Усе перераховане дуже мало характеризує те халатне ставлення нашої влади до розвитку спорту: як професійного, так і аматорського, а також про залучення молоді до спорту. Я, як уболівальник футболу зі стажем, хочу зазначити: жоден міський голова не ставився до цього виду спорту з таким недбальством, як нинішній.
У нашому місті завжди була футбольна команда, яка виступала на належному рівні і відстоювала честь міста хіміків. Покійний голова колгоспу у Хотіні М.М. Посацький не мав таких статків, як мають зараз наші “державні мужі”, але команду утримував відповідну і футбольне поле у с. Голині було у належному стані. А що маємо зараз у Калуші? Поле стадіону “Хімік”, завдяки ТОВ “Карпатнафтохім” і Сергію Чмихалову, перебуває у хорошому стані, але там, у кращому разі, на День нафтохіміка танцюють дівчатка і хлопчики з різних гуртків. А начальник управління у справах сім’ї, молоді, фізкультури і спорту Калуської міської ради, який би і мав займатися тим, щоб у Калуші була футбольна команда, керує змаганнями з перетягування линви, плювання кісточок від слив у довжину і метання тенісного шарика.
Люди добрі! Це я звертаюся до людей, які обіймають високі керівні, службові посади. Ви просто не хочете нічого робити, а тільки рахуватися державними службовцями і витирати крісла у кабінетах. Чи пробував хтось із Вас: чи Ігор Насалик, чи Михайло Клим відродити футбольну славу нашого міста? Ні! І ще раз — ні! А це дуже просто зробити у такому місті. Якщо підприємець Ігор Коник з с. Тужилова зміг виставити самотужки дві команди на турніри, то Ви не можете організувати до кінця жодної.
Нам, уболівальника, не потрібно ні вищої, ні суперліги, ні навіть першої ліги. Організуйте хоча б команду, яка би виступала у чемпіонаті області, посідаючи хоча б середину турнірної таблиці. І це було б досягненням. Якщо у Вас немає досвіду, то я Вам пораджу, як це зробити. Поховайте свої гонори далеко-далеко і зустріньтеся з людьми на кшталт Сергія Чмихалова, сідайте за стіл перемовин і знайдете компроміс обов’язково, а не займайтеся постійним критиканством. Також зберіть інших керівників підприємств, бізнесменів міста (а я знаю, що серед них є небайдужі до футболу). Трохи у бюджет закладіть грошей на цю мету. Працюйте — і до Вас потягнуться люди. Потрібно підібрати спеціалістів, а хто вже засидівся, нехай трохи відпочине. А то лише хвалитеся заслугами, але — не своїми, а, приміром, Ігоря Барни та ще двох-трьох тренерів міста, які дійсно виховали чемпіонів. Але ж це не заслуга управління спорту. Рухайтеся у ногу з часом, панове!
Адже молоді і людям старшого віку, які люблять футбол, улітку нікуди подітися. Просимо когось, щоб узяв із собою у село подивитися гру. Тож, поверніть футбольну славу Калуша, щоб люди із ближніх і дальніх сіл з’їжджалися, як раніше, подивитися гру мільйонів! А футболістів у нашому місті — достатньо. Наші юнаки їздять грати і у Брошнів, і у Болехів — тільки не за Калуш! Ходіть із спеціалістами-селекціонерами на турніри з футзалу і відбирайте найталановитіших, поки ще зима і ніхто не роз’їхався. Домовляйтеся. І потім побачите і відчуєте вдячність простого люду!
Щодо Центру фізичного здоров’я населення “Спорт для всіх”, то залишіть, будь ласка, людей у спокої. Навпаки — допомагайте добрим намірам, а не рубайте з плеча.