У цей час (а історія датується приблизно 269 роком) імператор Клавдій ІІ збирався підкоряти світ, але римській армії хронічно не вистачало солдат для військових походів, що заважало войовничим планам. Першопричину Клавдій ІІ бачив у шлюбі і тому заборонив обряд вінчання. Але між люблячими серцями немає перешкод — і от єпископ Валентин нехтує забороною тирана. Обряди відбуваються таємно. Але в імператора скрізь свої поплічники і вже незабаром Валентина кидають у в’язницю.
За кілька днів до страти до нього приводять дівчину, дочку одного з тюремників, яка була важко хворою і Валентин був її останньою надією. Використовуючи свій цілющий дар, Валентин виліковує її, але йому самому вже допомогти не можна. Страта призначена на 14 лютого. За день до страти Валентин попросив у тюремника папір, ручку, чорнило і швидко написав дівчині прощального листа.14 лютого 270 року його страчували. А дівчина відкрила записку, де Валентин написав про свою любов і підписав “Твій Валентин”. За іншими версіями, цей лист призначався для дітей і друзів Валентина, які віддано його любили.
У 496 році римський папа Геласіус оголосив 14 лютого удень Святого Валентина. З тих пір закохані шанують Святого Валентина і вважають його своїм заступником. У цей день дуже популярно влаштовувати весілля і вінчатися. Кажуть, що це запорука вічної любові.
Ватикан: коли час зупинився