— Погодься, не кожна дівчина наважилася б узяти участь у конкурсі краси. Для тебе це було спонтанне рішення?
— Торік у першому конкурсі „Міс Чарівність” приймала участь моя сусідка Таня Голубнича, яка стала переможницею. Вона мене зуміла заінтригувати: я ходила з нею на репетиції, побачила наскільки це цікаво. Тому відразу, як оголосили про початок нового фотоконкурсу у „Вікнах” і відбір дівчат, я вже знала, що подам свою фотокартку і обов’язково візьму участь у конкурсі краси.
— Ти розраховувала на перемогу?
— Ні, ніколи. Мені просто хотілося пережити усі ті яскраві емоції, здобути певний досвід, довести собі, що я можу впоратися з хвилюванням і гідно виглядати на сцені. До слова, на відбірковому турі я до останнього не вірила, що потраплю у фінал: було дуже багато гарних учасниць, багатьом пропонували розпустити волосся, давали додаткові завдання. А мені — ні. Тому про себе я вирішила, що, мабуть, не пройду і подумки змирилася з цим.
— Пригадується на відбірковому турі ти вразила журі іншим: коли дівчатам пропонували підкотити брюки, ти їх просто скинула. Цей ефектний епізод запам’ятався усім.
— Я не знала, що треба бути в спідниці і одягнула брючний костюм у китайському стилі. Проте вимогливе журі, аби належно оцінити достоїнства дівчат пропонувало їм підняти штани вище колін. Мені це не вдалося, тому я їх просто зняла. Костюм перетворився на коротке плаття. І це, напевне, справило враження.
— Наскільки мені відомо, усім дівчатам під час занять з хореографами було дуже важко. Ти у своїй анкеті зазначила, що протягом багатьох років займалася танцями. То, напевне, тобі було трохи легше за інших.
— Репетиції дуже сподобалися. Хоча було важко, боліли усі м’язи, навіть попри мій танцювальний досвід. Моментами вимогливість хореографів навіть лякала, і я, і інші дівчата думали, що не витримаємо підготовчого марафону. Але пані Ольга та Ірина (підготовкою займалися досвідчені хореографи Ольга Мудрик та Ірина Балук.— Авт.) змусили працювати, давали цінні поради і загалом зробили дуже багато. Це додало впевненості.
— Спільні тренування та участь у „Міс Чарівність” допомогли знайти тобі нових подруг?
— До конкурсу я знала Віту Петрович, але по-справжньому здружилася з нею вже на конкурсі. Якби була номінація „Міс дружба”, то переможницею у ній стала б саме Віта. Дуже сподобалися і полячки. Ми з ними спізналися за кілька днів до конкурсу, але цього було досить, аби зрозуміти — усі вони дуже гарні дівчата, доброзичливі та відкриті до спілкування. Абсолютно не відчувалася конкуренція, навпаки — весь час панувала дружня атмосфера, а дівчата підтримували і вболівали одна за одну. Після конкурсу я обмінялася адресами з полячками і обов’язково буду з ними листуватися.
— Чесно кажучи, на деяких репетиціях на тебе було боляче дивитися. Ти виглядала хворою і змусила організаторів похвилюватися.
— За тиждень до фіналу я поверталася з чергової репетиції, падав сильний дощ і я застудилася. Підскочила температура. За це мені дісталося від батьків, які не хотіли мене у такому стані відпускати на заняття. Чергова прикрість: на передостанній репетиції впала з подіуму і сильно вдарилася. Слава Богу, обійшлося без серйозних травм, але синяк на нозі на фінал довелося загримувати.
— Чия підтримка допомогла тобі найбільше?
— За мене вболівала вся моя родина, навіть спеціально приїхав дідусь з Коростеня Житомирської області. Також підтримали друзі, які відразу поздоровили з перемогою. Щодо інших конкурсанток, то першими мій успіх тепло привітали Віта і Кароліна.
— Які плани маєш на майбутнє? Може ти захочеш спробувати себе і в інших конкурсах краси?
— Після закінчення школи хочу вступити до Києво-Могилянської академії на факультет міжнародної економіки і права, може стану політиком. Дуже хочу зробити щось важливе для нашої Батьківщини. З шоу-бізнесом своє майбутнє не пов’язую, але у конкурсах краси, якщо буде така нагода, участь обов’язково візьму.
