Голова Калуської РДА продає майно громади району

У травні минулого року депутати районної ради своїм рішенням зобов’язали голову РДА, головного лікаря ЦРЛ та директора КП „Теплосервіс” здійснити передачу трьох котелень на баланс комунального підприємства. Зокрема, йшлося і про стару котельню Калуської ЦРЛ, яка мала бути передана „Теплосервісу” до передачі новозбудованої котельні. Натомість голова райдержадміністрації Іван Живачівський дає дозвіл на списання старої котельні, а відтак — і на її продаж. Хоча не міг не знати, що комунальна власність може продаватися тільки з дозволу сесії райради.
Переглядів: 433

27 травня 2007 року депутати Калуської райради „з метою забезпечення належного обслуговування газових котелень та вироблення теплової енергії комунальним підприємством „Теплосервіс” та враховуючи пропозиції РДА”, зобов’язали ЦРЛ передати безкоштовно на баланс „Теплосервісу” три котельні: на вул. Медичній, 6 (стаціонар ЦРЛ), на вул. Каракая, 25 (районна поліклініка) та у смт Войнилові. Контролювати виконання даного рішення мала райдержадміністрація в особі Івана Живачівського.
Директор КП „Теплосервіс” Мирослав Хацевич повідомив „Вікнам”, що на балансі цього комунального підприємства зараз перебувають котельні всіх трьох медичних закладів. Щоправда, від стаціонару передана тільки нова котельня. Стару з невідомих директору причин не передали. Тим часом процедура передачі на баланс у даному випадку передбачає, що, згідно із рішенням райради, голова РДА видає відповідне розпорядження, за яким складається акт-прийому передачі. Таких документів на сьогодні не існує. Зате є інші документи, за якими голова РДА, ігноруючи рішення депутатів районної ради, дає дозвіл на списання комунальної власності. Як ідеться у розпорядженні голови РДА, у своєму рішенні він керувався листом головного лікаря ЦРЛ, висновками експертизи з питань охорони праці Державного підприємства „Карпатський експертно-технічний центр”, звітом про незалежну оцінку обладнання.
Проте виглядає так, що голова РДА не керувався законодавством України, адже згідно зі ст. 43 Закону України „Про місцеве самоврядування” — „вирішення питань про продаж, оренду об’єктів комунальної власності, які забезпечують спільні потреби територіальних громад і перебувають в управлінні районних рад, відбувається виключно на засіданнях районної ради”. А ст. 73 цього ж Закону каже, що рішення ради є обов’язковим для виконання, а підприємства, установи та організації несуть встановлену Законом відповідальність за невиконання рішень.
Нова котельня стаціонару ЦРЛ була збудована і введена в експлуатацію у минулому році. Замовником всіх робіт виступило обласне управління капітального будівництва. Воно ж і передало її на баланс КП „Теплосервіс”. Головний лікар ЦРЛ Василь Семаньків твердить: саме він наполіг, щоб у рішення райради були внесені корективи, а саме — передати стару котельню „Теплосервісу” уже після введення в експлуатацію нової. За поясненням головного лікаря, для того, щоб не відбулося дочасного демонтажу котельні. Свої ж дії щодо старої котельні Василь Семаньків пояснює просто: демонтували і продали на металобрухт.
— Було намагання задурно забрати основні фонди, щоб з початком роботи нової котельні демонтувати стару, — каже головний лікар ЦРЛ. — Натомість це зробили ми, адже хіба медицині завадить майже 92 тис. гривень, які ми отримали від продажу старого обладнання? З того боку (очевидно, від „Теплосервісу” та райради. — Авт.) ніхто не наполягав на виконанні рішення депутатів райради, але навіть якби і наполягали, то я б не поспішав із виконанням таких рішень. А оскільки відчуження основних засобів на суму більше, ніж на 5 тис. гривень, відповідно до нормативно-правових актів має відбуватися за рішенням вищестоячих органів, то було видано розпорядження РДА стосовно продажу котельні.
Василь Семаньків переконаний: все відбулося у встановленому Законом порядку. Незалежну оцінку обладнання виконав приватний підприємець Василь Мартинюк. Так, в експертному висновку йдеться: „Провівши необхідні розрахунки і обстеження оцінювач визначив, що вартість ліквідації обладнання котельні становить 91 664 гривні”.
Головний лікар твердить, що за висновками експертизи з питань охорони праці Державного підприємства „Карпатський експертно-технічний центр” обладнання підлягало списанню. Оскільки, до прикладу, термін придатності котлів становить 20 років, а у той же час вони пропрацювали з 1985 року. Разом із тим продаж не проводився на конкурентних засадах. Також не відбулося конкурсу для відбору суб’єкту оціночної діяльності. За поясненням Василя Семаньківа, процедура списання, за законодавством, не потребує конкурсного відбору.
— Адже, якщо ви списуєте холодильник, то хіба потрібно проводити конкурс на продаж його частин? — навів він аналогію. — Хоча неофіційні торги все ж відбулися, звичайно, що розглядали варіант, хто запропонує більше суму. Котельню, як металобрухт, придбала фірма, яка має представництво у Долині.