Європа в окремо взятому відділенні

11-12 жовтня в Києві в рамках реалізації проекту „Перинатальне здоров’я: Швейцарія — Україна” відбувся семінар за участі фахівців з різних країн. Калущина опинилася в числі чотирьох пілотних районів України (Городенківський і Калуський на Івано-Франківщині та Ратнівський і Горохівський на Волині), які можуть отримати фінансову допомогу від швейцарської сторони.
Переглядів: 296

Таким чином у нас суттєво поліпшиться допомога вагітним, породіллям та немовлятам першого року життя. Серед учасників семінару були і голова Калуської РДА Іван Живачівський та заступники головного лікаря ЦРЛ Мирослав Салапата і Богдан Кучма. Про перспективи майбутньої співпраці в рамках проекту вони повідомили на прес-конференції, влаштованій минулого тижня.

Наш пологовий стане еталоном
Йдеться про пологове відділення лікарні в Підгірках, де наразі триває ремонт. Підготовку приміщень маємо зробити своїми силами та грошима. А участь швейцарської сторони полягатиме у тому, що коштом програми (а це близько 300 тисяч швейцарських франків, що еквівалентно півтора мільйонам гривень) планується придбати потрібну, сучасну техніку: апарат ультразвукової діагностики (дозволить своєчасно виявляти вади розвитку плода у вагітних жінок), реанімаційний апарат для новонароджених, кардіотопограф (прилад для стеженням за серцевими скороченнями дітей до пологів). Крім того, є реальний шанс комп’ютеризувати пологове відділення. Ще швейцарці візьмуться за навчання персоналу, проводитимуть тренінги, семінари тощо.
Зі свого боку, районна влада також обіцяє зробити все можливе, аби калуський пологовий став якщо не стовідсотково „євро”, то принаймні одним з найпристойніших в Україні. Насамперед, має змінитися відношення медперсоналу до майбутніх матерів та породіль. Щодо облаштування приміщень пологового, які природно мають відповідати еталону, то тут планується відкрити 15-17 палат, з яких дві матимуть статус сімейних родзалів. Тут в найвідповідальніший момент поряд з жінкою може перебувати будь-яка близька їй людина. Крім того мати разом з малюком перебуватиме у одній палаті аж до виписки. А у елітних палатах до послуг породіль буде сервіс на рівні готельного (телевізор, холодильник і тому подібне). Ясно, що не задурно: за таке обслуговування потрібно буде перерахувати відповідний благодійний внесок. Попри те,  що розмір його наразі не визначено, практично усі переконані, від бажаючих відбою не буде, так що доведеться записуватися в окрему чергу. Ймовірно, що народжувати в Калуші прагнутимуть і мешканці сусідніх районів.
Окрім побутових зручностей, сучасної техніки та європейських стандартів ведення пологового та післяпологового періодів, є ще й інші плюси: медики сподіваються, що народжуватиметься менше дітей з вродженими вадами. Адже за 9 місяців з початку року в Калуші маємо вже 19 таких випадків. Всього за рік у нашому пологовому будинку народжується близько 1300 малюків, а після суттєвого підвищення допомоги на дітей, ймовірно, буде значно більше. Також обґрунтованими є сподівання на те, що нові правила під час і після пологів зможуть попередити найстрашніше — відмову матері від своєї дитини.
Облаштоване по-новому пологове відділення обіцяють відкрити вже за місяць, 21 листопада. В комплексі з дитячим стаціонаром, який розташується тут же, на перших поверхах лікарні в Підгірках. Єдине, що може завадити цим амбітним планам,— відсутність коштів від міста. Швейцарських франків також ще немає, але учасники семінару впевнені: їх виділять.

Підстав вважати, що медицина йде до розвалу, немає
Те, що відбувається між міською та районною владами у питаннях медицини, можна назвати хіба що „холодною війною”. 
На минулій сесії міської ради міський голова Калуша Роман Сушко про ситуацію в медицині сказав так: „Район веде медицину до розвалу”.  Натомість голова Калуської райдержадміністрації Іван Живачівський зазначив, що жодних підстав так вважати немає. „Ми, як і обіцяли, почали роботу, за яку не хотів ніхто братися протягом останніх років,” — сказав Іван Дмитрович.
Чого хоче район? Ситуація з погляду районної влади і керівництва ЦРЛ є такою: на даний час з районного бюджету повністю погасили заборгованість по зарплаті в ТМО. Крім того, станом на 15 жовтня з медиками вже розрахувалися і за вересень. І це при тому, що місто зі свого боку недодало 1 млн. 100 тис. гривень (це дві місячні норми), тому районна влада мусила „урізати” інші видатки. Додаткові потреби (і чималі) пов’язані з підготовкою великого переселення і ремонтом пологового відділення. Тут також було досягнуто попередньої домовленості з містом про виділення на ці потреби додаткових 200 тис. гривень. Але грошей наразі немає. Є плани і на виручені від продажу теперішніх приміщень пологового та дитячої лікарні, які міська влада також обіцяла повністю віддати медицині. Щоправда, по нинішньому пологовому на Чорновола, який залишився за ТМО, є сумніви: по суті, ця будівля належить тим, кому заборгувало ТМО (в основному, медпрацівникам та комунальним службам).
Отож, за словами Івана Живачівського, якщо міська влада захоче і скооперується з районною — медицина вийде з глухого кута. Але прозвучала і думка, що місто аргументи району не сприймає і грошей може не дати.
Реакція міської влади. Попри поліпшення і чудові перспективи для Калуської медицини, які змалював Іван Живачівський, каменем спотикання залишається кадрове питання. Зокрема, відсутність погодженого обома владами, як того вимагає Статут ЦРЛ, головного лікаря. Звісно, не впливаючи на кадрові питання, місто втрачає вплив і на процеси, які відбуваються в медицині. Але і районна влада, схоже, поступатися не збирається. „Призначення керівництва — прерогатива району і обов’язок адміністрації. Згідне місто чи ні, це наше право”, — заявив голова РДА.
Якщо мине три місяці і повноваження нинішнього в.о. закінчаться, район залишає за собою право знову поставити на місце головного лікаря свою кандидатуру. Можливо, ту ж саму. Сумнівів, що районна влада наполягатиме на тому, що головним у ЦРЛ має бути Василь Семаньків, практично немає. Таким чином, після першого тримісячного терміну в.о. Василь Михайлович зможе працювати і надалі. Закономірно виникає питання: для чого тоді писався Статут, якщо думка влади міської щодо вибору головного лікаря повністю ігнорується? У таких делікатних питаннях „поліпшення для медиків” чи „успішно здійснена оптимізація” — не аргументи. Хтось мусить поступитися, а то медицина і справді дійде якщо не до розвалу, то принаймні — до розколу.
До слова, і омріяна керівництвом району оптимізація — також ініціатива здебільшого районної влади. Пригадується, що міські депутати, коли розглядали програму виходу медицини з кризи, дозволу на переселення дитячої лікарні не давали.