А борги погасили?

Закон України “Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків”, який дасть змогу громадянам приватизовувати кімнати у гуртожитках, уже підписав Президент України. Однак чинності він набере тільки з 1 січня 2009 року. А в реальну дію він вступить протягом 9-и місяців з дня набрання чинності. Отож довгоочікуваної приватизації мешканці гуртожитків зможуть дочекатися приблизно за рік. Будь-які спроби зробити це швидше будуть марними.
Переглядів: 325

На сьогодні в Україні є 14 тис. гуртожитків (не вра¬хо¬ву¬ю¬чи сту¬дентсь¬ких. — Авт.). У них проживає близько 1,5 млн. родин або приблизно 4 млн. чоловік. У Калуші є всього 9 гуртожитків, у яких станом на 1 січня цьо¬го ро¬ку було зареєст¬ро¬вано 1637 осіб. Усі гуртожитки на¬шого міста є збитковими. Так, скажімо, за перше пів¬річчя 2008 року КП “ЖЕО №5”, яке обслуговує 4 гур¬тожитки, отримало майже 120 тис. гривень збитків. При¬близно такою ж є і си¬ту¬ація з іншими гуртожитками.
За словами заступ¬ни¬ка начальника з питань робо¬ти із споживачами жит¬лово-комунальних пос¬луг управління житлово-кому¬нального господарства місь¬кої ради Богдана Сасника, найбільше збитків ЖЕО отримують під час опалю¬валь¬ного сезону. Тоді вит¬рати на обслуговування зростають, а плата за про¬живання при цьому не змі¬нюється.
— На сьогодні меш¬кан¬ці всіх гуртожитків спла¬чують по 32 гривні щомі¬ся¬ця за так зване ліжко-місце, — каже Богдан Сас¬ник. — Виходить, що 1 день проживання у гурто¬житку коштує 1 гривню. Зрозуміло, що цих грошей не вистачає, і реально лю¬ди використовують значно більше ресурсів, за які не пла¬тять. Крім того, по кожному гуртожитку ми пос¬тійно проводимо моні¬то¬ринг, і бачимо, що май¬же кожен мешканець гур¬тожитку має заборго¬ва¬ність. У когось — це кілька со¬тень гривень, але у біль¬шості розмір заборгова¬ності становить кілька ти¬сяч, а то і десятків тисяч.

Що робити          з боржниками?
Сьогодні більшість лю¬дей добре знає свої пра¬ва. Багато хто спекулює ма¬ленькими дітьми чи інвалідністю, знаючи, що завдяки цьому їх ніхто не зможе позбавити житла. Чимало прописаних у гур¬тожитку громадян там не з’являється місяцями, а то і роками. Заборго¬ва¬ність тим часом росте. Ви¬селити таких людей дуже складно. Зробити це мож¬на лише за рішенням суду, до якого і звертається уп¬равління житлово-кому¬нального господарства. Суд бере до уваги дуже ба¬гато чинників, детально розглядає їх і лише тоді виносить рішення. Навряд чи воно буде на користь УЖКГ, якщо причиною по¬зову стане виключно нес¬плата за проживання.
Процедура виселення людини, яка прописана у гуртожитку, але реально не проживає там, також нелегка. За словами інже¬нера відділу кадрів КП “ЖЕО №4”, юриста Мари¬ни Андріїв, у суд пода¬єть¬ся позовна заява про втра¬ту права на житло. Да¬лі вміщується оголо¬шен¬ня у газеті “Галичина” про виклик боржника до су¬ду, вартість якого спла¬чує, як правило, управ¬лін¬ня ЖКГ. У суді, як мінімум, двоє свідків повинні під¬твер¬дити, що людина не проживає у гуртожитку. І лише тоді суд виносить рішення.
— Ми, звичайно, іні¬ці¬юємо судові позови, — каже Богдан Сасник. — Але намагаємося також самос¬тійно отримувати до¬даткові кошти. За рі¬шен¬ням ви¬конавчого комі¬те¬ту кожен гуртожиток мо¬же отримати дозвіл на тим¬часове по¬селення людей, які пере¬бувають у відрядженні. За це вони повинні сплачувати по 24 грн. за добу. Для са¬мих робітників цей варіант вигідний тим, що дає змогу не викидати зайві гроші на проживання у готелях, де плата у кілька разів вища. Для гуртожитків — це дже¬рело заробітку, хоч і не ду¬же великого. Також у 2006 році за рішенням Калусь¬кої міської ради було ви¬рішено віддавати ЖЕО 75% коштів, отриманих від оренди нежитлових при¬мі¬щень, які є у кожному гур¬то¬житку. На жаль, це рі¬шення діяло лише рік, і йо¬го дію більше не про¬дов¬жили.
До і після    нового закону
Проблема гуртожитків та їхньої приватизації іс¬нує вже багато років. На¬ма¬га¬ючись уникнути пос¬тій¬ного зростання боргів, у деяких містах гуртожитки почали пе¬редавати у при¬ватні струк¬тури. Така прак¬тика почала призводити до того, що лю¬дей з гур¬то¬житків просто викидали на вулицю без на¬дання їм будь-якого іншого житла. Для того ж, щоб прива¬ти¬зувати кімнати у гурто¬жит¬ку, потрібно було пройти дуже довгий шлях.
— Така приватизація бу¬ла можливою лише тоді, ко¬ли змінювався статус будин¬ку, — каже Богдан Сасник. — Тобто гурто¬жи¬ток мали виз¬нати жит¬ло¬вим будин¬ком. Для цього потрібно бу¬ло робити пов¬ну реконст¬рук¬цію примі¬щення. Звичайно, що прос¬тим людям це прос¬то не по кишені. У нашому місті влада пішла назустріч лю¬дям, не чекаючи прий¬нят¬тя закону про привати¬за¬цію. На даний час уже про¬во¬диться ре¬конструкція двох гурто¬жит¬ків на вул. Ко¬новальця. Ініціатором цього заходу стали і місь¬ка рада, і самі меш¬канці, які готові терпіти тим¬ча¬сові можливі незруч¬ності, що можуть ви¬ни¬кати у процесі роботи. На цей рік з міського бюд¬жету на кожен з цих гурто¬жит¬ків в謬¬¬ділено по 400 тис. гри¬вень. Все прора¬хо¬вано і ро¬бти уже поча¬лися. Лю¬ди з н嬬тер¬пінням чекають на свої одно- та двокім¬натні квартири.
Закон “Про забезпе¬чен¬ня реалізації житлових прав мешканців гурто¬жит¬ків” ви¬рішує чимало про¬блем. Зок¬рема, він галь¬мує прива¬ти¬зацію іншими структурами і цим захищає людей від при¬мусового ви¬селення на ву¬лицю. Крім того, він стиму¬лює лю¬дей вчасно сплачу¬вати за проживання. Адже за¬ко¬но¬мірно, що дозвіл на прива¬тизацію у першу чер¬гу от¬римають ті сім’ї, які не ма¬ють боргів. За словами Бог¬дана Сасника, у Калуші є 195 кімнат у гуртожитку, які реконструйовані під квар¬тири. Тому для їхніх власників проблем із при¬ватизацією не буде.