Дороги Калуша чекають ремонту

З настанням відлиги автомобілісти Калуша та району вимушені вкотре констатувати: дива знову не сталося. Як завжди, сніг з вулиць зійшов разом з асфальтом…
Нещодавно Президент України Віктор Ющенко доручив урядові здійснити низку заходів щодо поліпшення стану українських автодоріг до Євро-2012. В Указі глави держави „Про деякі заходи щодо розвитку автомобільних доріг в Україні” наказано до 1 квітня цього року реформувати систему управління дорогами загального користування, спростити порядок оформлення проектної документації на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт об’єктів дорожнього господарства”.

Навряд чи дана спроба (у попередні роки також спостерігалися безуспішні ініціативи держави втрутитися у ситуацію з автодорогами. — Авт.)  реанімувати прохідність вітчизняних автошляхів увінчається успіхом. Тим більше, за такий екстра-мінімальний термін — „до 1 квітня”. А може це такий першоквітневий жарт, адже досвід попередніх років говорить сам за себе: віз і нині там.
Чи покращиться стан калуських доріг цьогоріч і, якщо — так, то коли?

Результат поганих доріг — штрафи
На якість асфальтного покриття впливає багато факторів. У першу чергу — це якість самого асфальту, яка напряму залежить від якості його основних складових — бітуму та гравійних висівок. Немалу роль відіграють в ерозії доріг погодні умови, методика укладання асфальту та якість виконання дорожньо-ремонтних робіт. Зважаючи на всі ці фактори і знаючи сучасну економічну ситуацію у країні, покладатися на можливе кардинальне покращення стану автошляхів марно. Але чи можна надіятися хоча б на банальний ямковий ремонт? Адже водіям, проїжджаючи навіть центральними вулицями Калуша, доводиться виконувати віртуозні маневри, щоб об’їхати вибоїни. Нерідко такий вимушений „автослалом” сприяє виникненню аварійно-небезпечних ситуацій.
— Подібне лавірування поміж ямами та вибоїнами на дорозі рано чи пізно завершується дорожньо-транспортними пригодами, — резюмує інспектор з організації дорожнього руху відділення ДАІ з обслуговування Калуського району, старший лейтенант міліції Роман Черньовий. — Коли ж державтоінспектори затримують водіїв, наприклад, за виїзд на зустрічну смугу у невстановлених місцях, то усі порушники резонно відповідають: „А тут яма на півметра”. Слід зазначити, що у нищенні міських вулиць велику роль відіграють великовантажні самоскиди і тягачі. Вулиця Об’їзна, по якій мають рухатися ці вантажівки, у надзвичайно жахливому стані, а тому водії потужних тягачів вважають за краще заплатити 17 грн. штрафу, аніж позбутися дорогих деталей ходової частини авто.  
Наша служба надсилає відповідні приписи і в УЖКГ, і у міськвиконком, але не завжди вони виконуються. Наразі стан дорожнього покриття нікого не тішить. Є надія на його покращення, адже вже з літа минулого року стала відчутною робота КП „Калушавтодор”. При умові нормального фінансування це підприємство здатне виправити ситуацію на автодорогах.  
Головна перепона — якість асфальту і тендери
Не у захопленні від наших доріг і директор КП „Калушавтодор” Микола Барченко.
— Я сам є водієм, — каже Микола Миколайович, — і їжджу нашими вулицями. Тому прекрасно розумію усю нагальність даної проблеми. Кошти для виконання дорожньо-ремонтних робіт у нас є: 719 тис. гривень виділено на виконання робіт із санітарної очистки міських вулиць. У цю статтю входять і снігоочистка та посипання  доріг від ожеледиці, і прибирання сміття та пилу з проїжджої частини, і очистка дощових каналізаційних стоків. Цього року зима видалася малосніжною, тому ми трохи зекономили на посипанні доріг та очистці засніжених вулиць. Якщо додати до цієї цифри 1 млн. 400 тис. гривень, які мають надійти з обласного бюджету від податків з власників транспортних засобів (принаймні, так нам обіцяли), то можна сміливо запевнити мешканців міста: на такі гроші можна ситуацію на дорогах змінити на краще. Але й тут не обійдеться без „але”.