— А тепер розкажи про особисте. Чим займаєшся у вільний час?
— Розважаюся, як більшість молоді: ходжу на дискотеки, в кінотеатр (останнім бачила фільм „Царство небесне”). Дивлюся телевізор, особливо, коли показують „мої” передачі („Умніки і умніци”, LG-Еврика, „Шанс”). Маю і улюблені фільми („Красотка”), з задоволенням дивлюся мелодрами. Мій кумир — італійська актриса Орнела Муті (кажуть, що я на неї схожа). Цікавлюся і музикою. З задоволенням слухаю No Doubt, з українських — „Океан Ельзи”, „Другу ріку”, Олександра Пономарьова та Ані Лорак.
На комп’ютерні ігри не маю часу. Зате багато читаю. З улюблених письменників Достоєвський та Коельйо. А ще випікаю всяку смакоту. Найкраще виходить Наполеон, яким усіх пригощаю.
— Дозволь особисте питання: чи зустрічаєшся ти з хлопцем і якщо так, то хто цей щасливчик?
— Хлопця наразі не маю, але після перемоги на вулиці мене вже пізнають, дехто навіть пропонує познайомитися.
Міс Чарівність:
Дівчина Євробізнесу-2005
Конкурс краси, який увінчало кількагодинне суботнє шоу, — другий, до організації якого долучилися „Вікна”. Проте, незважаючи на свою порівняно коротку історію, „Міс Чарівність” — вже відомий бренд. До того ж, цьогоріч участь у заході побажали взяти гості з-за кордону, і таким чином свято вийшло на зовсім новий рівень і стало міжнародним. Немає сумнівів, що далі будуть третій, четвертий і так далі конкурси краси. Ймовірно, що розширюватиметься географія учасниць і, хто знає, може вже за кілька років на калуській сцені виборюватимуть корону найчарівнішої не тільки дівчатка з Польщі та України, але й з інших країн близького (а може й далекого) зарубіжжя. Принаймні, досвід організатори вже мають, а прорив, здійснений буквально за рік заснування „Міс Чарівності”, дає певні підстави для гордості. Конкурс відбувся! Красуні, ведучі, співаки і танцюристи, які розважали публіку, були майже ідеальними. „Майже” тому, що немає меж досконалості, і кожен наступний конкурс краси від „Вікон” обіцяє бути кращим за попередній.
Імідж — все
Спочатку це мав бути звичайний, традиційний конкурс краси серед восьми відібраних дівчат, чиї світлини протягом року брали участь у фотоконкурсі від „Вікон”. І от, всередині літа, — як сніг на голову,— новина: відео з „Міс Чарівність-2004” справило враження на поляків і вони вийшли з пропозицією приєднатися до майбутнього дійства (природно — зі своїми дівчатами-красунями, спонсорами та інформаційною підтримкою).
Це був шок. Перші думки: ми не готові до такого повороту; ми зі своїм не надто багатим досвідом організації конкурсів краси не зможемо вийти на потрібний рівень. Але чому б і ні? Спробувати можна, адже шоу існує винятком для глядачів, найкращої у світі калуської публіки і в принципі різниці (за виключенням організаційних моментів) між святом міжнародним та калуським — немає. У кожному випадку це має бути добротне та цікаве видовище.
До того, організатори з польського боку (Арт-галерея м. Горліце) мали забезпечити проведення відбіркових турів у 8 містах на південному сході Польщі. Моменти цієї клопіткої праці безперечно заслуговують окремої розповіді, але наразі ми їх пропустимо. Проте відомо, що поки вісім відібраних учасниць з України вже освоювали ази хореографічного мистецтва та здобували безцінний досвід, як себе найкраще представити, імена їхніх конкуренток з сусідньої країни залишалися таємницею.
Як це часто буває, довелося в алярмовому порядку перекроювати формат дійства: від ідеї провести конкурс у два етапи (півфінал і фінал) організаторам довелося відмовитися. Але у підсумку остаточний варіант виявився найвдалішим. Адже вийшло максимально насичене і цікаве свято, а кожна з красунь-учасниць змогла найкраще себе показати у всіх п’яти конкурсних виходах. Поляки змінили не тільки формат і рівень свята, але й саму назву, додавши до нашого „Міс Чарівність” свою „Дівчину Євробізнесу”.
