Спалахи нових епідемій — не за горами?

Заходи із профілактики вакцинації у нашій державі запроваджені на державному рівні. Тому з метою попередження інфекційних захворювань проводиться безкоштовна імунізація проти десяти інфекцій. Останнім часом значно побільшала кількість людей, які відмовляються від щеплень. Медики б’ють на сполох та прогнозують виникнення нових епідемій. Вони переконують: хоча в окремих випадках можливі поствакцинальні реакції, однак жодної загрози життю вони не становлять.
Переглядів: 405

Європейський тиждень імунізації, який, за ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я, щорічно проводиться в Україні, починаючи з 2005 року, цьогоріч триває з 20 по 26 квітня та проходить під гаслом “Попередити. Захистити. Щепити”. А головною метою заходу є підвищення рівня інформованості населення про захист від інфекційних хвороб за допомогою вакцин.
За словами завідувачки епідеміологічного відділу Калуської райсанепідстанції Зінаїди Ковбаснюк, вакцинацію широко використовують із метою профілактики інфекційних хвороб, обмеження передачі інфекцій. За офіційними даними, за допомогою щеплень можна попередити страждання людей, інвалідність, смерть у середньому 2 млн. людей у світі щорічно.
— Імунізація є перевіреним засобом боротьби з хворобами і навіть їхньої повної ліквідації, — переконує Зінаїда Ковбаснюк. — Так, завдяки кампанії імунізації, запровадженій ВООЗ у 1967-1977 роках, була ліквідована натуральна віспа, від якої помирав кожний четвертий хворий. Досягнутою метою вважають ліквідацію поліомієліту (дитячого паралічу. — Авт.), від якого вдалося врятувати щонайменше 5 млн. людей. За період із 2000 по 2007 роки смертність від кору в усьому світі знизилася на 74% (із 750 000 до 193 000 смертей), а у деяких регіонах — на 90%. На жаль, в Україні це захворювання досі не ліквідоване.
Програми імунізації можуть бути спрямовані на підлітків та дорослих (залежно від конкретної хвороби), а також на немовлят та дітей. Заходи із профілактики вакцинації у нашій державі запроваджені на державному рівні. Тому з метою попередження інфекційних захворювань проводиться безкоштовна імунізація проти десяти інфекцій: дифтерії, правцю, кашлюку, поліомієліту, туберкульозу, вірусного гепатиту В, кору, епідемічного паротиту, краснухи та гемофільної інфекції, яка викликає у дітей пневмонії, менінгіти, паралічі, туговухість та інші ускладнення.
За словами Зінаїди Ковбаснюк, вакцини щорічно рятують 3 млн. дітей і у 750 тис. попереджають виникнення важких ускладнень від інфекцій — сліпоти, розумової відсталості, паралічів. Останнім часом у медицині впроваджені також нові вакцини, застосування яких дає значні результати. Так, перша вакцина для профілактики раку печінки і вакцина від гепатиту В.
— Досягненням сучасності є створення комбінованих вакцин, які забезпечують імунітет до 5-6 інфекцій, — твердить Зінаїда Ковбаснюк. — Наразі на стадіях розробки і клінічних випробувань перебувають вакцини, спрямовані на профілактику одразу 60 видів інфекцій. Практика вакцинації існує в усьому світі і в усіх цивілізованих країнах перелік обов’язкових щеплень доволі великий. У нас же наразі точиться чимало суперечок, більшість із яких, як мінімум, — непрофесійні. Необгрунтовані коментарі негативізують ставлення населення до вакцинації, викликаючи часті відмови та відстрочення проведення щеплень. Негативні наслідки та побічні дії після щеплення значно перебільшують. І часто вакцинація необгрунтовано вважається причиною появи тієї чи іншої хвороби у майбутньому.