Спочатку слід виграти тендер, який незабаром має оголосити управління житлово-комунального господарства. Держава поставила такі порівняно маленькі підприємства у надто вузькі рамки. Адже, щоб виграти конкурс на право виконання робіт, потрібно запропонувати і високоякісну техніку, і найнижчі ціни, і багато чого іншого, що практично позбавляє „Калушавтодор” можливості конкурувати з більш потужними підприємствами з інших міст чи навіть областей. Проте ми готуємо документи і будемо їх подавати на розгляд тендерної комісії, адже іншого виходу у нас немає. За участь у ньому потрібно заплатити внесок розміром 16 тис. грн., і залишається молити Бога, щоб вибір впав на наше підприємство. Якщо так станеться, то ми відразу ж приступимо до роботи. Обсяг робіт у нас досить великий: 271 кілометр доріг плюс очистка 698 решіток зливної каналізації. У першу чергу необхідно „полатати” центральні вулиці міста, а саме: проспект Лесі Українки, вулиці С. Бандери, Івано-Франківську та Медичну, які з’єднують місто з приймальним покоєм Калуської ЦРЛ. Саме — „полатати”, бо на капітальний ремонт коштів забракне. Звичайно ж, не обійдемо увагою і вулиці Грушевського, Винниченка та Б. Хмельницького. Але знову ж таки — при умові перемоги у тендері і надходженні обіцяних грошей з обласного бюджету.
На думку Миколи Барченка, сьогодні гарантувати стовідсоткову якість асфальтного покриття не може жодне українське підприємство. Адже, по-перше, важливий сам підхід до справи і метод укладання асфальту. Виявляється, у нашій державі і досі застосовують ще радянський стандарт будівництва доріг. За Союзу дороги прокладали за методом „на випадок війни”: укладався шар асфальту товщиною 5 см. Саме стільки, щоб вистачило одноразово проїхати по ньому потужній військовій техніці, а далі — хоч трава не рости. Таке „воєнне” правило збереглося і досі. Винятком може бути хіба що шматок автобану „Київ-Одеса”, який так і не добудували, хоча і гроші були виділені більш, ніж солідні. Якщо у Європі існує стандарт у 22 см (11+11см), то він і не зміниться, бо виправдовує себе по якості. Тому навряд чи за чотири роки до Євро-2012 українські дороги будуть схожими на польські.
— Проте навіть тих 5 см полотна, — переконаний Микола Барченко, — можуть виглядати досить пристойними на вулицях міста, але за якість асфальту не може ручатися ніхто. Основна його складова — бітум, закуповується лише у Кременчуку. Він відносно дешевий, але від якості дуже далекий. Набагато якісніший, можна сказати, ідеальний бітум виробляється у Польщі та у Білорусі, але закуповувати його ми не можемо, бо і дорогий, і виникають попутні проблеми з митницею. Гравійні ж висівки постачаємо з Надвірни. І знову ж таки, немає гарантії, що вміст глини у них не перевищуватиме допустимих 2%. Зараз вирішується питання про передачу асфальтного заводу на баланс „Калушавтодору”. (Нагадаємо, що свого часу міська влада передала завод, який належав КП „Дорожник”, в оренду ПП „Пімет”. Оренда діє до 1 березня 2009 року. — Авт.). Але те, що залишилося від нього, заводом назвати тяжко. Набагато легше і ефективніше було б закупити за кордоном, хоч і не нові, та все ж високопродуктивні пересувні міні-заводи з виготовлення асфальтної суміші. Вартість однієї такої установки становить від 30 до 50 тисяч євро. Проте закупівля їх знову ж таки неможлива без наперед проведеного тендеру. 
Зараз на технічному озброєнні „Калушавтодору” перебувають грейдер, каток, екскаватор, два самоскиди, трактор, автобус і піскорозкидач. Останній наразі є чи не найбільшим предметом гордості Миколи Барченка, адже вся інша техніка підприємства є доволі „підтоптаною”.
— Піскорозкидач ми закупили за тендером у минулому році, — каже керівник КП „Калушавтодор”. — Чекали на нього три місяці, та все ж до настання зими таки встигли: 16 грудня машина зробила свій перший рейс, розчищаючи дорогу до приймального покою ЦРЛ. Як би там не було і що б не говорили, але у грудні минулого року  КП „Калушавтодор” отримав 16,5 тис. гривень прибутку. І це без власного асфальтного заводу. Крім цього, погашено близько 90 тис. гривень заборгованості із заробітної плати, залишених нам „у спадок”. Паралельно продовжуємо погашати „хвости”, які залишилися по пенсійному збору з минулих років. Але основне завдання на сьогодні — подолати найбільший бар’єр до подальшої успішної роботи: взяти участь у тендері і отримати перемогу у ньому. Тоді можна буде робити порядок і на наших дорогах.