Наші — займаються рукоділлям, полячки — спортом
Перше враження від дівчат — кожна з них є гарна по своєму. Тому було зрозумілим: переможе та, яка зуміє подолати невпевненість і під час кожного з п’яти обов’язкових конкурсів представити себе у найвигіднішому світлі.
Традиційно перший конкурс — вихід учасниць у ділових костюмах і презентація, в ході якої ведучі коротко представили кожну з красунь. З-поміж восьми українок, як мінімум п’ятеро мають хобі, пов’язане з рукоділлям (шиють, вишивають та плетуть з бісеру), чотирьох конкурсанток від Польщі об’єднала пристрасть до занять спортом.
Сильне враження справив і конкурс джинсового одягу. Було ясно: дівчата перебувають у звичному амплуа і без високих підборів почуваються найвпевненіше. Цей ефект доповнила і складна танцювальна композиція — органічний симбіоз пластики та атлетизму, підготовлений хореографами дійства Ольгою Мудрик та Іриною Балук.
Був конкурсний вихід і у купальниках, і у вишуканих вечірніх сукнях. Але без родзинки — змагання „коників” — визначити переможницю було б удесятеро складніше. Перше, що справді вразило, — різноманіття представлених дівчатами номерів. Це і одяг, виплетений з бісеру (Вікторія Пелехан), і зачіски від майбутнього перукаря Христини Довбенко, і торт та тістечка, запропоновані глядачам Лесею Ригою. Усіх вразила оригінальністю Оля Смолінська, яка задумала просто в глядацькому залі знайти свою половинку: букет, пожбурений Олею в зал, потрапив до рук справді щасливчика, отож початок знайомству покладено. Людмила Кіндрат, яка також є неабиякою майстринею з бісероплетіння, зупинилася на сольному номері і заспівала глядачам українську пісню. Квартетом співали і польські красуні.
Безперечно, найвиграшнішими були танцювальні номери: усі троє дівчаток, які наважилися представити танець, стали переможницями у різних номінаціях. Запальний та пристрасний іспанський „Любовний трикутник” виконала Аліна Гріщенко (вона ж перемогла у головній номінації і стала „Міс Чарівність-2005”); сильне враження справив загадковий малюнок танцю зі свічками „Міс Долини-2005” Оксани Яремко (у підсумку — „ІІ Віце-Міс Чарівність-2005”). Але якби переможця визначали у кожній окремій номінації, то пальму першості у конкурсі „Мій коник”, скоріш за все, отримала б Віта Петрович за свою феєрично-драматичну танцювальну сценку. Своїм виступом Віта буквально зачарувала зал, і глядачі належно оцінили дівчину: за результатами голосування вона з великим відривом перемогла у номінації „Міс глядацьких симпатій”.
Підприємці, влада, УНП, газета „Вікна”
Глядачам, які добре орієнтуються у хитросплетінні взаємовідносин між яскравими представниками калуської влади, політики та бізнесу, їхнє поєднання на одному заході могло б видатися дивним. Але навіть ті, які зазвичай опонують один одному, зуміли сумувати свої зусилля заради справжнього свята для калушан. Так, патроном „Міс Чарівність. Дівчина Євробізнесу” стала Калуська міська рада, яка не тільки посприяла у організації та інформаційній підтримці дійства, але й була представлена у журі (заступник міського голови з питань економіки Мирослав Баран) та виділила цінний приз — мікрохвильову піч для Другої Віце-Міс.
Конкурс не відбувся б і без допомоги відомих в нашому місті підприємців, депутатів міської ради Ольги Сікори (ресторан „Асторія”), яка організувала фуршет та годувала польських красунь під час їхнього перебування в Калуші, а також подарувала „Міс глядацьких симпатій” Віті Петрович вечір та столик на шість персон у своєму ресторані, Миколи Полицького (компанія „Сако”), який забезпечив подарунками — фотокамерами переможниць у номінації „Міс Євробізнесу”. Серед тих, хто повірив в успіх нашого конкурсу краси і допоміг у його проведенні: польська фірма „Макс Бигль & Йозеф Крисль”, салони краси „Камелія” та „Лінія краси”, фірми „Стиль” і „Добробуд”, та потужний „Карпатнафтохім”.
