Справедливе і обернене твердження. Якщо влада за конституцією зобов’язана, але не фінансує медицину, то тим створює великі проблеми та показує свій непрофесіоналізм. В ТМО знову склалася критична ситуація з виплатою зарплати: медики не отримали платні за березень. З ініціативи голови профспілки медпрацівників Ольги минулого четверга знову відбулася зустріч медиків із районною та міською владою. Районну владу представляв голова РДА Василь Дзундза. В зв’язку із перебуванням мера у відрядженні міську владу представляв його заступник з гуманітарних питань Богдан Романюк.
Коротко про причини.
1. З року в рік затверджується бюджет охорони здоров’я, недостатній навіть для фінансування так званих захищених статей, зокрема зарплати, енергоносіїв.
2. Щороку посеред року всі засоби масової інформації оголошують про чергове підвищення мінімальної заробітної плати, чергове підвищення зарплати медиків. Але ніхто не каже, що в бюджеті, який приймається в кінці попереднього року, такі видатки не закладені.
3. У нас також не закладаються у фонд заробітної плати калуських медиків не закладаються передбачені чинним законодавством:
доплата за роботу вночі (нічні);
подвійна оплата за роботу у вихідні та святкові дні;
так звана 13 зарплата, тобто хтось має працювати за кожного з нас під час відпустки;
доплата за шкідливі умови праці, ряд інших доплат.
4. Оплата відряджень медиків Калуського ТМО фактично не проводиться з 1997 року. А всі медики зобов’язані раз на п’ять років поїхати на курси підвищення кваліфікації.
5. Через проблеми з фінансуванням для того, щоб вкластися у виділені кошти, медиків щороку добровільно-примусово переводять на 0,75, потім на 0,5 посади, потім у відпустки без збереження зарплати. Цікаво: на якій юридичній основі?
6. Однак цього року таких заходів вже не вистачає. Проведено скорочення. Проте від того фонд заробітної плати не зменшився, а навпаки — збільшився, оскільки скороченим особам треба виплатити так звані розрахункові, які, звісно, в фонд зарплати не були закладені.
Виникають закономірні запитання.
1. Що робити?
Влада „перекинула” кошти з інших видатків на фінансування медицини і в той же день, коли відбулася згадана зустріч, зарплату за березень виплатили. Одну діру залатали — нова виникла. Більше немає звідки перекидати гроші і що буде із зарплатою за квітень, — наразі невідомо. Незважаючи на знову запропоновані директором ТМО 0,5 посади, відпустки без збереження зарплати – її в травні катастрофічно не вистачатиме. Взагалі давно вже ходять розмови про необхідність реорганізації медичних закладів з метою вивільнення приміщень і зменшення комунальних витрат.
Напередодні цієї зустрічі 28 квітня газета „Дзвони Підгір’я” від імені директора ТМО Євгена Процюка повідомила, що „медики Калуша розробили дві стратегії розвитку медицини. перша полягає в тому, щоб на базі районної поліклініки зробити центр охорони материнства і дитинства, перенісши туди дитячу лікарню і пологовий будинок. Друга – дитячу лікарню і пологовий будинок перевести в стаціонарне відділення ТМО, перегрупувавши терапевтичні відділи. Ці стратегії винесені на розгляд постійних комісій з охорони здоров’я міської і районної рад, які й приймуть відповідні рішення”. Голова РДА, напевне, сумнівається в спроможності місцевих депутатів розставити крапки над „і”. Він запропонував запросити для перевірки спеціалістів з облдержадміністрації, щоб вони проаналізували планування та використання бюджету, дали рекомендації.
2. Хто винен?
Це запитання виникло само собою, ніхто його не ставив. Василь Степанович повідомив, що міська влада щомісяця затримує трансферт до районного бюджету і до того ж проводить його у не повному обсязі. Проте він визнає, що в бюджеті закладено лиш 73% потрібних для виплати зарплати коштів. Тобто, якби навіть місто вчасно і в повному обсязі перерахувало свою частку на фінансування медицини до районного бюджету, дефіцит фонду заробітної плати все одно становив би 27%. Богдан Романюк пояснив, що у зв’язку зі зміною податкової бази міський бюджет недоотримав значну кількість коштів і щоб виплатити зарплату бюджетникам, змушений був взяти близько 2 млн. грн. позики.
Так що питання „Що робити?” далі залишилося відкритим. Запрошуємо зацікавлені сторони до дискусії, яка знайде своє відображення на сторінках „Вікон”.
Ватикан: коли час зупинився