попереджувальний страйк. У Калуші ситуація з фінансуванням схожа.Вимоги франківських освітня у калуському управлінні освіти вважають справедливими і обґрунтованими. Так, держава в останні роки практично всі видатки на освіту, окрім зарплати педагогічних працівників шкіл, переклала на місцеві бюджети, а затверджена субвенція не забезпечує навіть цих зарплат. Якщо рахувати по формулі і виходити з того, що саме уряд з нового року збільшив зарплати педагогів, то цього року освітня субвенція для Калуша мала б становити 89,6 млн гривень. Реально виділили 70,7 млн гривень.

Нещодавно в Калуській гімназії відбувся освітянський форум за участі Асоціації міст України. І там прозвучало, що субвенціїне вистачає практично скрізь. У Болехові, приміром, вже в березні не буде чим плати зарплату. У Калуші та інших великих містах місцевий бюджет має можливість за рахунок власних ресурсів перекривати те, що не додає держава. Але є райони, де таких можливостей немає. Крім того, і міста через таку політику втрачають можливості для розвитку.

Освіта обходиться міському бюджету недешево, а буде – ще дорожче: міська рада планує створити новий заклад в системі освіти – інклюзивно-ресурсний центр. Донедавна в області працювала медико-педагогічна комісія, яка надавали висновки дітям, які потребують корекції і мають навчатися за особливими освітніми програмами. Її фінансувала держава. Але з цього року обласна комісія ліквідована, а місцева влада має утворити свої центри, де діти проходитимуть експертизу. Причому вони будуть утримуватися за кошти місцевого бюджету, пояснила Ірина Люклян.

Калуський центр буде створено на місці колишньої централізованої бухгалтерії. Тут у штаті повинні бути керівник, бухгалтер, логопед, психолог тощо. Загалом планується шість посад. У великих містах такі центри ще можна пояснити. А як мають працювати в менших громадах, де місцеві бюджети не можуть собі їх дозволити, а дітей, які потребують консультації, дуже мало? Верхнянська ОТГ, наприклад, вже виявила бажання направляти дітей для отримання висновку комісії в Калуш і готова оплачувати ці послуги. У них небагато особливих дітей, тому і потреби утримувати власну структуру немає.

Друга школа стає звичайною

Перший крок реформи системи освіти в Калуші – автономізація шкіл. Другий – це зміна принципу зарахування учнів у другу школу. Спецшкіл, за реформою, бути не повинно. Тому цього року другій школі вперше виділили територію, звідки вона набиратиме першокласників. Тобто, заклад починає працювати у режимі звичайної школи, без конкурсу і, в першу чергу, забезпечуватиме місця для дітей з мікрорайону обслуговування.

ЗОШ №2 вже не буде спеціалізованою

Почалася також підготовка вчителів молодших класів, які з 1 вересня будуть навчати першокласників. Нещодавно відбувся дводенний тренінг. З 26 березня, тобто на канікулах, – відбувся тижневий. Наступний тренінг – у червні. Викладачами є двоє вчителів з Калуського району і один з Калуша, які пройшли відповідну підготовку в обласному центрі. Цього року у Калуші планують набрати 29 перших класів, які будуть навчатися у реформованій новій українській школі. Разом з тим готують приміщення для перших класів. Там передбачено відповідне оснащення, комп’ютерна техніка, ігрова зона, килимки тощо. Загалом для новацій у Калуші потрібно близько 2 млн гривень. Причому половину мав профінансувати міський бюджет, другу – державний. А, наприклад, в обласних центрах оснащення кабінетів для першокласників 80% покладено на місцевий бюджет. Для ОТГ умови кращі – лише 10% за рахунок місцевого бюджету. Зараз коштами для впровадження реформи калуська освіта забезпечена. Щоправда, держава свої зобов’язання на даному етапі не виконала. Так, 1 млнгривень міський бюджет виділив на меблі, 750 тис. гривень – на комп’ютерну техніку, а державної субвенції на Калуш поки що розподілили всього 146,5 тис. гривень.

Щодо наступних кроків реформи, зокрема перетворення шкіл на гімназії і ліцеї, то з цим у Калуші вирішили не поспішати.За реформою початкову освіту діти будуть здобувати у школі, далі п’ять років навчатися у гімназіїі останні три (старша школа) – у ліцеї. Зрозуміло, що першокласники 2018 року повинні перейти у гімназію через чотири роки. Тому реорганізація на даному етапі не є пріоритетною. Ще має бути прийнятий Закон про середню освіту, типові положення про школу, гімназію, ліцей. Поки що не зрозуміло, як це працюватиме. Наприклад, у ліцеї на потоці має бути щонайменше 100 учнів. Тобто у трьох паралелях старшої школи – 300. Це означає, що у Калуші можуть бути тільки три ліцеї. А як бути, наприклад, у Калуському районі, де учнів старших класів значно менше? Буде утворено один-два ліцеї? У такому разі дітям треба буде долати десятки кілометрів.

У старшій школі також передбачена профілізація – одні предмети вивчатимуть поглиблено, інші – об’єднуватимуть, наприклад, у природничий курс. Якщо ліцей один, учнів мало, то і варіантів буде небагато. Одним словом, варто зачекати чітких рішень на рівні держави. Щодо Калуша, то у нас відносно добрі перспективи. Ірина Люклян підсумовує:

«Одне з головних завдань – зберегти Калуську гімназію та зарахування обдарованих дітей до неї за конкурсом. Якщо таку можливість дасть статут академічного чи наукового ліцею, то у такому разі будуть прийняті відповідні рішення».

Богдана ТИМЧИШИН, журналіст