Головним партнером і найбільшим донором стала Івано-Франківська обласна організація Української Народної Партії Юрія Костенка
Велика дяка від організаторів інформаційним спонсорам конкурсу: обласному телебаченню „Галичина”, ДС „Калуське міське ТБ”, газетам „Західний кур’єр”, „Галицький кореспондент”, „Галичина”, „Дзвони Підгір’я” та „Калуський нафтохімік”.
Не такою помітною, проте не менш необхідною була участь у заході бійців Калуської міської варти. Хлопці під керівництвом Іван Дзуля незмінно перебували на посту і пильно охороняли порядок та спокій глядачів та учасниць дійства. Завдяки їм, на щастя, свято не затьмарили жодні ексцеси.
Золотий голос незрячої дівчинки
В проміжках між етапами змагання красунь глядачів розважали відомі калуські співаки (Алла Івашина та Христина Олійник), танцювальний колектив “Сузір’я” (керівник Ольга Квецко), шоу-балет “Імпровіз” (соло Ірина Саміляк), гурт з Івано-Франківська „Фліт”, клуби спортивного танцю “Кармен” з Калуша та обласного центру. Та справжнім діамантом дійства став виступ Діани Каглян з Городенки. Коли звучала її пісня, зал немов завмер, люди не могли відірвати погляду від цієї непоказної дівчинки, яку Бог наділив неймовірним за амплітудою та силою голосом. Діана є незрячою, але своїм співом вона зачарувала, наступила абсолютна тиша, у якій залишилися тільки чарівний голос та кожен наодинці зі своїми емоціями. Дівчинка співала душею і її спів знайшов відгук у душах слухачів: люди плакали, а шквал оплесків, яким нагородили Діану — найвища нагорода глядачів справжньому артисту.
Переможниці відомі
Зовсім недовго радилося поважне журі конкурсу краси. І не тому, що було упередженим. Навпаки — імена переможців можна було легко спрогнозувати: з-поміж найгарніших дівчат все таки були і най-найгарніші.
Отож, головною переможницею і володаркою титулу „Міс Чарівність-2005” стала калушанка Аліна Гріщенко. Другою конкурсний марафон з титулом „І Віце-Міс Чарівність-2005” завершила красуня з Польщі Кароліна Ромпала. Символічне третє місце і стрічку „ІІ Віце-Міс Чарівність-2005” з рук поважного журі отримала Оксана Яремко з Долини.
Особливо приємно чарівним дівчаткам було отримувати подарунки з рук відомої по всій Україні та за її межами зірки баскетболу, тренера БК „Говерла”, майстра спорту та члена поважного журі конкурсу Олега Пелеха.
Визначилися і переможниці у двох окремих номінаціях: „Міс Євробізнесу. Україна” стала Людмила Кіндрат, а „Міс Євробізнесу. Польща” — Евеліна Пшибило.
Щодо глядачів, то їхня більшість обрала за „Міс глядацьких симпатій” Віту Петрович.
Вже за лаштунками нагорода “Міс Фото” від компанії “Сако” знайшла свою переможницю. Нею стала Христина Довбенко, яка з рук Миколи Полицького отримала власний фотопортрет з дарчим написом.
За свою працю та старанність, усі і переможці, і учасниці Міжнародного конкурсу краси отримали подарунки: фотоальбоми про Калуш — від міської ради; парфуми — від крамниці „Шарм” та електрофени — від організаторів. Перший приз — сучасний телевізор, другий–третій — музичний центр та мікрохвильова піч.
Свято закінчилося. Позаду — неспокій та хвилювання. Але ненадовго, бо попереду — новий, вже третій за ліком конкурс краси, нові учасниці, нові емоції та переживання. Так, вже з листопада у „Вікнах” друкуватимуться фотографії чарівних дівчат, потенційних фіналісток наступного конкурсу краси. Це буде початок нового марафону тривалістю майже рік.
До зустрічі на наступному конкурсі „Міс Чарівність-2006”! Свято міжнародного рівня обов’язково повернеться до Калуша.
Ватикан: коли час зупинився