Яким чином буде впроваджена така ідея? Де будуть відкриті ці крамниці? Якщо такі відділи будуть у вже існуючих магазинах, то хто буде компенсовувати власникам додаткові витрати? Як будуть визначатися соціально незахищені категорії калушан?
Міський голова все ж вірить у те, що його ідея набуде реального втілення. Вже навіть обрано можливе приміщення під 1 соціальний магазин — колишнє управління праці та соціального захисту населення, що на майдані Шептицького (біля греко-католицької церкви Архистратига Михаїла). Щодо механізму реалізації ідеї соціальних магазинів, то міський голова його бачить наступним чином: управління соцзахисту складе списки найбільш соціально незахищених громадян і саме згідно з ними калушанам відпускатимуть продукти у такій крамниці.
— Приміщення є комунальним майном громади, тому про оплату за оренду чи „нав’язування” ідеї підприємцям, які володіють торговими закладами, не йдеться, — повідомив у коментарі „Вікнам” Ігор Насалик. — А з міського бюджету буде оплачена тільки зарплата продавців та необхідні комунальні послуги. Продукти ж будуть закуповуватися і продаватися за собівартістю. Приміром, у нашій області є птахофабрика, а це — яйця і дешева курятина. Крім того, є можливість звернутися у Держрезерв, щоб закупити продукти за низькими цінами. Таким чином вдасться збільшити продуктовий кошик соціально незахищених громадян.
До речі, нещодавно в окремих крамницях міста пройшла акція, у ході якої можна було придбати яйця за ціною 14 коп. за штуку. Як з’ясувалося, акція пройшла за сприяння міської влади.
З дещо схожою пропозицією виступив міський голова столиці Леонід Черновецький. Проте він пропонує облаштувати соціальні магазини не за кошт міського бюджету, а змусити це зробити супермаркети. І відразу „напоровся” на обвинувачення у популізмі. Подаємо публікацію одного з київських сайтів.
“Черновецький робінгуд”: там відняти — дати тут
Наталія ТИМОШЕНКО, сайт „Обоз Кияни” (http://kiyany.com.ua)
Можна було б написати так: “Доброчинна діяльність Леоніда Черновецького на благо знедолених досягла апогею”. Але щось підказує, що до апогею ще далеко.
Чинний мер Леонід Михайлович Черновецький цього тижня черговий раз проявив свою класову неприязнь до собі подібних. Тобто — до людей, “матеріально і житлом забезпечених”. На останній нараді із керівниками районних рад він поділився своїми найближчими планами з приводу встановлення соціальної справедливості. Наполеон відпочиває.
Однією з ініціатив Черновецького у царині подальшого ощасливлення малоімущих верств населення є забезпечення знижок на ціни у супермаркетах для пенсіонерів та “простих людей”, аж доти, доки для них не будуть створені спеціальні (соціальні) магазини із низькими цінами.
Черновецький пообіцяв, що він особисто зустрічатиметься з директорами супермаркетів, аби поговорити на цю тему: “Хай вони підвищать ціни для багатих і знизять для тих, кому нема за що купувати ці самі продукти харчування”.
Ми завітали до кількох супермаркетів, аби поцікавитися реакцією на таку заяву мера їх директорів (управляючих, адміністраторів). Проте інформаційна хвиля ще не докотилася до цієї ланки керівників. Вони не чули про згенеровану Черновецьким ідею, тому дуже здивувалися.
— А як ви собі це уявляєте? — спитала жінка-адміністратор універсаму “Фора”, яка просила не називати свого прізвища. – На кожному ціннику будуть стояти три ціни – звичайна, підвищена і знижена? Чи неімущим будуть роздаватися спеціальні картки? Як забезпечити практичне виконання?.. Ідея, може, і хороша, але абсолютно нездійсненна.
Управляючий одним із супермаркетів “Сільпо” Ярослав Коршик теж про цю мерську ідею ще не чув. А коли почув – особливого захоплення не висловив:
— У нас в країні функціонує ринкове ціноутворення і ціни, які єдині для всіх категорій громадян. Я не проти цієї ініціативи Черновецького, але будь-яка ініціатива повинна мати під собою підґрунтя. Як громадянин я ставлюся до цього позитивно, як і до будь-якої соціальної ініціативи, а як працівник торгівлі, вважаю, що це нереально, оскільки протирічить основним принципам ринкової економіки. Наскільки я знаю, у розвинутих країнах це питання вирішується за рахунок якихось соціальних пільг, доплат, матеріальної допомоги саме цим категоріям населення, а не за рахунок зниження цін для одних, і підвищення — для інших. Як це втілити у життя — я не маю найменшого уявлення.
Очевидно, цього чітко не уявляє і сам Черновецький. В усякому разі, механізмів реального втілення у життя своєї пропозиції мер не пояснив. Як і багато чого іншого. Приміром, за якими критеріями визначатиметься рівень забезпеченості громадян? Які документи має надати людина у якості доказу своєї “неімущості” (пенсійне посвідчення, декларацію про доходи, довідку з центру зайнятості)?
І яким чином ті, хто голотою себе не вважають, і кому наразі є за що купувати продукти харчування, доводитимуть, що вони не рокфеллери і не повинні платити більше? Хто перевірятиме вміст гаманців і рахунків? І з якої цифри місячного доходу розпочинається, “по-Черновецькому”, багатство?
Адже, вперто поділяючи столичне населення на багатих і бідних, київський Робін Гуд не бере до уваги наявність середнього класу, представниками якого вважають себе все більше пересічних киян. Яким, у разі зарахування їх до категорії “багатіїв”, зовсім не “посміхається” стати спонсорами доброчинних ініціатив Черновецького.
Ватикан: коли час зупинився