Батьки наражають дітей на небезпеку
На державному рівні наразі не передбачена відповідальність за несвоєчасне проведення щеплень чи повну відмову від них, ініціаторами яких усе частіше виступають батьки. Більшість медиків сходяться на тому, що дорослі стають заручниками антиреклами, яка стрімко поширюється у засобах масової інформації. За словами завідувача дитячої поліклініки Богдана Кучми, про вакцинацію останнім часом говорять дуже багато. Однак здебільшого — негативно. Саме тому батьки все частіше категорично відмовляються вакцинувати своїх дітей.
— Ми щоквартально робимо звіти, тому можу з упевненістю сказати: кількість відмов постійно зростає, — твердить Богдан Кучма. — До прикладу, якщо за останній квартал минулого року було 18 відмов від щеплень, то за перший квартал 2009-го — уже більше 30. І це — серйозна проблема. Адже здоров’я дітей наражають на небезпеку. Доречно нагадати, що приблизно у 1992-1993 році в одній із калуських шкіл від дифтерії помер школяр. Як з’ясувалося, зі всього класу він єдиний був непровакцинований. Тому зі всіма батьками, які не хочуть щепити своїх дітей, ми проводимо роз’яснювальну роботу, намагаючись пояснити їм усю складність питання та необхідність вакцинації. На жаль, більшість батьків — категоричні. А тому вони пишуть розписки, у яких зазначають, що знають про можливі наслідки своїх дій та беруть на себе відповідальність за них. Зробити ще щось у таких випадках — ми не можемо.
Утім, медики переконують: вакцини у значній мірі безпечні, а побічні ефекти зазвичай незначні, особливо порівняно із хворобами, для попередження яких вони призначені. Це — препарати, які отримують із ослаблених мікробів, а також із їхніх окремих фрагментів. Тому серйозних ускладнень від щеплень у принципі бути не може.
— Щоб вакцинація була успішною і безпечною, необхідні певні умови: якісна вакцина, яку зберігали за всіма правилами, правильне її введення, адекватний стан імунної системи, а також відсутність гострих інфекційних процесів під час її проведення, — каже Зінаїда Ковбаснюк. — У окремих випадках можливі поствакцинальні реакції: підвищення температури тіла, больові відчуття чи незначна припухлість у місці введення, легке загальне нездужання. Звісно, ці відчуття є малоприємними. Але вони насамперед свідчать про те, що імунна система вступила у роботу з отриманим матеріалом збудника і йде формування стійкого імунітету проти нього. Ризик поствакцинальних реакцій та ускладнень є незрівнянно нижчим за той, на який наражають себе люди, відмовляючись від щеплень. На жаль, таких відмов зараз дуже багато, і їхня кількість постійно зростає. Це може мати дуже серйозні наслідки. До прикладу, у 1993-1996 роках у нашому районі стрімко поширювалася епідемія дифтерії. А передували їй саме багаточисельні відмови від щеплень. Лише після проведення додаткових імунізацій вдалося зупинити зростання захворюваності і звести її до легких поодиноких випадків. Позитивно вплинули профілактичні щеплення і на захворюваність епідемічним паротитом, яка з 521 випадку у 2000 році знизилася до 12 у 2008 році. Це ж стосується і поліомієліту, який узагалі не реєструється уже кілька років. Щорічно у нашому районі проти всіх обов’язкових щеплень імунізується значне число дітей та дорослих. Наприклад, у минулому році було проведено 12123 щеплення серед дітей та 10538 — серед дорослих. Жодних поствакцинальних ускладнень не було. Випадків дифтерії, кору, поліомієліту не зареєстровано. Тому відмовлятися від вакцинації — не тільки небезпечно, а і безглуздо. Людство стало вакцинозалежним, і відмова від щеплень, безперечно, викличе нову хвилю небезпечних інфекцій.
За офіційними даними, тяжкі алергічні реакції зустрічаються у результаті введення однієї з кожних 100 тис. доз протикорової вакцини. А на кожен мільйон дітей, які отримують пероральну поліовакцину, припадає лише 2-4 випадки розвитку паралітичного поліомієліту, обумовленого введенням вакцини. Натомість відмова від щеплень може мати цілу низку негативних наслідків. Так, за словами інфекціоніста районної лікарні Мирослава Петришина, вакцинація на сьогодні є вкрай необхідною та незамінною.
— Більшість людей, які свого часу із різних причин не отримали вакцину, у дорослому віці дуже важко переносять паротит, вітряну віспу, краснуху та інші захворювання, — резюмує Мирослав Петришин. — Крім того, будь-яка інфекція спричиняє у їхньому організмі різні зміни. Скажімо, у багатьох хлопців порушується репродуктивна функція та виникає так звана вторинна стерильність. Не менш серйозними можуть бути наслідки і для жінок. Так, захворівши краснухою під час вагітності, жінка наражає на небезпеку насамперед свою майбутню дитину. Адже важкі вади розвитку плоду нерідко виникають саме через відсутність щеплення у матері. Не менш важко піддаються лікуванню й ускладнення, які є супутниками кору. Насамперед, це — запалення мозкових оболонок та запалення легень. Тому дуже важливо, щоб кожна людина розуміла, наскільки серйозними можуть бути наслідки відмови від вакцинації. І якщо дорослі за власні вчинки відповідають самостійно, то за здоров’я дітей батьки просто повинні піклуватися. А позбавляти їх імунітету від численних інфекційних захворювань, як мінімум, — нерозумно.

24.04.2009